Розстріляне відродження

by Pavlo Tychyna, Mykhail Semenko, Микола Зеров

Доба Розстріляного Відродження – особлива сторінка в історії української літератури. Цей короткий період – 1920-ті – початок 1930-х – умістив в собі таку кількість талановитих митців, зухвалих новаторських експериментів та безкомпромісних шедеврів, якої вистачило б на ціле сторіччя. Відчувши дух свободи після падіння Російської імперії, українська інтелігенція нарешті змогла заявити про себе і зробила це з усією енергією, що накопичувалась роками. Проте розквіт української поезії, прози, перекладацької майстерності, театрального та образотворчого мистецтва аж ніяк не вписувався в плани сталінського режиму. Кожен із визначних діячів Розстріляного Відродження відчув на собі репресивну машину тоталітарної системи. Біографія майже всіх митців цього покоління завершується словами «розстріляний», «загинув у засланні», «наклав на себе руки». А ті, кому вдалося вціліти, вже ніколи не змогли творити так само сміливо й самобутньо, як за цих буремних років.



До цієї книги увійшли поезії Павла Тичини, Михайля Семенка, Миколи Зерова, Євгена Плужника та Максима Рильського, а також прозові твори Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського та Остапа Вишні – найяскравіших представників періоду Розстріляного Відродження.

152 pages, Paperback

Published January 1, 2015

About the author

Poet; recipient of the highest Soviet awards and orders; member of the VUAN and the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR (now NANU) from 1929; deputy of the Supreme Soviet of the Ukrainian SSR from 1938 and its chairman in 1953–9; deputy of the Supreme Soviet of the USSR from 1946; director of the Institute of Literature of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR in 1936–9 and 1941–3; and minister of education of the Ukrainian SSR in 1943–8. He graduated from the Chernihiv Theological Seminary in 1913. His first poems were in part influenced by Oleksander Oles, Mykola Vorony, and Mykhailo Kotsiubynsky. His first extant poem is dated 1906 (‘Synie nebo zakrylosia’ [The Blue Sky Closed]), and the first one published (‘Vy znaiete, iak lypa shelestyt'?’ [You Know How the Linden Rustles?]) appeared in Literaturno-naukovyi vistnyk in 1912. In 1913 Tychyna enrolled at the Kyiv Commercial Institute, and while a student, he worked on the editorial boards of the newspapers Rada (Kyiv) and Svitlo (Kyiv). Later he worked for the Chernihiv zemstvo administration.

His first collection of poetry, Soniashni kliarnety (Clarinets of the Sun, 1918; repr 1990), is a programmatic work, in which he created a uniquely Ukrainian form of symbolism and established his own poetic style, known as kliarnetyzm (clarinetism). Finding himself in the center of the turbulent events during Ukraine's struggle for independence, Tychyna was overcome by the elemental force of Ukraine's rebirth and created an opus suffused with the harmony of the universal rhythm of light.

Reviews

[Olena Golubiatnikova · Rating 5 out of 5]

Мабуть найкраще прочитане цього року.
Відкрила для себе Юрія Яновського. Такий романтичний.
Кайф читати українських авторів в тому, що ти читаєш про близьке і знайоме. Не треба пояснень, бо ти місцевий ти все впізнаєш.

[Oleksander Havryliuk · Rating 5 out of 5]

Хороша збірка, дуже образна проза. Взяв звідси собі ще дві книги прочитати: Шкурупій «Двері в день» і щось Григорія Косинки.

[Olga Shkolna · Rating 4 out of 5]

Дуже круто проілюстрована книга.
Це прекрасна можливість познайомитись з тими авторами, кого називають «розстріляним відродженям». Щемко від цих трагічних коротких біографій, де на одній сторінці вмістились понівечені долі талановитих людей.
Є пара особистих відкриттів