What do you think?
Rate this book
Без інструкцій
«Без інструкцій» — це книжка-дзеркало про кожну з нас. Про ціле покоління дівчат, які дорослішали в інформаційному голоді: без статевого виховання, без підтримки й без права ставити ті самі «незручні» питання. Часи, коли єдиним джерелом знань про власне тіло були уривки розповідей старших подруг, і цього чомусь вважалося «достатньо».
У центрі сюжету — шлях однієї жінки, зітканий із десятків реальних досвідів. Подорож завдовжки в життя починається з несміливих шістнадцяти й тягнеться до дорослого заміжнього віку. Головна героїня відверто, без прикрас та цензури, розкаже про те, як пізнавала секс, як помилялася, соромилася, боялася й намагалася намацати межі «норми» у світі, де про це воліли мовчати.
Ця книжка — мозаїка щирих, інколи смішних, інколи щемких або навіть болючих історій. Вона про таємниці, які ми ніколи не озвучували вголос, і про ситуації, що здавалися унікальним особистим соромом, а виявилися спільною долею тисяч інших жінок.
Тут немає вигадок, але це й не автобіографія. Це спільний маніфест і голос покоління. Гортаючи сторінки, ти неодмінно впізнаєш себе.
У центрі сюжету — шлях однієї жінки, зітканий із десятків реальних досвідів. Подорож завдовжки в життя починається з несміливих шістнадцяти й тягнеться до дорослого заміжнього віку. Головна героїня відверто, без прикрас та цензури, розкаже про те, як пізнавала секс, як помилялася, соромилася, боялася й намагалася намацати межі «норми» у світі, де про це воліли мовчати.
Ця книжка — мозаїка щирих, інколи смішних, інколи щемких або навіть болючих історій. Вона про таємниці, які ми ніколи не озвучували вголос, і про ситуації, що здавалися унікальним особистим соромом, а виявилися спільною долею тисяч інших жінок.
Тут немає вигадок, але це й не автобіографія. Це спільний маніфест і голос покоління. Гортаючи сторінки, ти неодмінно впізнаєш себе.
408 pages, Hardcover
First published January 1, 2026
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 8 of 8 reviews
August 13, 2026
Перед тим, як читати цю книгу, я була впевнена, що вона нічим мене не здивує. Прочитавши її, я постійно думаю: wtf?))) Нам пора викорінювати багато стереотипів, і добре, що ця книжка дозволила нам усвідомити їх наявність та крінжовість.
Рекомендую до читання жінкам і чоловікам. Останнім обов'язково 😁
Рекомендую до читання жінкам і чоловікам. Останнім обов'язково 😁
Read
August 13, 2026«Без інструкцій» — книга, яка змушує замислитися над тим, наскільки важливо говорити з дітьми про дорослі речі вчасно й відверто. Історія дівчинки, яка все пізнавала сама, без підтримки та пояснень, дуже чіпляє. Книга залишила сильне враження й багато думок після прочитання.Дякую тобі за цей шедевр!)
July 30, 2026
Ця книга нагадує, що життя не має універсального посібника. Ми часто чекаємо правильних порад чи чітких правил, але часто найкраще - прислухатися до себе.
Авторка пише щиро та відверто про смішні, щемкі, а часом болючі історії, які поєднують тисячі жінок.
Найбільше мене зачепила атмосфера книги — чесна й жива. Така, ніби розмовляєш десь на кухні з подругою.
«Без інструкцій» — це книга про прийняття себе, про стереотипи, які переходять від покоління до покоління, недостатня кількість корисної інформації про статеве виховання та можливість ставити ті самі "незручні" питання.
Після прочитання висновки, що завжди:
а) варто слухати себе, власні потреби;
б) слухати та чути партнера;
в) вчасно обговорювати проблемні моменти. Адже якісна комунікація - фундамент гарних стосунків.
Рекомендую 📖, думаю, що кожна точно знайде історію, яка відгукнеться.
Авторка пише щиро та відверто про смішні, щемкі, а часом болючі історії, які поєднують тисячі жінок.
Найбільше мене зачепила атмосфера книги — чесна й жива. Така, ніби розмовляєш десь на кухні з подругою.
«Без інструкцій» — це книга про прийняття себе, про стереотипи, які переходять від покоління до покоління, недостатня кількість корисної інформації про статеве виховання та можливість ставити ті самі "незручні" питання.
Після прочитання висновки, що завжди:
а) варто слухати себе, власні потреби;
б) слухати та чути партнера;
в) вчасно обговорювати проблемні моменти. Адже якісна комунікація - фундамент гарних стосунків.
Рекомендую 📖, думаю, що кожна точно знайде історію, яка відгукнеться.
July 15, 2026
Мабуть, почну з того, що не варто обманюватися рожевою обкладинкою — це книжка далеко не лише для жінок. Як чоловік, читаючи, в якийсь момент подумав, що, мабуть, чоловікам «Без інструкцій» узагалі варто було б радити окремо 😄😄😄
І це не жарт. Значна частина цієї книжки — про речі, які відбуваються між жінкою і чоловіком. Про секс, стосунки, згоду, особисті кордони, невміння говорити про власні бажання, сором і стереотипи, з якими ми всі виростали. Просто тут усе це показано переважно очима жінки. І саме тому чоловікові читати подекуди навіть цікавіше: бачиш знайомі ситуації з іншого боку й часом ловиш себе на думці: «Ага. А я про це взагалі ніколи так не думав».
Окремо попереджу: 18+ на обкладинці тут точно не для краси 😄 Книжка дуже відверта й місцями справді пікантна. Секс тут не десь сором’язливо залишається «за зачиненими дверима» — про нього говорять прямо, багато й без цензури. Але при цьому відверті сцени не здаються вставленими просто заради провокації. Через них якраз і розкривається те, про що ця книжка насправді: як людина пізнає власне тіло і сексуальність, чого соромиться, чого боїться, що терпить, бо думає, що «так треба», і як поступово вчиться розуміти себе.
І все це могло б перетворитися на дуже важке читання, бо деякі ситуації тут зовсім не веселі. Але книжка написана настільки легко, лаконічно і з таким хорошим почуттям гумору, що читається дуже швидко. Немає довжелезних роздумів на десять сторінок чи спроб пояснити читачеві, що саме він повинен винести з кожної історії. Ситуація, реакція, кілька влучних фраз — і їдемо далі. Кожен розділ — нова історія, новий досвід. Деякі моменти смішні, багато кринжових (переважно через поведінку чоловіків 😄), деякі відверто бісять, а над деякими хочеться трохи зависнути й подумати.
Ще дуже сподобалося, що текст добре відредагований. Він живий і розмовний, але не сирий — читається чисто й природно, нічого не спотикає і не вибиває з історії.
Ну і саме видання — окрема любов. Софт-тач обкладинка, кольорові форзаци, лясе, приємний папір — книжку просто класно тримати в руках. Рожевий колір тут узагалі працює як чудове маскування того, наскільки доросла історія ховається всередині 😄
Тому так: дівчатам — однозначно. А чоловікам... та теж однозначно. Раджу не як якийсь «посібник із розуміння жінок», а просто як можливість на кількасот сторінок подивитися на секс, дорослішання і стосунки з перспективи, яку ми самі прожити не можемо.
А ще, можливо, після неї трохи частіше хочеться не здогадуватися, що думає людина поруч із тобою, а просто взяти й запитати.
Дякую за новий шедевр сучасної української літератури!
І це не жарт. Значна частина цієї книжки — про речі, які відбуваються між жінкою і чоловіком. Про секс, стосунки, згоду, особисті кордони, невміння говорити про власні бажання, сором і стереотипи, з якими ми всі виростали. Просто тут усе це показано переважно очима жінки. І саме тому чоловікові читати подекуди навіть цікавіше: бачиш знайомі ситуації з іншого боку й часом ловиш себе на думці: «Ага. А я про це взагалі ніколи так не думав».
Окремо попереджу: 18+ на обкладинці тут точно не для краси 😄 Книжка дуже відверта й місцями справді пікантна. Секс тут не десь сором’язливо залишається «за зачиненими дверима» — про нього говорять прямо, багато й без цензури. Але при цьому відверті сцени не здаються вставленими просто заради провокації. Через них якраз і розкривається те, про що ця книжка насправді: як людина пізнає власне тіло і сексуальність, чого соромиться, чого боїться, що терпить, бо думає, що «так треба», і як поступово вчиться розуміти себе.
І все це могло б перетворитися на дуже важке читання, бо деякі ситуації тут зовсім не веселі. Але книжка написана настільки легко, лаконічно і з таким хорошим почуттям гумору, що читається дуже швидко. Немає довжелезних роздумів на десять сторінок чи спроб пояснити читачеві, що саме він повинен винести з кожної історії. Ситуація, реакція, кілька влучних фраз — і їдемо далі. Кожен розділ — нова історія, новий досвід. Деякі моменти смішні, багато кринжових (переважно через поведінку чоловіків 😄), деякі відверто бісять, а над деякими хочеться трохи зависнути й подумати.
Ще дуже сподобалося, що текст добре відредагований. Він живий і розмовний, але не сирий — читається чисто й природно, нічого не спотикає і не вибиває з історії.
Ну і саме видання — окрема любов. Софт-тач обкладинка, кольорові форзаци, лясе, приємний папір — книжку просто класно тримати в руках. Рожевий колір тут узагалі працює як чудове маскування того, наскільки доросла історія ховається всередині 😄
Тому так: дівчатам — однозначно. А чоловікам... та теж однозначно. Раджу не як якийсь «посібник із розуміння жінок», а просто як можливість на кількасот сторінок подивитися на секс, дорослішання і стосунки з перспективи, яку ми самі прожити не можемо.
А ще, можливо, після неї трохи частіше хочеться не здогадуватися, що думає людина поруч із тобою, а просто взяти й запитати.
Дякую за новий шедевр сучасної української літератури!
October 12, 2026
Якщо ти народилася в дев'яностих або двотисячних, точно знаєш, як то, коли навіть просто сказати слово "секс" означає переступити через власний сором, який прививали жінкам не одне століття. Здавалося б, часи змінилися, і будь-яка людина, незалежно від статі, отримала право самостійно приймати рішення, щодо своїх інтимних стосунків. Однак, десятки рудиментних стереотипів не полишають нас навіть у XXI столітті.
Ця книга про пізнання своїх справжніх бажань та усвідомлення того, що мати їх — нормально. Головна героїня вивчає себе та своє тіло, продираючись через десятки стереотипів, які сиплються від батьків, бабусь, подруг, чоловіків, суспільства в цілому.
Вона — впевнена в собі та своїй красі, здатна постояти за себе у будь-яких ситуаціях, окрім... ліжка. Змалечку її привчали: мовчи й терпи, бо ти — жінка й така твоя доля, бо задоволення від сексу існує лише для чоловіка і твій святий обов'язок догодити йому, бо як не впораєшся, він знайде ту, що старатиметься краще. Дивовижно, як навіть дівчина із сильним характером привчається мовчати, коли її власна сім'я каже, що так треба, а всі решта ствердно кивають...
Життя підготувало для неї зустріч з багатьма чоловіками, яким судилося стати тим самим досвідом. Досвідом, якого могло б і не бути, аби не існувало негласного табу на розмови про інтимне.
Ви можете подумати, що в книзі багато еротичних сцен і не прогадаєте. Однак для мене вони вперше сталися ближче до кінця книги, бо все решта — знущання та насилля над собою, в процесі якого героїня намагалася вихопити крихти задоволення в потоці фізичного та морального болю.
Ці снени написані добре. Відверті й реалістичні, без нефритових стержнів, атомних вибухів між ногами, постійних одночасних оргазмів та виключно спокусливих поз, в яких ні в кого не терпне бодай ліва п’ятка. Натомість правдиво змальовано, як воно насправді відчувається, коли все йде не так, як хотілося б, або добре, але не ідеально. Бо, хай йому грець, в реальному житті не буває завжди 10/10, а вперше — тим паче.
Хоча є з цим нюанс звісно: читаючи, я поступово перетворилася на бабака з мема))) Щоразу здається, ну ось воно, зараз нарешті станеться нормальний секс... А ні! То член кривий, то хлоп — матусине сонечко, то машина для задоволення, але виключно у його фантазіях, і не дай Боже сказати, що це не так...
Але то не єдині емоційні гойдалки...
Від концентрації стереотипів, жіночих “обов’язків” та експертних думок доморощених знавців моя дупа палала раз за разом: збудилася — шльондра, не дала — готуйся до брудних чуток, що ти шльондра, маєш виділення, отже в тебе молочниця, не хочеш — терпи, боляче — терпи і вдавай, що отримуєш задоволення, змінила кількох партнерів — між ногами вже відро, не було крові під час першого разу, значить ніфіга він не перший... І це навіть не 5%!
Хоча коли в сюжеті з'явився чувак, , я зрозуміла, що до того в мене навіть не прогрівалося. Але це дуже показові розділи — демонструють, як глибоко жінка здатна потонути у своєму терпінні.
Єдине, що рятувало мій зад від повного згорання — це гумор, який вчасно знижував градус.
Мені до вподоби головна героїня. Вона дотепна, смілива і попри невдачі, давала нові шанси своєму статевому життю. Всупереч закоренілому "терпи", не полишала спроб знайти спосіб як зробити це так, щоб і самій отримати задоволення.
Однак в мене таки є питання з величезним знаком оклику: жінко, чому ти не погуглила?!
Не раз героїня отримувала цінну інформацію про своє ж тіло від адекватних чоловіків, а вперше відкрила пошуковик, коли .
Це якось трохи дивно для представниці покоління, яке дізнавалося про секс, тихцем зазираючи в батьківські касети без написів, та дивлячись ті самі запаролені канали без звуку, тобто хапалося за будь-яку можливість. Як вона могла проігнорувати Всемогутній Гугл?!
Книга читається дуже легко. Я проковтнула її за два вечори, що перевалили далеко за північ, і ні про що не шкодую.
Лише хочеться сказати "дякую" моїй мамі та бабусі, які попри сором говорили зі мною і спромоглися не нав'язати купу хибних думок про власне тіло.
Я звісно чула раніше про згадані у тексті міфи та стереотипи, але коли їх сконцентрували в книзі на 400 сторінок, очі на лоба полізли від шоку. І мені щиро шкода жінок, які досі у все це вірять.
Цей роман для мене радше не про спосіб сказати "ти можеш кохатися з ким хочеш і як хочеш", а про підсвічення проблем, які можуть виникнути через табуювання статевого виховання.
І це ж далеко не лише про секс! Пам'ятаю, бабуся розповідала, як забігла в ліс з переляку, коли в неї почалася перша менструація — подумала, що помирає...
Цілі покоління виросли з незнанням власної фізіології. Це тисячі жінок, які шляхом спроб та помилок дізнавалися те, що могли б почути за кілька вечорів вдома на кухні, від мами. Це роки, витрачені на терпіння, які кожна могла б провести із задоволенням. Але навіть зараз, коли звідусіль кажуть, що говорити можна й треба, багато з нас робить це через силу, а дехто й досі не може примусити себе подолати сором. Але поки ми соромимося, час іде, помилки робляться, а молодість та спина без радикуліту минають...
З мінусів:
— іноді мені не вистачало інших ракурсів. Що відбувалося у житті героїні окрім романтичних стосунків та вивчення власного тіла? Я познайомилася із шістнадцятирічною дівчинкою, а попрощалася вже із жінкою за тридцять. Це пристойний проміжок часу, але згадується з нього мало. Розумію, що основна ідея книги виправдовує такий підхід, але якби додати ще жменьку відступів від, скажімо так, основної теми, було б взагалі ідеально;
— останні розділи місцями занадто настановчі. Неначе кілька діалогів створили виключно для навчальних матеріалів про статеве виховання, щоб торохнуть мені в лоба правильні висновки про прочитане. Найбільше це відчувається в розмовах з мамою. Не дуже критично, але є.
А втім, я щиро рекомендую книгу всім мамам, бабусям та старшим сестрам, аби ви пригадали власний досвід вивчення інтимних питань та не забули, що саме ви мусите стати першим безпечним та надійним джерелом інформації для юної дівчинки, яка підростає у вашій родині. Ну, і просто добре провели вечір з цікавою книгою)
Ця книга про пізнання своїх справжніх бажань та усвідомлення того, що мати їх — нормально. Головна героїня вивчає себе та своє тіло, продираючись через десятки стереотипів, які сиплються від батьків, бабусь, подруг, чоловіків, суспільства в цілому.
Вона — впевнена в собі та своїй красі, здатна постояти за себе у будь-яких ситуаціях, окрім... ліжка. Змалечку її привчали: мовчи й терпи, бо ти — жінка й така твоя доля, бо задоволення від сексу існує лише для чоловіка і твій святий обов'язок догодити йому, бо як не впораєшся, він знайде ту, що старатиметься краще. Дивовижно, як навіть дівчина із сильним характером привчається мовчати, коли її власна сім'я каже, що так треба, а всі решта ствердно кивають...
Життя підготувало для неї зустріч з багатьма чоловіками, яким судилося стати тим самим досвідом. Досвідом, якого могло б і не бути, аби не існувало негласного табу на розмови про інтимне.
Ви можете подумати, що в книзі багато еротичних сцен і не прогадаєте. Однак для мене вони вперше сталися ближче до кінця книги, бо все решта — знущання та насилля над собою, в процесі якого героїня намагалася вихопити крихти задоволення в потоці фізичного та морального болю.
Ці снени написані добре. Відверті й реалістичні, без нефритових стержнів, атомних вибухів між ногами, постійних одночасних оргазмів та виключно спокусливих поз, в яких ні в кого не терпне бодай ліва п’ятка. Натомість правдиво змальовано, як воно насправді відчувається, коли все йде не так, як хотілося б, або добре, але не ідеально. Бо, хай йому грець, в реальному житті не буває завжди 10/10, а вперше — тим паче.
Хоча є з цим нюанс звісно: читаючи, я поступово перетворилася на бабака з мема))) Щоразу здається, ну ось воно, зараз нарешті станеться нормальний секс... А ні! То член кривий, то хлоп — матусине сонечко, то машина для задоволення, але виключно у його фантазіях, і не дай Боже сказати, що це не так...
Але то не єдині емоційні гойдалки...
Від концентрації стереотипів, жіночих “обов’язків” та експертних думок доморощених знавців моя дупа палала раз за разом: збудилася — шльондра, не дала — готуйся до брудних чуток, що ти шльондра, маєш виділення, отже в тебе молочниця, не хочеш — терпи, боляче — терпи і вдавай, що отримуєш задоволення, змінила кількох партнерів — між ногами вже відро, не було крові під час першого разу, значить ніфіга він не перший... І це навіть не 5%!
Хоча коли в сюжеті з'явився чувак, , я зрозуміла, що до того в мене навіть не прогрівалося. Але це дуже показові розділи — демонструють, як глибоко жінка здатна потонути у своєму терпінні.
Єдине, що рятувало мій зад від повного згорання — це гумор, який вчасно знижував градус.
Мені до вподоби головна героїня. Вона дотепна, смілива і попри невдачі, давала нові шанси своєму статевому життю. Всупереч закоренілому "терпи", не полишала спроб знайти спосіб як зробити це так, щоб і самій отримати задоволення.
Однак в мене таки є питання з величезним знаком оклику: жінко, чому ти не погуглила?!
Не раз героїня отримувала цінну інформацію про своє ж тіло від адекватних чоловіків, а вперше відкрила пошуковик, коли .
Це якось трохи дивно для представниці покоління, яке дізнавалося про секс, тихцем зазираючи в батьківські касети без написів, та дивлячись ті самі запаролені канали без звуку, тобто хапалося за будь-яку можливість. Як вона могла проігнорувати Всемогутній Гугл?!
Книга читається дуже легко. Я проковтнула її за два вечори, що перевалили далеко за північ, і ні про що не шкодую.
Лише хочеться сказати "дякую" моїй мамі та бабусі, які попри сором говорили зі мною і спромоглися не нав'язати купу хибних думок про власне тіло.
Я звісно чула раніше про згадані у тексті міфи та стереотипи, але коли їх сконцентрували в книзі на 400 сторінок, очі на лоба полізли від шоку. І мені щиро шкода жінок, які досі у все це вірять.
Цей роман для мене радше не про спосіб сказати "ти можеш кохатися з ким хочеш і як хочеш", а про підсвічення проблем, які можуть виникнути через табуювання статевого виховання.
І це ж далеко не лише про секс! Пам'ятаю, бабуся розповідала, як забігла в ліс з переляку, коли в неї почалася перша менструація — подумала, що помирає...
Цілі покоління виросли з незнанням власної фізіології. Це тисячі жінок, які шляхом спроб та помилок дізнавалися те, що могли б почути за кілька вечорів вдома на кухні, від мами. Це роки, витрачені на терпіння, які кожна могла б провести із задоволенням. Але навіть зараз, коли звідусіль кажуть, що говорити можна й треба, багато з нас робить це через силу, а дехто й досі не може примусити себе подолати сором. Але поки ми соромимося, час іде, помилки робляться, а молодість та спина без радикуліту минають...
З мінусів:
— іноді мені не вистачало інших ракурсів. Що відбувалося у житті героїні окрім романтичних стосунків та вивчення власного тіла? Я познайомилася із шістнадцятирічною дівчинкою, а попрощалася вже із жінкою за тридцять. Це пристойний проміжок часу, але згадується з нього мало. Розумію, що основна ідея книги виправдовує такий підхід, але якби додати ще жменьку відступів від, скажімо так, основної теми, було б взагалі ідеально;
— останні розділи місцями занадто настановчі. Неначе кілька діалогів створили виключно для навчальних матеріалів про статеве виховання, щоб торохнуть мені в лоба правильні висновки про прочитане. Найбільше це відчувається в розмовах з мамою. Не дуже критично, але є.
А втім, я щиро рекомендую книгу всім мамам, бабусям та старшим сестрам, аби ви пригадали власний досвід вивчення інтимних питань та не забули, що саме ви мусите стати першим безпечним та надійним джерелом інформації для юної дівчинки, яка підростає у вашій родині. Ну, і просто добре провели вечір з цікавою книгою)
October 17, 2026
Книга про те, про що ми, дівчата, часто соромимося говорити вголос.
Про стосунки, помилки, власні бажання і страх того, що про нас подумають інші
І знаєте, під час читання ловила себе на думці, скільки ж у нас досі стереотипів про те, якою має бути «правильна» жінка.
Сподобалось, що авторка пише дуже просто, відверто, з гумором і без повчань. Думаю, багато хто впізнає себе в окремих ситуаціях!
Щиро рекомендую до прочитання ❤️
Про стосунки, помилки, власні бажання і страх того, що про нас подумають інші
І знаєте, під час читання ловила себе на думці, скільки ж у нас досі стереотипів про те, якою має бути «правильна» жінка.
Сподобалось, що авторка пише дуже просто, відверто, з гумором і без повчань. Думаю, багато хто впізнає себе в окремих ситуаціях!
Щиро рекомендую до прочитання ❤️
September 18, 2026
Хотіла б прочитати цю книгу, коли мені було 16.
Якщо в мене буде донька, сподіваюсь вона прочитає цю книгу, коли їй буде 16. Не хочу, щоб вона допускалася тих помилок, яких допускала її мати.
Дякую, пані авторка за цю працю 🩷
Якщо в мене буде донька, сподіваюсь вона прочитає цю книгу, коли їй буде 16. Не хочу, щоб вона допускалася тих помилок, яких допускала її мати.
Дякую, пані авторка за цю працю 🩷
August 5, 2026
"Без інструкцій" книга не просто з позначкою 18+. Вона про пізнання себе та своєї сексуальності від підлітки до дорослої жінки через призму партнерів та суспільства. Вона описує історії з якими стикалися кожна з нас, вона повертає у спогади та надихає на роздуми. Письменниця відмінно передає атмосферу, своїм словом викликає бурю емоцій - і сміх, і сльози. Текст написаний легко і невимушено, тому книга читала на одному диханні. Дякую авторці за те, що підняла таку важливу тему!
Displaying 1 - 8 of 8 reviews