Του κανενός το ρόδο

by Paul Celan, Xρήστος Δ. Λάζος (Μετάφραση)

Μιλώντας για τον τόπο και την γλώσσα του, με την ευκαιρία της απονομής του λογοτεχνικού βραβείου της πόλης της Βρέμης το 1958, ο Τσέλαν μνημονεύει αυτή τη διπλή καταγωγή και την ακραία ένταση της αντίφασης που την ορίζει :
"Μέσα σε τόσα που χάθηκαν, μόνο ένα σώθηκε κι έμεινε κοντινό: η γλώσσα. Η γλώσσα, ναι, μόνο αυτή σώθηκε, παρ' όλα αυτά. Αλλά έπρεπε να περάσει μέσα από την ίδια την αδυναμία της να δώσει απαντήσεις, να περάσει μέσα από τρομερή αφωνία, να περάσει μέσα από χιλιάδες σκοτάδια του θανατηφόρου λόγου. Πέρασε, αλλά δεν βρήκε λέξεις για ό,τι έγινε αλλά πέρασε μέσα απ' αυτό το γεγονός. Πέρασε μέσα απ' όλα αυτά και μπόρεσε να βγει ξανά στο φώς "εμπλουτισμένη".

Εκείνα τα χρόνια και τα χρόνια που ακολούθησαν, προσπάθησα να γράψω ποιήματα σ' αυτή τη γλώσσα: για να μιλήσω, για να προσανατολιστώ, για να καταλάβω πού βρέθηκα και προς τα πού τραβούσα, για να σχεδιάσω την πραγματικότητά μου..."

I.
Ήταν χώμα μέσα τους
Ο λόγος να-πηγαίνεις-στο-βάθος
Με κρασί και ξόδεμα
Ζυρίχη, zum Storchen
Τριάδα, τετράδα
Τόσο πολλοί αστερισμοί
Το πέρασμά σου στην άλλη όχθη
Kαι με τα δυό μου χέρια
Δώδεκα χρόνια
Μ' όλες τις σκέψεις
Η πόρτα του νερού
Βουβές μυρωδιές φθινοπώρου
Πάγος, παράδεισος
Ψαλμός
Τυβίγγη, Γενάρης
Χυμικό
Ένας σκοπός για λωποδύτες και ληστές

II.
Φωτόδεντρο
Πλανητικό
Κάτι σαν χέρι
... Κελαρύζει η πηγή
Δεν είναι πια
Radix, Matrix
Μαυρηγή
Σ' έναν, που στεκόταν μπρος στην πόρτα
Mandorla
Σε κανέναν κολλημένος
Δίοικος είσαι, Αιώνιε
Σ ιβηρικό
Benedicta
A la pointe aceree

III.
Οι φωτεινές πέτρες
Ανάβαση
Ένα μπούμερανγκ
Hawdalah
Le menhir
Απομεσήμερο με τσίρκο και κάστρο
Με τη μέρα
Kermorvan
Εγώ έκοψα καλάμια
Κώλον

ΙV.
Τι έγινε;
Όλα σ' ένα
Έξω στεφανωμένος
Πού μου 'πεσε
Les globes
Ιουταθί
Παράθυρο καλύβας
Οι συλλαβές πόνος
La contrescarpe
Όλα είναι αλλιώς
Και με το βιβλίο από την Ταρούσα
Στον αέρα

Genres: Poetry, German Literature, Literature

256 pages, Paperback

First published January 1, 1963

About the author

Poet, translator, essayist, and lecturer, influenced by French Surrealism and Symbolism. Celan was born in Cernăuţi, at the time Romania, now Ukraine, he lived in France, and wrote in German. His parents were killed in the Holocaust; the author himself escaped death by working in a Nazi labor camp. "Death is a Master from Germany", Celan's most quoted words, translated into English in different ways, are from the poem 'Todesfuge' (Death Fugue). Celan's body was found in the Seine river in late April 1970, he had committed suicide.

Reviews

[Maria Thomarey · Rating 5 out of 5]

Ο,τι ζει ο κάθε άνθρωπος , φαίνεται στις πράξεις , στα σημειώματα Ή τα γραπτά του (αν γράφει) ."Του κανενός το Ρόδο " είχε ακριβώς αυτό . Το βίωμα . Και συγκλονίζει . Πολυ καλη μετάφραση ,χρησιμοποίησε όλο το ελληνικό λεξιλόγιο για να μετάδοσει τον πόνο την απελπισία την έγνοια το βάσανο τον θάνατο . Ο τρόπος γραφής του Τσέλαν , σπαρακτικός .
Κάποιες φορές μου θυμιζε Ελυτη .Μονο που ο Ελυτης χρησιμοποει τη γλώσσα για να δοξολογησει να ανυψώσει . Ο Τσέλαν αντίθετα την χρήσημοποιει σαν μοιρολόι . Κλαίει για την χαμένη νιότη , την χαμένη πατρίδα , τη χαμένη φυλή , τους χαμένους ποιητές "τούτου του αιώνα" , τη χαμένη πίστη , την καρβουνιασμένο ελπίδα στα στρατόπεδα συγκέντρωσης .
Ποτε δεν μπόρεσε να συγχωρέσει τον εαυτό του που επέζησε . Έτσι την έκανε . Πέθανε στην ξενιτιά . Αυτοκτόνησε στην " εξορία" όπως έγραφε ο ίδιος .
Κατα κάποιο τροπο ηταν ένας "καταραμένος ποιητής " του καιρού μας .

[Adriana Scarpin · Rating 4 out of 5]

A una y otra mano...

A una y otra mano, allí
donde me crecían las estrellas, lejos
de todos los cielos, cerca
de todos los cielos:
¡Cómo
se vela allí! ¡Cómo
se nos abre el mundo a través
de nosotros!

Tú estás
donde tu ojo está, estás
arriba, estás
abajo, yo
encuentro salida.

Oh ese centro errante, vacío,
hospitalario. Separados,
te caigo en suerte, me
caes en suerte, uno del otro
caído, vemos
a través:

Lo
Mismo
nos ha
perdido, lo
Mismo
nos ha
olvidado, lo
Mismo
nos ha -

[Bones Green · Rating 3 out of 5]

Багаторівнево та ремінісцентно.

[Lukas · Rating 5 out of 5]

https://www.dalademokraten.se/artikel...

[Oleksandr Yelyseiv · Rating 5 out of 5]

Боже, бережи Петра Рихла

[Gal Galeotti · Rating 4 out of 5]

Fecho meu desafio com esta belíssima obra. Exímia.

[Pedro Leite · Rating 5 out of 5]

A Rosa de Ninguém é poesia destrutiva. Cada estrofe é um reconhecimento da própria insuficiência e cada verso expõe a fratura de uma existência atravessada pela falta de transcendência. Afinal, diante do peso “sem nome” que nos afundou depois do Holocausto, resta terra dentro de nós, a ser cavada eternamente; resta luto, e “sobre todo este teu / luto: nenhum / segundo céu” — nós O chamamos, mas “Ele não vem”. Nesta sentida ausência, a presença de Deus é substituída pela negação: o “Ninguém”, o “Nada”, o “Nunca” são os deuses que constituem a mitologia de Paul Celan, ocupando lugares da teologia judaico-cristã como a Mandorla e o Salmo.

A destruição da simbologia religiosa é reforçada pela destruição da linguagem, fragmentada, polissêmica, cujas palavras cindidas expõem a impossibilidade da poesia de falar sobre “este tempo”. Em vez de “balbuciar e balbuciar / sempersempre / adiadiante”, Celan resgata de Hölderlin o Pallaksch, sim e não ao mesmo tempo: esta é a expressão do mundo que pode “profundar-nos o fundo” e nos despertar do eterno cavar. “Algo não escrito, en-/durecido em linguagem, faz / brotar um céu” — é este algo que A Rosa de Ninguém procura. E para encontrá-lo, o poeta joga fora sua língua, joga fora seu país, para assim tê-los de novo.

Depois de jogadas fora, as raízes deixam a terra para fundar-se “no ar”, capazes de construir uma frágil choupana em que se pode encontrar a luz. Enfim, Celan parece fechar a porta da noite para abrir a porta da manhã; mas, ainda assim, o desamparo está presente: chegaria esta descoberta “tarde demais?”

[Björn H · Rating 4 out of 5]

Språket rasar i Ingenmansrosen, Paul Celans fjärde diktsamling och den sista som bokförlaget Faethongav ut till hundraårsminnet. Ibland känns det som att orden halkar över varandra, det leks med språket och är oerhört bildrikt. Just blandningen av det lekfulla, nästan lätta handlaget, med ett seriösare, underliggande stoff skapar tillsammans en mycket bra poesi.

Vad hände? Stenen klev ur berget.
Vem vaknade? Du och jag.
Språk. Språk. Med-stjärna. Bredvid-jord.
Fattigare. Öppen. Hemlik.

Om en ska sammanfatta hela Faethons Celan-gärning så är den fantastisk. Det är lite märkligt att Celan inte varit tillgänglig på svenska på det här sättet tidigare. Det jag saknar är egentligen för-/efterord till samlingarna, något att hänga upp kontexten på och som gav lite mer om människan Paul Celan och tiden han verkade i. Men förutom det så är Ingenmansrosen och de tre övriga samlingarna alla mycket läsvärda.

[dieguito ‧₊˚✩ ₊˚⊹♡‧₊˚ · Rating 4 out of 5]

🌨 é possível escrever poesia depois do holocausto?

🌨 a poesia de paul celan não traz a resposta, mas indica: só será possível se despedaçada, desmembrada, assaltada. aos poucos, com o avançar da leitura, vão se juntando esses pedaços, mas que por fim não ajudarão a formar algo límpido. a sensação é de estar entre escombros, em desamparo, coberto de pó, e, que em determinados momentos, quando essas imagens mais claras surgem, conseguimos vislumbrar por alguns segundos um feixe de luz entre as frestas dessa destruição.

🌨 apesar de tudo, este é um livro de beleza e esperança: renascimento

[Oleksii Suprun · Rating 4 out of 5]

Нотатка №18

Насправді прочитання цієї збірки - для мене було новим естетичним та літературним досвідом. Як людина, яка не сильний експерт у поезії, принаймні наразі, мушу визнати, що шукав для себе нові форми слова, метафор та подачі думки.

І здебільшого залишився задоволеним, з нотатками словотвору. Окрім того, чималу частину збірки спробував прочитати німецькою, мовою в яку гадаю навіть закоханий. Звороти тексту німецькою - стали малою, але насолодою.

В цілому, це незвично, пережив певний «наративний ескапізм» від світу, до якого звик. Якось так.

[Manuel Gomez de Olea · Rating 5 out of 5]

la paradoja de la rosa y la nada

si somos solo muerte, cenizas y holocausto

¿como puede celan hacer florecer sus palabras de esta forma?

después de amapola y memoria, de umbral en umbral y la reja de lenguaje, que buscan encontrar luz para iluminar las palabras después de la muerte, en la rosa de nadie parece cobrar aún más existencialismo como un espacio palpable entre la vida y la muerte. Purgatorio?

[Ihor Horbach · Rating 5 out of 5]

Целана не можна оцінювати нижче 5/5, можливо, взагалі не можна оцінювати. Його теми, поетика, строфи пронизують, навіть якщо погано розумієш (або взагалі не розумієш). Далі повернешся до віршів, відкриєш щось нове.
Найщиріша данина пам'яті жертв Голокосту.

[Isabella · Rating 3 out of 5]

O único escritor que vc pode dizer “não entendi nada” e vão te achar muito cult por isso

[ζανλίκ · Rating 5 out of 5]

ένα Τίποτα
ήμαστε, είμαστε, για πάντα
θα μείνουμε, που ανθίζει /

[Andrés Plascencia · Rating 5 out of 5]

Inescrutablemente perfecto

[Eulalia · Rating 5 out of 5]

…ser aquí i no allà,
i de vegades, quan
només el no-res s’estava entre nosaltres,ens trobàrem
l’un a l’altre del tot.

🤍🤍🤍

[Ana · Rating 5 out of 5]

Es war Erde in ihnen, und
sie gruben.

Sie gruben und gruben, so ging
ihr Tag dahin, ihre Nacht. Und sie lobten nicht Gott,
der, so hörten sie, alles dies wollte,
der, so hörten sie, alles dies wusste.

Sie gruben und hörten nichts mehr;
sie wurden nicht weise, erfanden kein Lied,
erdachten sich keinerlei Sprache.

Sie gruben.

Es kam eine Stille, es kam auch ein Sturm,
es kamen die Meere alle.
Ich grabe, du gräbst, und es gräbt auch der Wurm,
und das Singende dort sagt: Sie graben.

O einer, o keiner, o niemand, o du:
Wohin gings, da's nirgendhin ging?
O du gräbst und ich grab, und ich grab mich dir zu,
und am Finger erwacht uns der Ring.

[Puurojohannes · Rating 5 out of 5]

Jäähän tässä peittoon paljon niitä kohtia, jotka jotenkin perustuvat juutalaiseen kulttuuritraditioon. Ihmettelen ja ihmettelen tätä ääntä, jonka Celan saa aikaan. Niin uskottavia ovat esimerkiksi sanojen toistot - varsinkin puhuttelut ja puhumat; äänen varaan rakennetut säkeet. Ehkä tämä on nyt oireellinen huomio, kun yrittää itse päästä eroon runokuvien ensisijaisuudesta.

[Oksana Uskova · Rating 1 out of 5]

У березні хочеться віршів, романтики та квітів... "Нічийна троянда" Пауля Целана - нічого з вище перерахованого. Для мене це важка поезія - із перехресними посиланнями, незрозумілими натяками, подвійними-потрійними змістами. Тут примітки на кожній сторінці - роз'яснення для такого недолугого читача як я. Примітки роз'яснюють зміст чудово, але зникає відчуття занурення у поезію. А яка поезія без занурення? Без почуття?

"Що відбулось? Полишив скелю камінь.
Хто тут прокинувсь? Ти і я.
Мова, мова. Суземля з зірками.
Вбога і беззахисна. Моя"