Про що хвилюється Сталін, коли Рузвельт їсть сир? Чому в найскладніші моменти Черчилль обирає не віскі, а коньяк? Чи допоможе Оппенгеймеру з атомною бомбою печена гуска? Чому Станіслав Лем заїдає стрес халвою? У цій книжці — живі історії, у яких вигадка здається такою ж правдивою, як архіви.
У деяких історіях ви впізнаєте всіх персонажів, у деяких — лише контекст. Та Всеволод Поліщук вірить, що за столом люди схожі на себе більше, ніж на трибунах.
Читати книги я люблю куди більше ніж писати на них відгуки. Бо треба якось перекласти своє "вау, це було дуже класно" - на слова, і ще зрозумілі, і без спойлерів.
Хоча, в книзі неможливо багато наспойлерити 😁
Загалом, це збірка 12 чудових рецептів, до кожного з котрих написана історія. Це не просто оповідання, це 12 маленьких шматочків історичних подій і фактів приготованих з любов'ю, людиною яка знається на кулінарії та на письменницьтві, приправлених дрібкою фантазії, яка надає їм неперевершений аромат справжності.
Над деякими історіями я щиро плакала. Більшість розповідей такі живі, що віриш що дійсно так і було. До того ж в кінці книги автор щедро ділиться з нами історією написання та розкриває невеличкі таємнички або цікаві факти. Не певна, що я зможу приготувати всі страви, але форшмак просто підкорив моє серце справжньої одеситки ❤️
Обов'язково раджу до прочитання, не важливо чи вмієте ви готувати чи ні, тут такі історії і такі рецепти які не можливо не полюбити!
Побачила, що вона є в книгарні і вирушила! Пан Всеволод чітко поєднує історію і їжу (хто б здивувався! 🤭), інтригу і описи, атмосферу і деталі. Це були перші історії, які я прочитала у пана Всеволода, і тоді я зрозуміла, що надалі сподіватимуся співпрацювати з ним! Ех, цей стиль написання, коли хочеться прийти ввечері, взяти чогось гарячого (кожен обирає собі сам) і поринути у книгу з головою. Манюня, але яке значення має!!!
Можливо я б поставила нижчу оцінку навіть чисто порівнюючи з іншими книжками автора, але після прочитання щось мене змусило перечитати оповідання "Борщ на трьох". Вважаю, про це оповідання мають говорити всі, мають прочитати всі українці, воно має бути в підручниках. Воно вражаюче.
Здивували несподівано закручені сюжети та красива мова, в якій автор чергує літературну українську, галицький діалект і східний суржик. Описи їжі та стосунків між людьми — щось неймовірне.