Коротка історія українського сексу

by Ганна Топіліна, Софія Томіленко (Illustrator)

У найтемніші часи еротика постає зухвалою силою, що перевершує смерть, тиранію та гноблення. У той час як ядерні бомби летять, а тіла на Щекавиці сплітаються в неприборканому бажанні, розгортаються історії про пристрасть та еротичні традиції. Від давніх розпусних ритуалів, через усі християнські гріхи до сучасних проявів інтимности – наша історія пропонує зазирнути в глибину та розмаїття української історії сексуальности.

Результат дворічної роботи команди «Видавництва», мальопис, що органічно поєднує історичну достовірність з безтурботним гумором, обіцяє читачам не лише добре проведений час, а й скарбницю маловідомих історичних фактів, про які багато хто навіть не здогадується.


«Коротка історія українського сексу» для мене — це український «Декамерон»: карнавал, вакханалія й сміх навперекір чумі, війні й апокаліпсису. За цією легкістю — два роки прискіпливої роботи з джерелами, архівами й текстами. Тут усе історично точно, але водночас весело, еротично й зухвало. Бо коли нас оточує самий Танатос, Ерос стає єдиним можливим вибором: Їбітеся й поєбемо! — Анна Топіліна, письменниця, перекладачка

96 pages, Hardcover

Published January 1, 2026

Reviews

[Маx Nestelieiev · Rating 5 out of 5]

Видавництво «Видавництво» після «коротких історій» українського фемінізму, борщу, літератури та війни нарешті видало продовження цієї серії, тепер уже присвячене нашому сексу. А тому всі, хто думав, що після «Польових досліджень з українського сексу» ця тема вже закрита, — помилялися. І Анна Топіліна (текст) та Софія Томіленко (малюнок) майстерно довели, що про секс нам ще говорити й говорити, але краще, звісно, таки займатися, аби тільки кляті сусіди не заважили.
З цього, зрештою, мальопис і починається — з подій нещодавніх часів, коли звідусіль говорили про ядерну загрозу, і винахідливі та незламні українці на це погрожували піти на Щекавицю і влаштувати останню оргію. Так у «Короткій історії українського сексу» групка людей збирається на вище названій горі в очікуванні ракети з ядерною боєголовкою, яка дуже повільно летить (і навіть принагідно балакає!) на Київ, і розважають одне одного розмовами про те, як там у наших «славних прадідів великих» велося зі зляганням. Тобто про трипільців-носіїв українського культурного коду і про те, як «давні слов’яни засіювали землю спермою, щоб жито-пшениця краще родила, а козаки були грізними їбаками»...

а більше тут https://tyzhden.ua/nasha-taiemna-zbro...