What do you think?
Баби-онучки
«Баби-онучки» — це книжка, що веде додому. До порога хати, де пахне сушеними паперівками, а вишиті подушки вкриті мереживною накидкою. До бабиного слова і рідної мови.
Усі тексти звучать по-різному — поліською, подільською, бойківською, слобожанською та іншими діалектами України. Та всі вони — про досвід, який героїні цієї збірки змогли пронести через десятиліття, голод, втрати, війну й нові загрози. У час нинішньої російської агресії ці історії звучать як голос спільної пам’яті, але, найголовніше — як опора і сила, що допомагають нам усім вистояти сьогодні.
Усі тексти звучать по-різному — поліською, подільською, бойківською, слобожанською та іншими діалектами України. Та всі вони — про досвід, який героїні цієї збірки змогли пронести через десятиліття, голод, втрати, війну й нові загрози. У час нинішньої російської агресії ці історії звучать як голос спільної пам’яті, але, найголовніше — як опора і сила, що допомагають нам усім вистояти сьогодні.
280 pages, Paperback
Published January 1, 2026
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
August 7, 2026
Книжка - подорожник на серце. Повертає у дитинство, де ти їси вишні просто з дерева, граєш ляльками з кукурудзи і є улюбленою бабусиною онучкою.
Неймовірно-красива мова, якою написані тексти, просто заворожує і закохує. Рекомендую всім, хто любить українську мову і літературу.
Неймовірно-красива мова, якою написані тексти, просто заворожує і закохує. Рекомендую всім, хто любить українську мову і літературу.
September 18, 2026
Я б хотіла почати з того, що ця книжка прийшла до мене в розпал масованих російських атак на склади з українською книгою. Та може навіть тоді я не до решти усвідомила, наскільки вагомо і важливо тримати її в руках.
На початку читання було досить приємно впізнавати себе, свої розмови, згадувати своїх. Та, як не дивно, мене, уродженку одного з прикарпатських сіл, яке згадується на сторінках цієї книжки, вабило дочитати до іншого. До історій, життя і мови тієї «іншої» України. Туди, де не встигла побувати і туди, де може ніколи вже й не побуваю.
Мабуть, вже дочитавши, до мене таки дійшло, як важливо тримати таку книгу в руках. Уявити лише, у розпал кривавої війни, нападу окупантів, я читаю книжку, про різні куточки України, а власне історії людей, що проживали на ній і стає радісно боляче, якщо таке взагалі можливо. Радісно від усвідомлення, що ми всі проживали якщо не однаковий, то дуже схожий досвід. Але одночасно боляче, бо це був досвід втрати, вбивств, заслань, окупації та інших злочинів режиму. І ще більше боляче від того, що злочин триває.
Але звісно, і не без добра. Зазирніть у книжку і знайдете!
На початку читання було досить приємно впізнавати себе, свої розмови, згадувати своїх. Та, як не дивно, мене, уродженку одного з прикарпатських сіл, яке згадується на сторінках цієї книжки, вабило дочитати до іншого. До історій, життя і мови тієї «іншої» України. Туди, де не встигла побувати і туди, де може ніколи вже й не побуваю.
Мабуть, вже дочитавши, до мене таки дійшло, як важливо тримати таку книгу в руках. Уявити лише, у розпал кривавої війни, нападу окупантів, я читаю книжку, про різні куточки України, а власне історії людей, що проживали на ній і стає радісно боляче, якщо таке взагалі можливо. Радісно від усвідомлення, що ми всі проживали якщо не однаковий, то дуже схожий досвід. Але одночасно боляче, бо це був досвід втрати, вбивств, заслань, окупації та інших злочинів режиму. І ще більше боляче від того, що злочин триває.
Але звісно, і не без добра. Зазирніть у книжку і знайдете!
Displaying 1 - 2 of 2 reviews