Психиатрию - народу! Доктору - коньяк!

by Максим Малявин

Genres: Psychology

416 pages, Hardcover

First published January 1, 2012

Reviews

[Sergei_kalinin · Rating 3 out of 5]

Кратко главное: книга НЕ художественная! Это очень добротный учебник/справочник по патопсихологии, где просто перечислены и кратко описаны основные патопсихологические симптомы и синдромы.

Симптомы автор разбавил шутками-прибаутками, анекдотами и прочими юмористическими примерами. Литературный "метод", конечно, прекрасен :))) - так можно переписать руководство к пылесосу, поваренную книгу или газетную передовицу.

Но если рассматривать книгу как текст, предназначенный очень узкой аудитории - студентам-медикам или психологам - то она очень даже неплоха! Во всяком случае, запомнить всю эту тьму симптомов-синдромов гораздо легче и проще с юмором, чем просто зубрёжкой.

...и ещё: в каком-то практическом плане (для саморазвития или самолечения :)) книга абсолютно бесполезна! Разве что, обнаружив у себя много чего из описанного, можно быть уверенным, что надо срочно топать к психиатру.

[Vira · Rating 3 out of 5]

Надто багатообіцяюча передмова ) Нічого аж такого потішного, як у «Записках психиатра», тут нема. Підручник, хоча підручник хороший, такий, як воно і хочеться бачити: без надмірної сухості, з тою кількістю термінів, без якої ніяк не обійтися, з ремарками "це вам ще рано" і "вам цього не осилити", які підначують взяти й ознайомитися з використаною літературою, хоча мені психіатрія ніби геть не по дорозі. Хоча, зважаючи на статистичну частку різного роду психічно хворих, може навіть і по дорозі. Але все-таки підручник: складно було читати усю книжку методично цілком без перерви на практичні заняття по темі — засвоїлось мало і не зовсім якісно.

Жаль, що в книжці тільки симптоми, синдроми і хвороби описані. Мені все цікаво, як же це діло лікують. Зрозуміло, доз і сценаріїв чекати й не варто було, це якось не та сфера, де можна обійтися фразкою "самолікування шкідливе для вашого здоровля" на рекламі. Але все ж.

Ну і цілком очевидний мінус від прочитання книжки: на згадки "він чув голоси позаду себе, хоча там нікого не було" я тепер буду реагувати іронічною посмішечкою і пошуками інших симптомів. Але недовго, недовго.