Едик — чолов’яга трохи за сорок, який звик жити не напружуючись. Він ніде не працює, живе за кошт матері та весь вільний час проводить за компухтєром. Але життя Едика змінюється, щойно він отримує лист — виявляється, його бабця, яка ще багато років тому поїхала на заробітки, лишила йому в спадок квартирку в містечку Спінеа неподалік Венеції. Так, абсолютно несподівано, Едик вирушає у свою славетну одісею, де на нього чекають битви за окраєць піци з мартинами, таємнича незнайомка Анфіса та доленосні новини, які змінять його життя.
Обережно! Тут жарти про сраки та гімно, трохи нецензурної лексики та малоприємний головний герой.
Книжка реально про курвія, якому хочеться дати по пиці. Тут повний букет: недобізнесмен, мамчин синочок, таксував, блядував, грав у танчики. І оце чудо вирушає в Італію, аби отримати спадок від бабусі. Але у фіналі дивовижним чином він виправляється. Гепі-енд.👍
Хоча мені більше до вподоби щемкі і ніжні книги Світлани (Юна, Лель, Ластівка з чужими крилами, Лавандові цілунки), ця книга мене добряче розважила і насмішила. Це було неочікувано та динамічно, і як для комедії з туалетним гумором написана ця історія дуже майстерно.