"Ця Мрійникова книга нагадує старий альбом із зовсім трохи пожовклими сторінками, у якій хтось турбутливий вклеїв світлини із своєї дитячої пам'яті. Коли гортаєш ці сторінки, стає так тепло, так затишно, так спокійно. І постійно впізнаєш, і дивуєшся. Я також тут була, теж просила мандаринок до книжки про Різдво. Теж любила діда аж до памороків в голові. І теж підсьорбувала какао перед сном, визираючи у вікно, в якому небо з фіолетово-рожевого перетворювалося на темно-синє із золотистимим цятками, і де також літали крилаті зграї птахів, Дорогий, Святику, дякую за твоє світло. І за твої історії." Гербіш Надійка
Це було тепло, ненав'язливо, моментами надто релігійно, але в цілому непогано. Легеньке осінньо-зимове чтиво. Щось щоб відволіктись, ні про що не думати. Прочитав і забув.
Книга була надрукована в далекому 2015, то наразі не всі думки і висловлювання автора мені імпонують. Але і були історії, які прям відгукнулись.
Недавно прочитала книгу Святослава Черния «Мрiйники» на украинском языке. Замечательная, действительно очень тёплая книжка. Не зря она вышла в серии «Тёплые истории». Формат для меня непривычный — короткие рассказы. Но он как раз подошёл к периоду моей жизни, когда времени и сил на чтение почти не было. Читаешь и отдыхаешь душой. Очень красивый язык. И очень трогательные и родные темы. Некоторые рассказы просто вернули меня в детство: «Рецепт какао», «Широке пiдвiконня», «Час мандаринок». А некоторые напомнили о периоде влюблённости - «Ранкове смс». И почти каждая история вызывала улыбку. Здорово, что рядом с нами живут такие молодые и талантливые ребята.