Книжка Оллі Вехвіляйнена розкриває непросте геополітичне становище Фінляндії в Другій світовій війні. Автор аналізує складні політичні, суспільні та економічні аспекти перебування країни «між Німеччиною та Росією». Книжка коротко, але докладно описує постання фінської державності, Зимову війну 1939-1940 р., фінську участь у Другій світовій війні та післявоєнний період у країні. Видання розраховане на істориків, політологів, усіх, хто цікавиться запропонованою тематикою.
Оллі Вехвіляйнен написав класичну політичну історію. У центрі уваги - дипломатичні відносини. Щоб пояснити їхній перебіг, автор розповідає і про фінське суспільство, і про воєнні дії. Але все це допоміжний матеріал, який має розкрити суть міжнародних відносин, в яких опинилася Фінляндія. На розповідь про Зимову війну чи Війну-продовження розраховувати не варто. Але ця книга гарно доповнює мемуари Маннергейма, який багато що замовчав. (І це не дивно, адже писав він другій половині 1940-х, коли доля Фінляндії тільки вирішувалася. А тому тут явно було не до розповідей, як все було насправді). Загалом, варта уваги книга, яка розвіює багато міфів про Зимову війну.
Книга про вражаючі якості громадянського суспільства, що допомогли уникнути тоталітаризму і привели ураїну до вершин світового благополуччя. Останні 5 років фіни не покидають першої позиції у списку найщасливіших націй світу і прочитавши цю книгу вдумливий читач зрозуміє чому саме.
Дана книга представляє собою стислий огляд важливого періоду, орієнтовно, від завершення Першої світової війни й до початку Холодної війни, в історії Фінляндії. Вона однозначно не замінить підручників з історії та детальних досліджень театру воєнних дій, але базове розуміння подій того часу книга дає, одночасно підштовхуючи до більш глибокого вивчення.
Найбільше сторінок автор приділяє огляду політичних взаємин як між державами, так і всередині країни, економічним зв'язкам та аналізу передумов й наслідків тих чи інших рішень та подій. Вкрай побіжно описуються військові тонкощі.
Справді гарно охарактеризовано важливих політичних діячів. Оллі Вехвіляйнен дає тільки найнеобхіднішу інформацію про них, заохочуючи до самостійного пошуку інформації. Саме під час прочитання цієї книги у моєму списку на майбутне з'явились мемуари Маннергейма.
Видання непогане, є суперобкладинка, гарна якість друку та перекладу, є декілька фото ключових політичних діячів і подій, мапи. Назва книги на палітурці відсутня.
Не зовсім зрозуміле використання абревіатури СССР, у той час як українською має вживатись СРСР.
Читається книга практично як художня. Переломні події не сприймаються як сухі історичні факти, вони викликають співпереживання, а подекуди й захоплення.
Попри сотні кілометрів між Україною та Фінляндією, долі наших держав мають багато історичних паралелей. Сподіваюсь, як нас цікавить історія цього відважного північного народу, так і у фінів перепетії нашої історії викличуть відгомін у серці.
Коротка (на 200 сторінок) історія про те, як Фінляндії вдалося здобути незалежність і зберегти її протягом буремного століття обминувши загрозу з боку всіх трьох сторін Другої Світової, примудрившись повоювати із ними всіма й недопустити ані своєї окупації, ані перетворення країни на поле бою в Світовій війні.
200 стороніок історичної розвідки присвяченій історії Фінлянлії в часи ДСВ. Читається легко, автор майстерно вплітає історичний контекст в невеликі розділи, що присвячені основним подіям. З ідеологічної точки зору є певні нюанси: автор - фін, і перед усім, відстоює інтереси фінської нації. Наскрізьною ниткою в книжці подана теза що фіни (як нація, так і політична еліта)не винні у подіях ДСВ і діяли як ’’жертви обставин’’. Звичайно ж, така риторика - це спроба переосмислення національної (фінської)пам’яті стосовно подій тих років. Це доволі тенденційна річ, характерна для європейських націй. Зрештою, тренд є тренд. У всьому інакшому книжка чудово підійде для поверхневого ознайомлення з історією Фінляндії (першої пол. ХХ ст.), а також її місцем та роллю в подіях ДСВ.
P.S. Рекомендую для читання не тільки з точки зору історії, але і з точки зору дипломатії та міжнародних відносин. Автор приділяє цьому аспекту значну увагу.
Порівнянь з Україною дійсно багато, але такої народної єдності та наснаги, як у фінів під час Зимової війни та кампанії 1941 - 1944, Україні годі й чекати. Книга коротко, але доволі інформативно описує політику фінського уряду під час великих загроз з боку СРСР. Жодного разу політики Фінляндії не вели діяльності, яка б засуджувалася громадянами, уряд мав суцільну підтримку. Книгу не завадило б почитати українським політикам.