Прогулянка хмарами

by Mihajlo Pantić, Михайло Пантич

Буденні історії мешканців Нового Белґрада під пером Михайла Пантича набувають екзистенційної легкості та літературної універсальності. Життєві перипетії, сюжети, розтягнені на роки, нерозділені, напіврозділені та перерозділені любові – усе це у «Прогулянці хмарами».

Genres: Short Stories

256 pages, Paperback

First published January 1, 2013

About the author

Mihajlo Pantić (1957) is a Serbian writer and literary critic. He has published 25 books - short stories, essays, critiques, anthologies. Some of his collections of short stories are: “The Chronicle of the Room' (1984), “Wonder in Berlin” (1987), “Poets, Writers and the Rest of the Menagerie” (1992), “I Can't Remember a Single Sentence” (2000), “If This Is Love”(2003), “This Time, About Pain” (2007). He is also a compiler of the anthologies: “An Anthology of Serbian story. 1945-1995" (1997), “Reading the Water – Serbian Stories About Fishery” (1998) and “A Small Box – the Briefest Serbian Stories of the XX Century” (2001).
Some of Mihajlo Pantić's short stories have appeared in various anthologies and have been translated into English, French, German, Italian, Danish, Czech, Slovenian and Macedonian.
Mihajlo Pantić is a vice president of the Serbian PEN center board. He teaches “History of Serbian Literature” and “Creative Writing” at the Faculty of Philology in Belgrade. He is also the editor of literary editions “Albatros” and “Pan” and of the literary magazines “Svet reči” (“The World Of The Words”) and “Književni glasnik” (“The Literary Journal”).

Reviews

[Iryna Chernyshova · Rating 5 out of 5]

Автор класно пише - жваво і вітально, переклад Калитко.

[verbava · Rating 3 out of 5]

пантич розповідає тихі історії. знаєте, як коли збирається компанія людей, які одне одного зовсім давно знають, і вони сидять до пізньої ночі за вином, ділячись одне з одним уже багато разів переговореними сюжетами, пригадуючи якісь нові деталі, розгортаючи ці деталі в окремі розповіді, і що пізніше стає, то спокійніші, простіші, але водночас глибинніші народжуються розмови. кожна з цих історій – не зовсім про те, про що її слова, але головне вже давно розказане, його нема потреби витягати назовні, бо всі й так знають, і без того чують.

[Sashko Liutyj · Rating 5 out of 5]

такі короткі історії. але на десяти сторінках - цілі життя, і це підкупає так, що.. словом, дуже підкупає.
здається, що ми це вже десь чули, а велика частина відбувалася з нами самими. десь гостро, десь приглушений біль, десь химерні повороти, але завжди про надламність, крихкість і про сліди, які ми лишаємо в житті одне одного.
Пантич - великий письменник. і велич його - у простоті.