Тарас Шевченко: Життя і творчість

by Іван Дзюба

"Тарас Шевченко: Життя і творчість" — програмний твір дослідника та видатного шевченкознавця Дзюби Івана Михайловича. 700 сторінкова книжка вийшла в київському Видавничому домі «Києво-Могилянська академія» в 2008 році.

Праця Івана Дзюби поєднує розповідь про життєвий і творчий шлях великого поета й художника з інтерпретацією його спадщини, аналізом конкретних творів та характернирх мотивів поезії й прози в синхронному й діахронному вимірах.

У цій праці, автор прагнув охопити весь обшир літературної та громадянської діяльності великого сина України в широкому історичному й естетичному контексті, розкрити центральне місце Шевченка в усьому національному житті, з"ясувати природу його магнетичної влади над поколіннями українців.

700 pages, Hardcover

First published January 1, 2008

About the author

Born into a peasant family.

In 1932, Ivan's family, fleeing from the famine, moved from their home village to the nearby workers' village Novotroyits'ke for a short time. Later, they moved to Olenevski Quarry (now Dokuchaevsk), where Dziuba finished secondary school № 1.

He graduated from Donetsk Pedagogical Institute, and pursued postgraduate studies in the Shevchenko Institute of Literature. His work was first published in 1959.

In the 1970s, he was subjected to harassment for the views he expressed in some publications.

For his work Internationalism or Russification? (London, 1968, and "Motherland" magazine (ukr. "Вітчизна"), 1990, No. 5-7), dealing with the problems threatening national relations in socialist society, he was sentenced to 5 years in prison and 5 years in exile. A special commission of the Central Committee of the Communist Party (Bolsheviks) of Ukraine called the work "lampoons on the Soviet reality, the national policy of the CPSU and the practice of communist construction in the USSR." Authorities accused Dziuba of undermining Soviet friendship of peoples, and fueling hatred between the Ukrainian and Russian peoples. With help from Oleg Antonov, Dziuba was pardoned and hired to work at the Antonov Serial Production Plant.

Laureate of the Shevchenko Prize, O. Biletsky Prize, Antonovich Fund International Prize, Volodymyr Vernadsky Prize.