Када ще наш дивний світ теліпався на жалюгідній соплі над прірвою гріха, прийшов до Бога князь порока, шоб позмагацця в шахматному мастірстві. Путьом обмана, хітрості та наглих фальсифікацій діавол виіграв партію, а разом з нею — кантроль над судьбами люцтва. Відтоді, протягом століть, триває безкінечний матч-реванш між силами добра і тим, шо дурно пахне.
Й ось типер настало врем’я, када за будуще планети має сражатись скромний мальчік Міша та його тренер доктор Падлюччо — алхімік, екзегет, магістр шахматної мислі та полупроводнік Божої волі. Тіки ніхто не знає, када і як це має статись. Єдине, шо ізвєсно точно: час ігри настав…
«Хрустальна свиноферма» — продовження роману Михайла Бриниха «Шахмати для дибілів», який мав шалений успіх у читачів і здобув нагороди конкурсів «Книжка року BBC» та «Коронація слова». Це експериментальна проза, писана густим соковитим… суржиком — а отже, книжка не для всіх, а лише для тих, хто має почуття гумору.
Ем… Детективно-містична історія із шаховим підґрунтям. Це продовження «Шахматів для дибілів», але не думаю, що я багато втратила не читавши попередні дві частини. В повісті виринає вже знайомий мені доктор Падлюччя. І якщо і «Шидеврах…» він експерт у літературі, тут він виступає визначним шахістом і наставником головного героя – юного володаря коня і пішака Міши. Повість варто читати не задля детектива або шахів, а за для словесних викрутасів, іронічних порівнянь і смачного суржика. Це твір не з ряду «винести щось корисне», це досить легкий текст «поржати». Цитувати можна безкінечно, але в такому разі в цитати піде весь текст :)
Я палко рекомендую «Свиноферму» в якості антидепресанта. Звісно, якщо ви не цураєтеся суржика :)