Як зрозуміти козу

Кротяча епопея #3

by Taras Prokhasko, Мар'яна Прохасько (Illustrator)

Третя книжка «кротячої епопеї» Тараса Прохаська і Мар'яни Прохасько «Як зрозуміти козу» потішить і дітей, і дорослих, які не забули, як то – бути дитиною. Адже лише дитина може писати листи Миколаєві, щиро вірячи, що від нього можна просити і отримати геть усе – від мандаринок до летючого корабля. І вже на цьому кораблі з поетичною назвою «Метафора» можна вирушити в мандри до моря – разом з Муркавкою, Повзом та їхніми друзями. Можна замешкати на острові і навчитися розуміти навіть… козу.

Genres: Childrens, Ukrainian Literature

80 pages, Hardcover

First published January 1, 2015

About the author

Taras Prokhasko studied Biology at Lviv University. He has worked as a radio operator, an editor, a bartender, the host of a radio program, a forester, a teacher, a gallery proprietor, a screen writer, a video operator and a gardener. For the past ten years he has worked as a journalist. He is the author of Inshi dni Anny (Anna's Other Days, 1998), FM Halychyna (FM Galicia, 2001), Neprosti (The UnSimple, 2002), Leksykon tayemnykh znan (Lexicon of Secretive Knowledge, 2005), Z tsyoho mozhna bulo b zrobyty kilka opovidan (Could Have Made a Couple of Stories from This, 2005), and Port Frankivsk (2006). He has also published a number of books in his Inshiy Format series featuring interviews he conducted with leading Ukrainian intellectuals. Several of Mr. Prokhasko's books have been translated and published in Poland, Russia and Germany. His novella Necropolis and novel The UnSimple have been translated and published in English. Taras Prokhasko is the recipient of the Joseph Conrad Award (2007) as well as Korrespondent magazine's Best Ukrainian Book Award (2006, 2007).

Reviews

[Hymerka · Rating 5 out of 5]

«Божечку, яка я малесенька, — роздумувала Жужіка, — і яке велике небо, і море, і цілий світ! У лісі цього навіть не видно».
Знаєте відомий вислів про те, що рушниця, яка висить на стіні у першому акті, неодмінно вистрілить у третьому? Так от, у кротячій епопеї такою "рушницею" було море, яке в першій книжці існувало лише у вигляді картини в Їжаковому кафе "Під дубом", а у цій, третій, займає найвагомішу частину історії, адже вода не тільки розділяє, але й об'єднує береги.
Про що ж ця книжка? Звичайно ж, про те, що світ великий і таємничий, але зі свого дупла цього не побачиш, і про те, як радісно зустрічати нових друзів, з якими можна порозумітися, навіть не маючи спільної мови.
— У кожній подорожі є трохи ризику, — зауважила мама-кріт, — але дітям треба пізнавати світ. Це ж так цікаво — вилізти з нори, переправитися через Ріку, полетіти за Гори...
Зрештою подорожуючи ми пізнаємо не лише світ, але й самих себе, і щоразу повертаємося до рідного лісу трохи інакшими.

[Linda · Rating 4 out of 5]

Kad bibliotēkā grāmatu klubiņa vajadzībām meklēju ukraiņu literatūru, man ieteica šo grāmatu, ko izsniedza ar piezīmi: "Mēs tā arī īsti nesaprotam, vai tā ir bērnu grāmata vai nav."

Iespējams, lai saprastu visu mazo zvēriņu nozīmi, man jāizlasa kāda no iepriekšējām šīs sērijas grāmatām. Tik un tā ciemošanos pie grieķiski runājošajām kazām ļoti izbaudīju un gribu kārtējo reizi doties uz Grieķiju. Šoreiz beidzot uz kādu salu.

Un grāmatā var atrast burvīgus domugraudus! Manā citātu kladītē beidzos šis tas arī no bērnu grāmatas. Ja vien tā ir bērnu grāmata. Es sāku saprast bibliotekāres komentāru.


Delfīni (jo tie tiešām bija delfīni) sāka stāstīt par sevi, par haizivīm, par astoņkājiem un vaļiem, un vēl par to, ka zem ūdens dzīvo trakoti daudz dažādu radību, kas gan līdzinās, gan nelīdzinās cita citai. Arī brīžos, kad ūdens virsma šķiet mierīga, dziļumā visu laiku kāds dzimst, mirst, iemīlas, strīdas, kāds kādu ķer, kāds no kāda bēg, kāds ar kādu satiekas, kāds atvadās, kāds dižojas un kāds cenšas būt nemanāms. [...]
- Ek, cik dzīvē mēdz būt dīvaini, - noteica Dambiņa. - Mīļie delfīni, ja mēs nebūtu jūs sastapuši, tad domātu, ka jūsu nav.

Nākamais citāds diezgan ļoti ietver vienu no svarīgākajām domām, bet, lai to līdz galam saprastu, tik un tā jāizlasa visa grāmata.

- Nu, tad kā var saprasties ar kazu? - piesēzdams uz brīva krēsla blakus Martiņai, joko vāveru tētis.

- Ļoti vienkārši. - Martiņa pār brillēm noraugās viņā. - Vajag tikai gribēt. Bet no sākuma vajag satikties.

[Liliia Hordiienko · Rating 5 out of 5]

Щоби хоч щось, бодай піщинку себе чи ближнього, зрозуміти у цьому світі, потрібно цього захотіти.
Світ відкривається для кожного з нас лише тоді, коли ми хочемо його для себе відкрити. І коли із цим хотінням ми рушаємо вперед.

Дивовижна подорож жителів Букового лісу, що вирушають у морський вояж човником «Метафора», нагадує читачеві не боятися обирати невідоме й незвідане, вчить приймати людей і раптові оказії, повʼязані з ними.

[Andriy · Rating 2 out of 5]

Ця книга мені далась дуже важко, читав її довше за інші дитячі книги. Хотів завершити її якнайшвидше і тому багато разів пропонував почитати дітям, але вони щоразу просили почитати щось інше чи самому розповісти свою казку. Врешті діти десь її заховали і я довго не міг її знайти. Знайшовши, дочитував сам.
Я дуже люблю тексти Прлхаська, він один з моїх улюблених українських письменників, але ця книга мені здалась надто дорослою і все у ній не таке як його бачать діти, а як би дорослі хотіли щоб бачили діти. У попередніх книгах з цієї серії був голос батька і матері кротів, і я як читач відчував, що автор дуже добре знає про що пише і ти відчуваєш цю справжність. У цій третій книзі серії головні герої діти, а дорослі - дуже ситуативні персонажі другого плану. Їхнього голосу майже не чути. Натомість є діти, які поводяться так як дорослі пам'ятають себе дітьми і як би ті хотіли щоб поводились їхні діти. Гарна спроба описати усе з погляду дітей, але не певен, що вдала.

[Yuliya · Rating 5 out of 5]

Однозначно, це моя улюблена серія дитячих книжок 😍

[Oksana Naumchuk · Rating 5 out of 5]

Я люблю дитячі книги за їхню щирість, безпосередність і любов до відкриттів. Ця книга саме така. Я ще я люблю, коли книги українською пишуть "смачною" мовою зі словечками, які не усюди використовуються в повсякденні, і тут це є. А ще я люблю, коли у головних героїв мами безвідмовні, як мама Мумі Троля. І такі теж тут є. І я такою хочу колись бути.
Читається книга з посмішкою, а серце сповнюється радістю і посмішками.

[Tetiana Dzhyhar · Rating 5 out of 5]

заключна книжка кротячої трилогії. загалом на рівні з усіма, лиш мені мало було діалогів прикольних, якось у попередніх двох було більше і живіше, хоча і ця історія динамічна, адже про метафору. 4,5 з 5, округлюю

[Agnese · Rating 5 out of 5]

Kā raksta grāmatas autors: "Bet kas ir prieks? Prieks ir tad, kad kaut kas paliek sirdī."
Un arī šī grāmata paliek sirdī.

Un par to saprašanos ar kazu viss ir ļoti vienkārši. Vajag tikai gribēt viņu saprast.

[Linda Vituma · Rating 5 out of 5]

“Plašajā jūrā netālu no krasta ir klinšaina sala,”* un uz salas dzīvoja viena Kaza!

Lai saprastos, ir jāgrib saprasties. Bet pirms tam vēl vajag satikties!

* Citāts mo Homēra “Odisejas” Augusta Ģiezena tulkojumā.

[Ruslans Abgunovs · Rating 5 out of 5]

LV

[Oksana Osterberg · Rating 5 out of 5]

Дуже затишна дитяча книга. Читали її за сніданками (дітей немає, якщо що), дорослим вона теж кльова :)