В'язниця душ

by Богдан Коломійчук

Серія «Ретророман» отримує гідне продовження із новим містичним детективом про Львів початку минулого століття та новим автором у цій серії — Богданом Коломійчуком.

Події у повістях, що увійшли до видання, відбуваються на початку ХХ століття у Львові. В основі сюжету кожної повісті - блискуче розслідування заплутаної справи, яке проводить комісар Адам Вістович. Карколомні пригоди доповнює оригінальна містика та зі смаком подана еротика.

Genres: Ukrainian Literature

Hardcover

First published January 1, 2015

About the author

Богдан Коломійчук — український письменник,журналіст, актор, володар гран-прі конкурсу «Коронація слова 2013» в номінації «Романи».
У 2006 році закінчив Львівський університет ім. Франка.
Займається арт-менеджментом, захоплюється історією Львова.

Книжки:
- Роман "Людвисар", 2013, видавництво «Фоліо»

- "Таємниця Єви", 2014, видавництво «Фоліо»

Reviews

[Yulia · Rating 3 out of 5]

Цікаво,але сюжет не повністю розкритий. Це, звісно, не англійський детектив, але якось забагато щасливих збігів обставин та випадковостей. Не покидає відчуття якоїсь незавершеності. Зате описи Львова і тогочасного побуту цікаві🙂

[Inna · Rating 3 out of 5]

Німфи болю. Перше знайомство з автором і що ми бачимо: комісар заходить в готель, в якому знайшли труп, і одразу жваво уявляє,як би забавлявся з рецепціоністкою, якби інший час і обставини. Це початок і це така банальність. Хоча автор згадує у цьому детективному оповіданні девіантну поведінку, та сам, видно, не любить бути не як усі.
В’язниця душ. Нічого не попереджало, але тут нас чекає коротка зустріч з надприродним
Ніхто з Данціга. Попереднє оповідання готувало нас до останньої історії, бо тут уже автор дав уяві розгулятися. Маю підозру, що тому воно мені зайшло найменше. А ще тому, що там були такі ситуації: комісар з ад’ютантом сидять всю ніч (!) в будинку хворої підозрюваної, щоб вона не втекла і вони могли поговорити з нею, а рано-вранці (звичайно, не зробивши цього) вони встають і розходяться у своїх справах. Вся та дивна сцена потрібна була автору для того, щоб комісар прочитав книгу. Інакше було ніяк.

[Оксана Лесіцька · Rating 3 out of 5]

Стабільна трійка Вістовичу, який вже як друг по чарці. Діставши нарешті першу (надіюся) книжку в серії, я таки підтвердила свої підозри: автор зробив його таким спеціально. Знати б ще за які гріхи.

Адам просто нестерпний, але мені вже набридло занижувати йому бали. Він направду дуже живий, схожих людей в реальності аж забагато.

Ніколи не думала, що скажу таку дикість, але найкраще, що є у персонажі Вістовича - це його ставлення до працівниць борделів (не всіх, а ще до деяких жінок). Ну, з його досягненнями все.

Тепер за що мінус дві зірки. Жінки (класика), бо біди з їхніми образами нескінченні. І містика, бо я аж випадала від її присутності в цій збірці.

Загалом, книжка допомогла не тільки зрозуміти, звідки ростуть ноги в багатьох майбутніх сюжетів, але й побачити, як печально все починалося (стало ліпше, полюбе).

Перше - Німфи болю. Стартувало дуже мирно, бо я наче засумувала за стилем, але опис пацієнтів психіатричної клініки швидко нагадав мені, куди попала.

Друге - В'язниця душ. Містичні елементи та Вістович - це воістину пекельне поєднання. Цьому дядьку пасує тільки реальність.

Третє - Ніхто з Данціга. Епіцентр містичної катастрофи. Мене ніби саму підірвало на тому пароплаві.

Після прочитання збірки я наполягаю видати бідним пацієнтам та нещасним працівницям як мінімум премії. На їхній присутності та допомозі будувалося стільки поворотів, наче Львів того часу кишів лише ними.

Досвід не проп'єш, звісно, тож я не заспокоюся, поки не перечитаю все. Пора робити ставки, яка дівчина наступною пізнає видатні еротичні виверти Вістовича (і відволіче його від барів та курілок хоч на сторінку).

[Iryna Novytska · Rating 5 out of 5]

шикарна книжка. не думала, шо мені так сподобається детективна тематика

[Наталя · Rating 3 out of 5]

Для розваги годиться. Прочитала і забула.

[Oleksii Rafalovych · Rating 3 out of 5]

«Уявляєте, яка потужна енергія гріха? А якщо зібрати докупи душі несповіданих грішників? На щастя, у Львові таких душ просто з надлишком».

Мушу одразу голосно заявити: ЦЕ НЕ РЕТРОДЕТЕКТИВ! У цієї збірки провальне позіціонування. Дві з трьох повістей — це атмосферні містичні пригоди комісара Лемберґської поліції Адама Вістовича. Якщо розглядати це все, як детектив — можна розчаруватися.

☠️ Одразу про недоліки, яких не бракує: тут є провали логіки, сюжетні банальності, зміст збірки не зовсім відповідає заявленому опису, деякі інтриги розв’язуються надприродними способами (ред флег жанру детектив). Перше оповідання «Німфи болю» можна взагалі пропустити. Воно простеньке і потрібне лиш для того, щоб пізніше пояснити, чим Вістовича шантажує контррозвідка. Але, при цьому, навіть враховуючи недоліки — це таке класне читання!

✍️ Мова, якою це написано, діалоги і всі персонажі — просто блиск. Філігранно витримано баланс між описами атрибутів доби і дією — це дає неперевершену атмосферу і динаміку читання. Це той випадок, коли я думаю, що це зовсім не видатна книжка, але я вже почав читати наступну, бо залюблений у стиль Богдана Коломійчука.

Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...