Якщо твій янгол Йосипівна

by Ігор Зарудко

Йосипівна з-за прилавку вислухає всю вашу історію, хоч ви й плутатимете імена, а кількість любовних пригод змушуватиме періодично червоніти весь зал. Доливатиме кави, щоб ваша супутниця не заснула, адже ви можете використати цю нагоду й знайти собі нову. Йосипівна пильнуватиме, щоб коньяк у чарці не закінчувався, аж поки розповідь не закінчиться.

216 pages, Paperback

First published March 17, 2015

Reviews

[Oksana Uskova · Rating 2 out of 5]

Мені зазвичай подобається "історія в історії". Але від назви Якщо твій янгол Йосипівна я очікувала тієї ж таки Йосипівни хоч трошки більше. Натомість, 85% у книзі - ця книга про Стаса. Автор сів писати про одне, а закінчив іншим, десь загубивши Йосипівну з її чайником по дорозі. Харків тут такий якийсь харківський. Такий Харків тільки у харківських письменників. І так - Йосипівна крута. Тільки мало її, мало.

[Iryna · Rating 2 out of 5]

Перегорнуто останню сторінку і в голові німе запитання: "До чого тут Йосипівна?!" Неоднозначні враження від книги... І якщо багатошаровість (не цілком доречна) сюжету ще може бути виправдана суб'єктивним баченням автора, бо має на це право, то величезна кількість описок, русизмів, ляпів неприємно дивує. Складається враження, що текст книги не читав жоден коректор. Дуже шкода, що така бажана останні декілька місяців книга (за авантюрність назви та вигляд обкладинки) стала майже суцільним розчаруванням....

[Dashoo_nya · Rating 1 out of 5]

Дуже погана книжка. Написана аби-як, сюжет ніякий, персонажі дерев'яні.
Мільярд діалогів, написаних просто через рисочку, наче п'єса. Ні хто говорить, ні що відчуває, ні яка емоція - нічого не описано. Єдине, що передає емоцію в діалогах - крапка чи знак оклику в кінці речення. Навіть діплоги беземоційні, просто перекид інформацією, якимись підколами не в тему.
Велика кількість росіянізмів.
Також багато сексизму. І так, окей, я розумію, що бувають різні персонажі, але особисто мені просто огидно було після прочитання деяких думок та реплік.
Ну і так, ще й книжка переказова, а не описова. Яке мене діло взагалі до біографії якогось випадкового персонажа, що мені переказує автор. От сталося з ним те-то, потім те-то. Ну і що? Чому мені має бути не все одно на сухі беземоційні вигадані факти про когось хто зникне через сторінку? Отож, тому мені все одно. Тому книжка погана. Не розумію рецензій, що включені в книжку, про те, яка вона чудова. Те, що описано там, на мою думку, взагалі не відповідає дійсності.

[Mykola · Rating 3 out of 5]

Почав "живими", а скінчив "со святими". Шкода, що автор загубив Йосипівну з її порадами в амурних справах. Можливо, це була й ідея показати, що у кожної людини є свій янгол, але хотілось б ретельного переходу до цієї теми.

Загалом, непогані оповідання про життєві ситуації, де кожна людина має безліч сторін та не займає світлу або темну сторону.
----------------------------------
- Йошкіна вошка, ти вже готовий. Ось твоє еспресо - вона бахнула на дно чашки дві ложки розчинної кави, плеснула грам води й віддала йому, - пий і шуруй звідси, щоб очі мої тебе сьогодні тут не бачили.
- Угу, - Вовка, випив "чарівне" еспресо і почимчикував до виходу.
- От старий козел, сказала Йосипівна до мене.
- Я?
- Та ні, ти молодий козел. Я про Вовку...

[Olha · Rating 5 out of 5]

Колись ми відкриємо секрет назви цієї книги публіці. А поки я буду пишатись, що в ній написано про 2 історії великого кохання:
● автора зі своєю дружиною (моєю найкращою подругою).
● і нашу з чоловіком (моряком у минулому, а зараз військовому).

Ми одружилися в один рік (2014) і на дві родини у нас троє чудових дітей.