What do you think?
Rate this book
Оголений нерв
Мирне й спокійне життя, міцна родина, вірні друзі... Усе, що здавалося непохитним, перевернулося догори дном. Війна роздирає навпіл усі зв'язки, і рідні люди й вірні друзі стають ворогами...
Кілька місяців 2014 року Сєвєродонецьк перебував під владою ополченців. Цей короткий проміжок часу став нездоланним для родини Насті Агафонової. Син, запальний прихильник Майдану і патріот України, боротиметься із сепаратистами, а дочка — вступить до ополчення... Так само розійдуться й шляхи друзів Геннадія, нерозлучних змалечку хлопців. Бо війна проходить і по родинах, і по душах..
Кілька місяців 2014 року Сєвєродонецьк перебував під владою ополченців. Цей короткий проміжок часу став нездоланним для родини Насті Агафонової. Син, запальний прихильник Майдану і патріот України, боротиметься із сепаратистами, а дочка — вступить до ополчення... Так само розійдуться й шляхи друзів Геннадія, нерозлучних змалечку хлопців. Бо війна проходить і по родинах, і по душах..
544 pages, Hardcover
First published January 1, 2015
3 people are currently reading
39 people want to read
About the author
Світлана Талан
36 books17 followersСвітлана Олегівна Талан (народилася 7 березня 1960 року в селі Слоут Глухівського району на Сумщині) — українська письменниця, авторка кількох романів.
Талан пише романи у жанрі «реальні історії», які їй підказує саме життя. Усі твори на гостросоціальну тематику, незмінним залишається одне: головна героїня її книжок – жінка-українка, сильна духом, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини.
У 2011 році її роман «Щастя тим, хто йде далі» став лауреатом на конкурсі «Коронація слова 2011» та отримав відзнаку від фонду Олени Пінчук Анти-СНІД «За найкращий роман на гостросоціальну тематику». На початку 2012 року роман був виданий під назвою «Коли ти поруч» у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» (м. Харків) українською та в авторському перекладі російською мовами і за рік був проданий рекордний наклад: 80 тисяч примірників.
За версією журналу «Фокус» та рахункової палати автор увійшла у трійку найпопулярніших письменників України. У 2012 році роман С. Талан «Не вурдалаки» також був відзначений на Міжнародному конкурсі «Коронація слова 2012» і в 2013 році був виданий українською та російською мовами у КСД м. Харків.
Її роман «Мої любі зрадники» був виданий видавництвом «Навчальна книга «Богдан» (м. Тернопіль).
Твір автора «Без минулого» (рос. «Без прошлого») вийшов у Канаді російською мовою (2013).
Роман «Розколоте небо» здобув спеціальну відзнаку «Вибір видавця» в конкурсі «Коронація слова 2014».
(Джерело: Вікіпедія, березень 2016р.)
Талан пише романи у жанрі «реальні історії», які їй підказує саме життя. Усі твори на гостросоціальну тематику, незмінним залишається одне: головна героїня її книжок – жінка-українка, сильна духом, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини.
У 2011 році її роман «Щастя тим, хто йде далі» став лауреатом на конкурсі «Коронація слова 2011» та отримав відзнаку від фонду Олени Пінчук Анти-СНІД «За найкращий роман на гостросоціальну тематику». На початку 2012 року роман був виданий під назвою «Коли ти поруч» у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» (м. Харків) українською та в авторському перекладі російською мовами і за рік був проданий рекордний наклад: 80 тисяч примірників.
За версією журналу «Фокус» та рахункової палати автор увійшла у трійку найпопулярніших письменників України. У 2012 році роман С. Талан «Не вурдалаки» також був відзначений на Міжнародному конкурсі «Коронація слова 2012» і в 2013 році був виданий українською та російською мовами у КСД м. Харків.
Її роман «Мої любі зрадники» був виданий видавництвом «Навчальна книга «Богдан» (м. Тернопіль).
Твір автора «Без минулого» (рос. «Без прошлого») вийшов у Канаді російською мовою (2013).
Роман «Розколоте небо» здобув спеціальну відзнаку «Вибір видавця» в конкурсі «Коронація слова 2014».
(Джерело: Вікіпедія, березень 2016р.)
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 7 of 7 reviews
May 16, 2016
життєво, як і завжди у Світлани Талан: іноді смуно, іноді страшно, іноді трішки пафосно; часто написане відверто дивує, а під кінець найбільше вражає власне ставлення до прочитаного і описаного...
однозначно варто прочитати
однозначно варто прочитати
July 21, 2023
Вихор почуттів та суперечливих емоцій: від вдячності та захоплення, аж до щирого суму і співчуття через понівечені долі стількох людей, охопив мене, коли завершив читання нового гостросоціального роману «Оголений нерв» шановної письменниці Світлани Олегівни Талан. З певністю можна стверджувати, що книга стане бестселером, тому що є вражаюче реалістичною і особливо актуальною саме у цей важкий час для України і кожного з нас. Читачі мусять знати правду про війну на Донбасі із перших вуст без міфів і прикрас, хай би якою болісною та жорстокою не була реальність воєнного лихоліття, яке щодня висмоктує життєві сили із українців Сходу та Заходу, Півночі та Півдня, кожного куточка багатостраждальної, волелюбної, незламної України.
На прикладі родини головної героїні роману Насті Бидлоти письменниця змальовує всі суперечності Донбасу: розкол у родині, коли сестра стає «золотим голосом Новоросії», брат проливає власну кров за свободу України на Майдані, для чоловіка Насті Валерія головне в житті – його виснажлива робота на заводі хімічної промисловості, а свекруха щодня «бігає на мітинги місцевих комуністів і регіоналів», де розмахує криваво-червоним прапорцем із країни своєї молодості, котру неможливо повернути.
Читати рецензію на книгу Світлани Талан “Помилка”
Авторка глибоко осмислює, пояснює настрої жителів Донбасу загалом та Сєверодонецька зокрема, жителькою якого вона є, прагне знайти спосіб, як «розірвати кайдани рабства» на Донбасі, розповісти, чому частина людей, що живуть на цій землі, настільки люто ненавидять все українське, що ладні «лінчувати своїх земляків» за український державний стяг і розстріляти за вітання «Слава Україні».
На сторінках книги «оживає» щоденне життя під обстрілами, коли «невідомість та очікування чогось жахливого страшніша за саму смерть, бо до неї звикаєш», відчуття того, що в магазинах немає найнеобхіднішого і вже завтра доведеться покинути рідну домівку, рятуючись від вибухів та війни.
Персонажі роману доходять висновку, що війна стала для частини жителів Сходу України своєрідним «щепленням від путінізму», причиною усвідомлення, що заради України та її свободи від російського окупанта-загарбника готовий віддати життя і мститися за друга, що загинув від розриву «розтяжки» підступного зрадника, котрий боровся за свої ідеали, прагнучи стати першим серед останніх покидьків…
Любов, ненависть, зрада, кохання, рабство на чужині – ось клубок непередбачуваних поворотів долі, що змушують людей цінувати те, що маєш тут і зараз, адже лише за одну мить між життям і холодним подихом смерті із цівки гранатомета можна втратити все. Книга навчить цінувати кожну хвилину життя з усіма його болями, гіркотою та складністю.
Мова роману є вишукано милозвучною, без жодних стилістичних чи граматичних огріхів, а читати його легко, приємно, хоча й сумно, бо авторка дуже щиро спонукає читача співпереживати своїм персонажам.
Щирість є однією із особливих рис всієї творчості пані Світлани і роман «Оголений нерв» не став винятком в цьому плані, бо назавжди залишиться в серці кожного, хто прагне знайти себе, зрозуміти Захід та Схід і любить Україну.
На прикладі родини головної героїні роману Насті Бидлоти письменниця змальовує всі суперечності Донбасу: розкол у родині, коли сестра стає «золотим голосом Новоросії», брат проливає власну кров за свободу України на Майдані, для чоловіка Насті Валерія головне в житті – його виснажлива робота на заводі хімічної промисловості, а свекруха щодня «бігає на мітинги місцевих комуністів і регіоналів», де розмахує криваво-червоним прапорцем із країни своєї молодості, котру неможливо повернути.
Читати рецензію на книгу Світлани Талан “Помилка”
Авторка глибоко осмислює, пояснює настрої жителів Донбасу загалом та Сєверодонецька зокрема, жителькою якого вона є, прагне знайти спосіб, як «розірвати кайдани рабства» на Донбасі, розповісти, чому частина людей, що живуть на цій землі, настільки люто ненавидять все українське, що ладні «лінчувати своїх земляків» за український державний стяг і розстріляти за вітання «Слава Україні».
На сторінках книги «оживає» щоденне життя під обстрілами, коли «невідомість та очікування чогось жахливого страшніша за саму смерть, бо до неї звикаєш», відчуття того, що в магазинах немає найнеобхіднішого і вже завтра доведеться покинути рідну домівку, рятуючись від вибухів та війни.
Персонажі роману доходять висновку, що війна стала для частини жителів Сходу України своєрідним «щепленням від путінізму», причиною усвідомлення, що заради України та її свободи від російського окупанта-загарбника готовий віддати життя і мститися за друга, що загинув від розриву «розтяжки» підступного зрадника, котрий боровся за свої ідеали, прагнучи стати першим серед останніх покидьків…
Любов, ненависть, зрада, кохання, рабство на чужині – ось клубок непередбачуваних поворотів долі, що змушують людей цінувати те, що маєш тут і зараз, адже лише за одну мить між життям і холодним подихом смерті із цівки гранатомета можна втратити все. Книга навчить цінувати кожну хвилину життя з усіма його болями, гіркотою та складністю.
Мова роману є вишукано милозвучною, без жодних стилістичних чи граматичних огріхів, а читати його легко, приємно, хоча й сумно, бо авторка дуже щиро спонукає читача співпереживати своїм персонажам.
Щирість є однією із особливих рис всієї творчості пані Світлани і роман «Оголений нерв» не став винятком в цьому плані, бо назавжди залишиться в серці кожного, хто прагне знайти себе, зрозуміти Захід та Схід і любить Україну.
November 23, 2024
ОГОЛЕНИЙ НЕРВ
Світлана Талан
Книгу вирішила прочитати після відгуку . Сам відгук був на другу частину книги і я вирішила почати з першої. Мене зацікавила тематика книги: опис очима очевидця, що відбувалось в Сєвєродонецьку (батьківщина авторки) під час першої окупації його сепаратистськими та рос військами.
Тепер детальніше.
Заявлена тематика відповідає дійсності. Події починають розгортатися на початку березня 2014, коли *осія тільки-но окупувала Крим, а на Сході почалися перші сепаратистські заворушення щодо створення ДНР і ЛНР. На початку роману ми знайомимось із головною героїнею Настею, її сім’єю та друзями. Впродовж всього роману Настя основний оповідач подій. С. Талан зображує на її прикладі як сепаратистські ідеї роз’їдають кола сім’ї і близьких по життю людей зсередини, трансформуючи колись міцно збудоване в руїни. У роздумах Насті читаємо аналіз колективної свідомості проросійського сходу України (причини появи сепаратизму, корені та умови розвитку).
Роман має непогану сюжетну складову. Долі багатьох персонажів насичені несподіваними подіями та рішеннями. Зображено реальне життя під час окупації (блокпости, вибухи, обстріли, дефіцит товарів, відсутність води, електроенергії).
Роман міг би бути крутим, але, на жаль, я не можу його віднести до mustread.
Мінуси через які я ставлю йому 3/5:
🔖розтягненість ідейної складової. Думки Насті часто повторюються, набридає читати одне й те саме. Часто виникає непослідовність думок та дій, або реакція на певні події неадекватна.
🔖повторюваність самих художніх прийомів. Наприклад, мене неприємно вразив повтор одного й того самого епітету “тихесенький, благесенький дощик” в різних місцях книги.
🔖невдале розкриття сюжетних інтриг. Вже за кілька сторінок розумієш подію, що зараз станеться і через це емоційна складова втрачається повністю. Або ж авторка вигадала щось цікаве, правильно завуалювала, а потім бере і розписує цю подію, наче ти сам не можеш скласти 2+2.
🔖деякі описи поведінки, думок і почуттів головних героїв створено так, наче їх писав школяр.
🔖сам сюжет місцями нагадує бульварний роман. Але в цьому є і плюс - легко читається.
Світлана Талан
Книгу вирішила прочитати після відгуку . Сам відгук був на другу частину книги і я вирішила почати з першої. Мене зацікавила тематика книги: опис очима очевидця, що відбувалось в Сєвєродонецьку (батьківщина авторки) під час першої окупації його сепаратистськими та рос військами.
Тепер детальніше.
Заявлена тематика відповідає дійсності. Події починають розгортатися на початку березня 2014, коли *осія тільки-но окупувала Крим, а на Сході почалися перші сепаратистські заворушення щодо створення ДНР і ЛНР. На початку роману ми знайомимось із головною героїнею Настею, її сім’єю та друзями. Впродовж всього роману Настя основний оповідач подій. С. Талан зображує на її прикладі як сепаратистські ідеї роз’їдають кола сім’ї і близьких по життю людей зсередини, трансформуючи колись міцно збудоване в руїни. У роздумах Насті читаємо аналіз колективної свідомості проросійського сходу України (причини появи сепаратизму, корені та умови розвитку).
Роман має непогану сюжетну складову. Долі багатьох персонажів насичені несподіваними подіями та рішеннями. Зображено реальне життя під час окупації (блокпости, вибухи, обстріли, дефіцит товарів, відсутність води, електроенергії).
Роман міг би бути крутим, але, на жаль, я не можу його віднести до mustread.
Мінуси через які я ставлю йому 3/5:
🔖розтягненість ідейної складової. Думки Насті часто повторюються, набридає читати одне й те саме. Часто виникає непослідовність думок та дій, або реакція на певні події неадекватна.
🔖повторюваність самих художніх прийомів. Наприклад, мене неприємно вразив повтор одного й того самого епітету “тихесенький, благесенький дощик” в різних місцях книги.
🔖невдале розкриття сюжетних інтриг. Вже за кілька сторінок розумієш подію, що зараз станеться і через це емоційна складова втрачається повністю. Або ж авторка вигадала щось цікаве, правильно завуалювала, а потім бере і розписує цю подію, наче ти сам не можеш скласти 2+2.
🔖деякі описи поведінки, думок і почуттів головних героїв створено так, наче їх писав школяр.
🔖сам сюжет місцями нагадує бульварний роман. Але в цьому є і плюс - легко читається.
June 28, 2019
Дожилися! Домітингувалися! Дореферендувалися! (с)
Складна книга. Складна своєю тематикою, колом своїх ідей, насиченістю подій, думок, людей. Важко дати однозначну оцінку, але я вдячна авторці за сміливість, за відвертість, за першу спробу створити роман, який би відтворив ТІ події. Світлана Талан народилась і виросла в Сєвєродонецьку, вона жила там за часів окупації і їй не можливо не вірити. Але читається між рядків певна штуність,шаблонність, політизованість роману. Стільки всього хочеться сказати, але важко охопити всі свої думки і сформувати з них одне враження, воно дуже, дуже суперечливе і неоднозначне. Книга варта того, щоб її читати, хоча б для того, аби зазирнути в життя окупавоного міста. Але мені не сподобалась ця шаблонність, картонність героїв, і чіткість між добром і злом. Впевнена, в цьому конфлікті не все так просто і не все так однозначно і сірих тонів там куди більше, ніж чорних та білих. Таких героїв як Геник, Настя знайти дуже складно в реальному житті. А от зазомбовані бабусі-пенсіонерки - це хоч і скидається на вигадку та гіперболу, але є чистісінькою правдою, особисто знаю кілька таких "акземплярів". Деякі діалоги без дратування та злості читати неможливо. Стосунки персонажів з-за різних барикад дуже схожі на спілкування з родичами із Росії.
Ідея втілити Україну в образі однієї родини чудова. Розкол в країні - біда в родині. Але в книзі багато сюжетних ляпів, перебільшень і політики... Як же тут багато політики! Кого треба підтримувати, кого ні... Крізь рядки так і читається натяк навіть на конкретні прізвища. Це не дуже втішає.
Не можу поставити гарну оцінку роману. Але це перша спроба створення такого роману, а взагалі я вважаю, що зовсім мало часу минуло. Рано ще чіпати такі теми, це як колупатися в живій рані, зриваючи її до крові.
Складна книга. Складна своєю тематикою, колом своїх ідей, насиченістю подій, думок, людей. Важко дати однозначну оцінку, але я вдячна авторці за сміливість, за відвертість, за першу спробу створити роман, який би відтворив ТІ події. Світлана Талан народилась і виросла в Сєвєродонецьку, вона жила там за часів окупації і їй не можливо не вірити. Але читається між рядків певна штуність,шаблонність, політизованість роману. Стільки всього хочеться сказати, але важко охопити всі свої думки і сформувати з них одне враження, воно дуже, дуже суперечливе і неоднозначне. Книга варта того, щоб її читати, хоча б для того, аби зазирнути в життя окупавоного міста. Але мені не сподобалась ця шаблонність, картонність героїв, і чіткість між добром і злом. Впевнена, в цьому конфлікті не все так просто і не все так однозначно і сірих тонів там куди більше, ніж чорних та білих. Таких героїв як Геник, Настя знайти дуже складно в реальному житті. А от зазомбовані бабусі-пенсіонерки - це хоч і скидається на вигадку та гіперболу, але є чистісінькою правдою, особисто знаю кілька таких "акземплярів". Деякі діалоги без дратування та злості читати неможливо. Стосунки персонажів з-за різних барикад дуже схожі на спілкування з родичами із Росії.
Ідея втілити Україну в образі однієї родини чудова. Розкол в країні - біда в родині. Але в книзі багато сюжетних ляпів, перебільшень і політики... Як же тут багато політики! Кого треба підтримувати, кого ні... Крізь рядки так і читається натяк навіть на конкретні прізвища. Це не дуже втішає.
Не можу поставити гарну оцінку роману. Але це перша спроба створення такого роману, а взагалі я вважаю, що зовсім мало часу минуло. Рано ще чіпати такі теми, це як колупатися в живій рані, зриваючи її до крові.
February 12, 2023
Дуже хороша книга, розповідає про події на сході в 2014, заявлена як щоденник, але мені все ж таки цікаво чи все що там сказано правда, напевно, є доля вигадки, але я думаю основна лінія вірогідна. Чесно в деяких моментах я була в шоці, що таке можливо, от я дуже щиро не могла повірити, що людей так може промити пропаганда, хотілося дистанційно постукати по голові. Але я в принципі чула, що насправді вплив раши на східні території був дійсно великим, щонайменш через те що частина населення були завезені пісня голодомору росіяни. Коротше кажучи, книжка викликала бурхливі емоції, було цікаво побачити внутрішні аспекти захоплення сєвєродонецька, які я раніше не знала. Книга торкнулася, навіть, трохи плакала в деяких моментах, авторка добре передала емоції і сюжетні лінії, тому раджу)
November 3, 2023
Ой не проста ця книга. Книга в першу чергу не про війну, а про відносини. Відносини в сім'ї, відносини з друзями, з сусідами.
Ось живеш в дружній, люблячій сім'ї та наче впевнений в завтрашньому дні. І раптом певні події змінюють весь твій світ, і вже не відчуваєш землю під ногами. Сім'я розділилась. Одні вірять, що чорне - це чорне, а інші, що чорне - це біле. Хтось зрозуміє свої помилки, а хтось тільки більше озвіріє. І головна героїня намагається зібрати осколки раніше дружньої сім'ї, але всі ми змінюємося, особливо в моменти важких подій. Книга про відносини, про віру, про любов.
Варто читати
Ось живеш в дружній, люблячій сім'ї та наче впевнений в завтрашньому дні. І раптом певні події змінюють весь твій світ, і вже не відчуваєш землю під ногами. Сім'я розділилась. Одні вірять, що чорне - це чорне, а інші, що чорне - це біле. Хтось зрозуміє свої помилки, а хтось тільки більше озвіріє. І головна героїня намагається зібрати осколки раніше дружньої сім'ї, але всі ми змінюємося, особливо в моменти важких подій. Книга про відносини, про віру, про любов.
Варто читати
October 5, 2023
📍"Війна швидко ввійшла у свої права. Зараз вона вже не лише на лінії фронту, вона проникнула в людські душі, в кожну родину, розсварила близьких людей, вигнала з насиджених місць, змусила покинути нажите роками і податися на чужину, рятуючи життя".©️
Їх було восьмеро: Льончик, Уля, Геник, Антон, Никон, Денис, Іван та Яків, разом вони - ЛУГАНДІЯ. Це не просто місце їхнього проживання, це слова вітання, пароль, код приналежності до гурту, а ще крик про допомогу. До 2014 вони були друзями, але події на Майдані, на сході України та у рідному Сєвєродонецьку розкидали їх не лише по різні сторони барикад, а й світами...
Це не лише історія дружби, це й історія цілої родини, кількох її поколінь, яку зруйнувала війна. Людей, які втратили одне одного, але знайшли себе.
Це спроба авторки (як очевидиці тих подій) розповісти про Донбас із середини, намагання, щоб його почули і зрозуміли, хоча б трішки. Чи знали Ви, що Донбас заселяли? Неодноразово. Переважно жителями росії. Після Жовтневої революції. Після голодомору. Після ІІ Світової. Там практично нема корінного населення, все воно було знищене, стерте із лиця землі, а нині вся країна розгрібає наслідки.
Це моє перше знайомство зі Світланою Талан, яке змусило мене не раз пустити сльозу. Втім, книга дуже важлива і потрібна.
Їх було восьмеро: Льончик, Уля, Геник, Антон, Никон, Денис, Іван та Яків, разом вони - ЛУГАНДІЯ. Це не просто місце їхнього проживання, це слова вітання, пароль, код приналежності до гурту, а ще крик про допомогу. До 2014 вони були друзями, але події на Майдані, на сході України та у рідному Сєвєродонецьку розкидали їх не лише по різні сторони барикад, а й світами...
Це не лише історія дружби, це й історія цілої родини, кількох її поколінь, яку зруйнувала війна. Людей, які втратили одне одного, але знайшли себе.
Це спроба авторки (як очевидиці тих подій) розповісти про Донбас із середини, намагання, щоб його почули і зрозуміли, хоча б трішки. Чи знали Ви, що Донбас заселяли? Неодноразово. Переважно жителями росії. Після Жовтневої революції. Після голодомору. Після ІІ Світової. Там практично нема корінного населення, все воно було знищене, стерте із лиця землі, а нині вся країна розгрібає наслідки.
Це моє перше знайомство зі Світланою Талан, яке змусило мене не раз пустити сльозу. Втім, книга дуже важлива і потрібна.
Displaying 1 - 7 of 7 reviews