Книга "Вересові меди" Надії Гуменюк здобула у 2015 році першу премію Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова".
Нічого не буває просто так, без задуму Божого. Як і неймовірна знахідка, що трапилася в родині волинських селян, — крихітне немовля, яке лежало просто неба посеред дороги… Подружжя не мало дітей, тому маленьку Богдану виховало як рідну — бо її сам Бог дав… На дворі — буремне ХХ століття. Перша світова, революція, репресії… Ніщо не обминуло маленьке українське селище Туричі. І красуні Богдані, яка мріє стати актрисою й ладна кинути все, щоб здійснити цю мрію, судився довгий і бурхливий шлях. У її житті буде все: щира дружба, кохання до нестями, втеча з-під вінця, в’язниця, війна, правда про своє таємниче народження й коротке, але пронизливе щастя… А ще — терпкий і солодкий смак вересового меду, що може бути не тільки цілющими ліками, а й грізною зброєю проти ворогів…
Гарний і дуже _правильний_ історичний роман за життє - ну або ж за дівочу долю.
Потенційна шкільна класика: міцно збитий текст, написаний гарною мовою - і аж до несподіванки олдскульний. Село-центричний до нестями, підкреслено цнотливий, ідейно виважений. Дуже цікавий побутовими деталями і стандартний - під лінієчку - в сюжетних поворотах. Здається, ось-ось, оно воно, ще трохи - і буде щось незвичне, незнайоме, оригінальне, таке, що й мені-вередусі під шкіру залізе. А нє, зупиняється за півкроку. "Вересові меди" - якраз такі, якими б мали бути, аби увійти в той літературний канон, що його так і не написали - двадцять, тридцять, сорок років тому... Свята справа - заповнювати лакуни, але такий вояж в літ-машині часу залишає по собі дивне враження.
Сподобалися герої, цікаво було спостерігати за перебігом подій, а от написання зовсім не сподобалось, здавалося, авторка губиться в сюжеті.
Не знаю чи ще буду щось читати з її творів.
Хоч я люблю історичні твори, але прості історії, та мені не зайшло як пише і викликає думки письменниця. Багато всього що можна було уникнути, вона описала, а от ті сюжетні повороти, на яких тримався роман зображені абияк.
У 2019 році книга "Вересові меди" вийшла у світ вдруге - з деякими доповненнями. Після першої публікації книги одна з читачок роману відшукала авторку Надію Гуменюк, та поділилась інформацією про подальшу долю актриси Ніни Певної - прими луцького театру, яка досі була невідомою. Роман заснований на реальних історіях, а тому пронизливий і щемкий.
Народжується дитина, і її життя відразу починається з випробувань, а далі круговерть проблем, зустрічей, випробувань. Ще й зовуть дитину Богоданця. Вересовий мед цілющий - від ста недуг підсобить. Історія всього життя дівчинки з Волині.
Роман «Вересові меди» відкрив для мене надзвичайно цікаву та невідому раніше українську письменницю Надію Гуменюк. Її роман у 2015 році здобув літературну премію «Коронація слова». А це ще один привід обов’язково познайомитися з творчістю талановитої письменниці. Роман «Вересові меди» розповідає історію життя однієї жінки від народження до старості. А саме дівчини на ім’я Богдана. Вона переживе багато приємних, а ще більше важких і печальних моментів у своєму житті. Це дружба, заздрість, біль втрати та радість знахідки, сімейні таємниці, перемоги, поразки, і, звісно, кохання. Саме на прикладі однієї жінки перед читачем розкривається історія всього багатостраждального українського народу в 20 столітті. Дія роману здебільшого відбувається у маленькому волинському селі, де протягом одного століття дуже часто змінювала влада, а отже і зазнавали важких змін долі простих людей. Роман читається дуже легко і швидко, практично на одному подиху. Роман не просто читаєш, його проживаєш. Мова написання роману розбавлена волинськими діалектами, що робить його ще більш колоритним. Читати було одне задоволення.
Я спеціально взяла цю книгу в бібліотеці, щоб перечитати. Вперше читала її років пʼять тому і тоді вона мені дуже сподобалася. А після останньої прочитаної книги авторки, яка мене дуже розчарувала, мені нетерпілося зрозуміти чи то книга була такою, чи моє сприйняття творчості пані Надії змінилося. ⠀ Таки справа в книзі і це не може не тішити. ⠀ Тому що ця історія мені знову сподобалася і пройняла так, як тільки мене можуть проймати такі історії та ще й на тлі української історії. А тло тут сильне та багатогранне. Хоча, з такою історією як в України по-іншому бути й не може. ⠀ Вдало закручений сюжет, гарно описані персонажі та правильно вписані в свій час. І сам час розкритий дуже круто. ⠀ Маю ще декілька непрочитаних книг у авторки і з радістю продовжу знайомство з її творчістю.
12/10 Поділюсь і я враженнями від цього твору і так взагальному подам огляд, бо буде не так цікаво читати.
На тлі сумних сторінок історії українського народу 20 століття (війни, революція,репресії) змальвано повсякденне життя мешканців села, що на Волині. Ця місцевість оповита болотами і вересовими луками, які не раз рятувати селян від загарбників, що знищували все і залишали людей без домівки. Від поляків до совєтів і німців ламалися долі як простих людей так і української еліти. Книга захоплює сюжетними поворотами, таємницями і таким майстерним змістовним поєднанням минулого з сьогоденням життя головної героїні твору.