Монографія відомої дослідниці сучасної та модерної української літератури, тендерної проблематики, культури постмодернізму професора Тамари Гундорової виходить у світ другим виданням, істотно переглянутим і збільшеним майже вдвічі порівняно з виданням 2005 року -одним із найуспішніших інтелектуальних бестселерів на вітчизняному книжковому ринку. У книжці, жанр якої сама авторка визначає як розвідку з коментарем із «кінця постмодерну», літературу українського постмодернізму осмислено як простір мовних, тілесних, психологічних і геокультурних трансформацій, здійснюваних в ігровий спосіб, а його метафорою служить «післячорнобильська бібліотека» - набір текстів, топосів, цитат, дискурсів, сюжетів, імен, канонів, розгорнених на зламі ХХ-ХХІ століть. Післячорнобильський текст українського постмодернізму витлумачено як карнавалізований і постапокаліптич-ний, а Чорнобиль - як слово-символ, що позначає стан присутносте після травми. Оригінальну концепцію постмодернізму у дослідженні зіперто на методології нуклеарної критики, адже для самої постмодер-ністської філософії постмодерн недвозначно асоціюється з ядерною епохою. Зрештою, обравши за оптику ситуацію «кінця постмодерну», авторка дістає змогу розгорнути, а почасти і скорегувати, власне бачення постмодернізму в українській літературі.
Tamara Hundorova is a literary scholar and a corresponding member of the Academy of Sciences of Ukraine, head of the Department of Literary Theory at the Taras Shevchenko Institute of LIteratyre, Academy of Sciences of Ukraine.
Так собі ідея, що саме Чорнобиль зламав совок, але нехай, як привід написати цю книгу. Цікаво, хоча багацько пташиної мови, притаманної кураторським мистецьким текстам, але потім звикаєш.
я щиро не розумію, чому ця книжка вважається однією з головних праць про сучукрліт. гіпотеза Тамари Гундорової в тому, що література після Чорнобиля зміниться назавжди — так з’являється постмодернізм. але авторка пише не стільки про ефект катастрофи, скільки просто про характеристики літератури після набуття незалежності від СРСР. і в цьому періоді забагато Андруховича. and i mean відсотків 50 книжки — такого типу забагато.
Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм
Назва чудово описує зміст книги. Текст щільний та насичений інформацією максимально.
Авторка розглядає образ Чорнобиля в художній літературі, а також описує як трагедія повпливала на масовий світогляд.
Але разом з цим випливає багато інших тем, які потягнула за собою чорнобильська катастрофа. Подібні події окрім всього іншого змушують шукати відповіді на запитання, зрештою зʼявляються нові форми творчості, оскільки так, як було раніше, вже не може бути.
Можна сказати, що у перших розділах книги Тамара Гундорова розглядає літературу безпосередньо про Чорнобиль. Проте авторка також наголошує, що є твори, де влив трагедії відчувається опосередковано. Про них і йдеться далі.
Ті твори та автори, про які йдеться далі добре знайомі читачам — це «Московіада» Андруховича, «Інші дні Анни» Прохаська, «Воццек» Іздрика. Звичайно, «Польові дослідження» Забужко та ранні оповідання Жадана..
Можна перерахувати дуже довго, тому рекомендую вам самим прочитати цю книгу, якщо зацікавились.
Не завжди було легко читати цю монографію. Особливо в тих розділах, де було багато нової інформації. Якщо вас як і мене цікавить ця тема, то рекомендую — знайдете тут багато цікавого.