Праця українського історика Богдана Кентржинського «Мазепа», написана у Швеції й видана у Стокгольмі 1962 року, – ґрунтовне біографічне дослідження суперечливої й міфологізованої історичної постаті гетьмана Івана Мазепи, довкола якої досі не вщухають суперечки й полеміки. Ретельно аналізуючи доступні джерела, автор намагається подати достовірну версію подій – спираючись на документи й свідчення, він відтворює деталі української та європейської політики XVI–XVIII століть, на тлі якої діяв український гетьман.
Перше, що хочеться відзначити, так це автора. Богдан Кентржинський - українець, член ОУН (Мельника), із шведським підданством, знав шведську мову і мав доступи до шведських архівів, що робить виклад історії українсько-шведських відносин часів Мазепи дуже цікавим та збагаченим. В творі автор розкриває життєвий шлях Івана Мазепи, зосереджуючи увагу на важких обставинах, в яких Мазепа мав приймати важкі рішення щодо долі України, розглядає багато міфів щодо гетьмана, намагається знайти їх підтвердження або ж розвінчує їх. Автор не тримає за ціль показати героя книги кришталево чистим чи бездоганним, вказуючи як його хиби так і досягнення. Проте вагомо протистоїть закидам про «зрадника» Мазепу, про що постійно наголошували росіяни з часів Петра та ті хто повірив в їх пропаганду.
Мазепа - дипломат високого рівня, який зробив свій остаточний вибір, який, на жаль, не виявився успішним, і згодом лише призвів до посилення гніту московщини над Україною.