Герой дещо єретичного роману Марини Гримич – майже бездоганний молодий чоловік з високим IQ, здоровим ставленням до життя і легкою рукою, – опиняється на «тому світі», перебування на якому ламає всі існуючі в «цьому світі» стереотипи і міфи. Щоправда, часом виникає сумнів, чи той простір, куди потрапляє головний герой, не є насправді віртуальним? Критики охрестили цей роман «божественною трагедією» Марини Гримич. Художнє оформлення книги здійснила Ніна Денисова, використавши картину Миколи Малишка «Заперечення». Обоє художників входять в каталог кращих європейських художників.
Спершу здавалось, що це якийсь фаустівський сюжет, тобто переосмислення, але вже після третини приходить розуміння, що це щось зовсім інше. Спроба роздумів авторки про те, хто такий Бог, не в контексті релігії, а з точки зору сутності.
З мінусів не надто фактурний головний герой, який дуже відрізняється від авторки як за віком, так і за статтю ну і звісно ж за родом діяльності. Також трішки збентежив той впп.