Jump to ratings and reviews
Rate this book

Дерева мають заснути тричі

Rate this book
У примарній карпатській глушині від ХХІ століття сховалась Відьма, яка втомилася бути безсмертною. Її хатини немає на жодній мапі, але навіть туди приходять люди: вигорілий фінансист, амбітна блогерка, лікар, що не чує власного серця. Кожен — непроханий, кожен — потрібний, кожен — її шанс здійснити найбільшу мрію. Відьма мріє назавжди зникнути, проте перед цим має передати свою ношу наступному.
Оповідь переплетена з історіями про істот українського фольклору, що під вигаданими іменами живуть межи нас. «Дерева повинні заснути тричі» — це іронічний гостросоціальний текст про людей, які заблукали: хто в лісі, хто в кар’єрі, хто в собі.

256 pages, Hardcover

Published January 1, 2026

Loading...
Loading...

About the author

Ratings & Reviews

What do you think?
Rate this book

Friends & Following

Create a free account to discover what your friends think of this book!

Community Reviews

5 stars
0 (0%)
4 stars
1 (16%)
3 stars
1 (16%)
2 stars
0 (0%)
1 star
4 (66%)
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
Profile Image for zazvezdimsya .
25 reviews12 followers
November 15, 2026
це було дуже погано. текст наче весь написаний ШІ-шкою. типу:
• "Поки блукав лісом, уперше за довгий час мав змогу подумати. Просто про себе. Без презентацій, без відсотків, без цифр, без аналітики", або:
• "Поруч із кошиком - глиняний глечик, ще теплий на вигляд. Яскрава пляма - букет барвистих квітів на столі: білі, червоні, жовті. Справжні. Не для гостей. Не до свята. Просто стоять. Хтось залишив для краси. Просто бо може собі дозволити".

порівняння і описи дивують розмаїтістю крінжі.
• "Трясучись, як курс долара після виборів...", або
• "Вуса розійшлися навсібіч, і він занявчяв на весь голос, ніби запеленгував не борошняний смаколик, а валеріанку", або
• "Усередині закипав коктейль із радості, страху, сорому й азарту, змітаючи сумніви, наче підшкірний жир після годинної пробіжки".

і окрім величезної біди зі стилем, тут ще й хромий на всі чотири ноги сюжет. історія не тримається купи, ти читаєш і не розумієш, про що ти читаєш. починаємо з Відьми і якогось наркотріпу в лісі, потім скочуємось до затишних історій в стилі журналу "домашній очаг", а наприкінці взагалі раптом з'являється сайфай з роботами, ШІ та змовою корпорацій.

не знаю, чому Темпора це видала, це якийсь набір слів, який однозначно не бачив редактор. як на мене, нечитабельно.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews