Злочинці з паралельного світу

by Галина Малик

Фантастична дилогія відомої української письменниці Галини Малик “Злочинці з паралельного світу” — весела розповідь про безпритульного хлопчика Хроню, який наперекір долі сподівається знайти своїх батьків.

206 pages, Hardcover

First published January 1, 2015

About the author

Народилася Галина Малик 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім'я переїхала в селище Середнє на Ужгородщині. Перша улюблена книжка – подаровані мамою на день народження у перший п’ятирічний «ювілей» «Українські народні казки». Вона стала для неї «… і букварем, і розвагою, і цілим новим світом». Писати майбутня письменниця почала ще зі шкільного віку. Потім кинула, та коли сама стала мамою, почала писати для своєї доньки. Член Національної спілки письменників України з 1991 р. Заступник голови Асоціації творчих жінок Закарпаття «Нова форма», з 2005 р. – голова оргкомітету щорічної книжкової виставки-ярмарку «Ужгородський книжковий Миколай». Укладач кількох антологій закарпатської літератури ХХ ст. (зокрема, поезії та літератури для дітей). Г.М. Малик – член Національної спілки письменників України з 1991 року.

Відзнаки:

Лауреат премії журналу «Перець» за кращі вірші для дітей за 1987 р.
Лауреат премії ім. Олександра Копиленка (1988) обласного конкурсу «Від Кирила та
Мефодія – до наших днів» у номінації «Література для дітей» (2000)
Перша премія Міжнародної книжкової ярмарки у Києві «Книжковий сад» у номінації «Світ дитини» за книжку «Злочинці з паралельного світу» (2002)
Премія книжкової виставки «Ужгородський книжковий Миколай» у номінації «Найрезонансніший автор року» (2002)
Лауреат літературної премії ім. Лесі Українки (2003)
Спеціальний диплом Міжнародної книжкової ярмарки у Києві “Книжковий сад» за книжку «Злочинці з паралельного світу-2» (2004)

Reviews

[Vlad · Rating 4 out of 5]

Марафон "Читаємо Богдан" я вирішив розпочати з роману відомої української письменниці Галини Малик "Злочинці з паралельного світу". І чесно, я думалв, що це буде легка дитяча фантастика, де тварини розмовляють, хтось кудись біжить, усі сваряться, миряться, і на цьому все. Але книжка виявилася набагато дивнішою.
Там є хлопчик Хроня. Він безпритульний, тікає з інтернату й шукає своїх батьків. Поруч із ним пес Рекс, який раптом починає говорити людською мовою. Потім з’являються кіт Рата, папуга Фері, хом’як Хомка, Доллі та ще купа дивних персонажів.
Мені дуже сподобався гумор. Особливо папуга Фері. Він постійно щось вигукує, говорить чужими голосами, вставляє свої дивні фрази, і через нього багато сцен читаються дуже весело. Найсмішніший момент для мене - коли Фері в мерії виліз зі схованки, сів на стіл мера і какнув просто на документ із підписом. Я не знаю, як це можна було придумати, але сцена вийшла дуже кумедна. Ще смішно було, як він збирався летіти в Африку і казав, що повернеться як заробить "бабки" ( чи бакси, не пам'ятаю), то перешле їх поштою😂
Ще мені запам’яталася історія з Аріадною Трохимівною. Рата веде всіх до її будинку, бо колись вона погано з ним повелася. Там вони влаштовують їй цілу виставу з привидом. Рата говорить у банку, Фері літає над нею, Аріадна лякається й тікає.
Мені подобається, що в книжці багато пригод. Вони то йдуть до мера, то Хроню ловлять і хочуть відправити в дитячий розподільник, то друзі його рятують майже як у кіно. Рата взагалі поводиться як головний командир. Він постійно щось вигадує, сперечається, бурчить, але без нього ця компанія була б набагато нуднішою. Мене дуже смішили його слова, як: "чувак", "ніштяк", "фейсом об тейбл😁", "Шантрапа" ( це слово папуги))
А друга частина з Прип’яттю вже зовсім інша. Там Хроня з Рексом ідуть у Зону, бо він хоче знайти хоч якісь сліди своїх рідних. І тут уже менше сміху, більше холоду, небезпеки й відчуття покинутого місця. Є Чмак, є дивні істоти, є люди, від яких краще тікати. Особливо неприємно читати про тих, хто хоче використати Хроню заради грошей. Тут книжка вже здається дорослішою, хоча написана для дітей.
Мені здається, головне тут усе ж не паралельний світ, а Хроня і його бажання знайти дім. Бо всі ці тварини поруч із ним виглядають майже як родина.
Загалом "Злочинці з паралельного світу" мені сподобалися. Це незвичайна книжка з гумором, пригодами, сумом і дуже живими героями. Папугу Фері я точно запам’ятаю надовго (та й, мабуть, Рату теж😁)
#читаємобогдан

[Ірина Таровита · Rating 4 out of 5]

Веселою ця розповідь мені не здалася. Доволі тягуча, депресивна.
Місцями чесна, щоб не плекати ілюзій: є зрада, байдужість, жорстокість, жадібність.
На противагу - вірність, підтримка, доброта.
Мабуть, підліткам не завадить читати такі твори. Фантастичні елементи майже не маскують вади реального життя.
Інколи спадало на думку, що йдеться про світ, у якому чогось варті діти й тварини. Критично мало притомних дорослих, особливо серед тих, від кого щось залежить: правоохоронних органів, чиновників, співробітників дитячих будинків, благодійників.
Очевидно, у задумі є продовження.