Понаїхали

by Artem Chapeye, Артем Чапай

Поки нашого цвіту по всьому світу – Неньку заполонили мігранти. Сергій Ткачук бореться з нелегалами вдома, а тим часом його батьки працюють на заробітках за кордоном. Батько припускається помилки за помилкою, розвалюючи сім'ю. Мати намагається на відстані зберегти свою родину. «Понаїхали» відстежує долі чотирьох Ткачуків: Юрія, Ольги та двох їхніх таких різних синів – Сергія й Володі. Невелика за обсягом книга охоплює понад десятиліття. Дія відбувається у вигаданому місті Білий Сад, а також у країнах, де доводиться працювати Ткачукам. «Понаїхали» є першою частиною розпочатої Артемом Чапаєм трилогії про Білий Сад. In Ukrainian -- try free sample first to be sure that you can read Cyrillic.

Genres: Fiction, Ukraine

240 pages, Kindle Edition

Published March 17, 2015

Reviews

[Olesia Poliakova]

Мені сподобалася мова та такі асоціативні вирази автора, дуже соковито він все описує. Інколи дуже смішно. З одного боку читається легко.
Але з іншого боку книга гірка насправді. В еміграції її тяжко читати навіть якщо ти на заробітчанин. Морально тяжко. Бо ти в чомусь як та Оля.

[Ольга Мисливець]

Гірка та болюча книга і неймовірно правдива.

[зшиток]

З початком книги не дуже склалося, а от з другої частини пішов розвиток подій. Сумна історія заробітчанства українців у всій красі. Жіночі персонажі гарно вдалися.

[Valeriia Shevchenko]

Great book actually. Although I don't really like the characters as people, they still remind me the ones I know. The main theme of the book is quite painful and uncomfortable as it hits like home. The proble of immigration to other countries to get money or a better life was always a thing in Ukrainian society, but the situation is even worse now. I can't sympathies with the Tkachucks, except, maybe, Olha and Volodya, but I do understand why they turned out this way.
One of the thing I really want to talk about is the portraying of everyday speech as it is in our life.
All in all it was an easy read, even though sometimes it was too simple

[Chris]

A travers la vie de plusieurs familles d'une même localité, l'auteur ukrainien nous raconte le sort de ces pères et mères qui, pour donner une vie meilleure à leurs proches, migrent en Italie, aux USA ou en Russie.
La description des conditions de vie, des discriminations subies de ces migrants, et des conséquences de ces départs sur la famille restée au pays est intéressante, tout comme l'est celle des actions violentes du groupe extrémiste Les loups blancs pourchassant les étrangers en Ukraine.

Cependant, j'ai trouvé l'écriture de cet écrivain trop brute. Analyse psychologique et scénario manquent de finesse.

[Mariana Oliinyk]

Підніміть руку, хто не має чи не мав родичів закордоном.
В цій книжці гарно описано життя середньостатистичного українця і українки, які ніби не останні люди в свої країні, але мають виїжджати на заробітки і робити чорні роботи, аби заробляти не 200 $ на місяць.

[ra4o4ek]

This book brings up a very up-to-date topic that has been unvoiced in contemporary Ukrainian literature until now. It deals with a problem of labour migration of Ukrainians to "the West", immigration to Ukraine (showing how small the numbers of immigrants really are) and widespread xenophobia and racism these unfortunate immigrants encounter in Ukraine.

Though I like the message of this book, I have a few issues with its style. As some heroes seem to be too artificial and their characters seem to be too flat. I also lack descriptions in the book and wish that the main message wouldn't be stated so straightforwardly but rather more indirectly and allegorically.

On the other side, precisely because there are so few descriptions and the sentences are generally short and simple (not compound), the book is very dynamic and you can finish it in a day.

Despite my critical comments about its style, I'd say it's a small breakthrough in contemporary Ukrainian literature.

[Yuliia Pare]

Книга, ніби і непогана, але явно не для мене. Занадто багато бійок та розборок, та й взагалі про розпад сім`ї читати тяжко. З одного боку все в цій книжці оправдано і досить правдиво написано, а з іншого, не вистачало як на мене якоїсь позиції автора, як на мене.

Бо от моя позиція, я цього не розумію і не хочу аби так була з нашими українськими сім'ями, та і взагалі з будь якими. Але конкретно, що можна для цього змінити, то авжеж треба думати. Але мені здається важливим що це питання взагалі підіймає книжка, та дає можливість нам всім про це порозмислити, а тим хто може вплинути і відвинути рішення, зробити це, тому читати все ж варто.

[Olga]

Гірка правда про заробітчан.