Небо над Віднем

by Богдан Коломійчук

До книжки увійшли детективний роман «Небо над Віднем» та повість «Остання справа комісара Вістовича». Роман розповідає про загадкові події, що мали місце у Львові, Будапешті та Відні в часи Першої світової війни. На виставці у місті Лева зникла одна із найцінніших коштовностей династії Габсбургів, яка до того ж має здатність змінювати плин часу. До справи береться львівська поліція на чолі з комісаром Вістовичем, а протидіє їм російська «охранка».

Genres: Ukrainian Literature

160 pages, Paperback

First published January 1, 2015

About the author

Богдан Коломійчук — український письменник,журналіст, актор, володар гран-прі конкурсу «Коронація слова 2013» в номінації «Романи».
У 2006 році закінчив Львівський університет ім. Франка.
Займається арт-менеджментом, захоплюється історією Львова.

Книжки:
- Роман "Людвисар", 2013, видавництво «Фоліо»

- "Таємниця Єви", 2014, видавництво «Фоліо»

Reviews

[Ярослава Литвин · Rating 5 out of 5]

Дуже атмосферна, закручена історія з безліччю нюансів і цікавих деталей. Отримала велике задоволення від читання, раджу.

[Anna Plishak · Rating 4 out of 5]

Перед нами збірка, до якої увійшов роман "Небо над Віднем" і оповідання "Остання справа комісара Вістовича". Попри те, що у книзі описується доволі трагічний період у нашій історії (початок Першої світової війни у романі та україно-польська війна у оповіданні), читається вона легко, викликає приємні враження.
⠀
Автору чудово вдалося передати атмосферу тієї епохи і створити цікаві сюжети. Втім до детективної складової є чимало питань - особливо це стосується роману. У оповіданні все чітко і гармонійно: австрійський уряд поставив перед Вістовичем конкретну задачу, той приїхав до Львова і, не без проблем, виконав її, прийшовши до логічного фіналу. А от у романі мені не вистачило розвитку і деяких деталей. Захоплюючою була сама ідея подорожі на дирижаблі та імператорського діаманту, що зупиняє час. Та оповідь виявилась надто поверховою, а фінал сумбурним.
⠀
Але я не ставлю крапку на творчості Богдана Коломійчука, адже мені вельми імпонує стиль автора, а також головний герой - комісар Адам Вістович.

[Mykola · Rating 5 out of 5]

"Люди не обирають епох. Епохи обирають людей". Ця книжка вміщує дві детективні історії, події яких розгортаються на фоні Першої Світової і польсько-української воєн. І від цього все стає лише цікавіше.

Мені особливо цікаво було разом із головним героєм потрапити до воєнного Львова, де в той час розгорнулися повномасштабні вуличні бої між поляками та українцями. Певно, це були останні часи шляхетності під час війни. Як пише автор, "мабуть, ніде більше в світі дві ворогуючі армії не виручали одна одну медикаментами. Як, зрештою, більше ніде не припиняли вогонь, щоб пропустити трамвай".

Але видається, що крім власне детективів тут закладений глибший сенс. З цих сторінок віє абсурдністю і трагізмом часів, коли стару добру Європу зруйнувала війна. "Що за срані часи! Срані часи!", — вигукує один з героїв. Краще і не скажеш.

[Maria Velykanova · Rating 4 out of 5]

Богдан Коломійчук працює в жанрі ретродетективу, часто поєднуючи його з містичним елементом та еротичними пригодами. Отака візитівка, так би мовити. (Раптом що, не вбачаю в цьому нічого поганого, любить так людина, от і добренько). Судячи з відгуків, люди здебільшого люблять цього письменника за описи Львова - і мушу зізнатися, що до цих відгуків я палко доєднуюся.
Коли Коломійчук пише про Львів, текст наче спалахує, підсвічується зсередини. Я не знаю, наскільки точно він передає атмосферу цього неймовірного міста. Але те, що і як він пише, принаймні відповідає тому, яким мені здається Львів. Це стосується навіть мови - не те щоб книга рясніла діалектизмами, там навіть ніхто не шпацерує. Але сам порядок слів, добір слів, побудова речень - все таке, яке я уявляю собі, думаючи про Львів. І до всього цього додана любов. До кожної вулочки, провулка, будинка. Це дуже відчутно.
Так само відчутна любов до львів'ян, уявлення про них як про людей, що ніколи не скривдять своє місто. Дуже розчулили ці моменти в оповіданні, коли на вулицях Львова українці воюють з поляками, але коли повз місце збройної сутички проїздить трамвай, бій вщухає. Бо це ж життя міста.
Що мені НЕ сподобалося: як вбудовано містичний елемент. Він просто ніяк не стосується справи, є суто антуражним, від його вилучення твір не постраждає анітрохи. Там просто коштовність, яку викрадають, має певні містичні властивості, але ця рушниця практично ніяк не стріляє. Втім, це радше суб'єктивне, просто мені таке не подобається.
Щодо еротики - ну, еротика. Нічого аж такого шокуючого, просто люди сексом трахаються.
Щодо, власне, детективу. Особисто мені не вистачило трохи ходу думки самого Вістовича, тобто процесу, власне, розплутування справи в голові розплутувача. В решті ж я задоволена. Персонажі вводяться гарно, їхні постаті яскраві. Як на мій смак, забагато шпигунського детективу, я його не дуже, але тут нічого не поробиш: часи такі. Галіція часів падіння Австро-Угорщини, от-от росіяни займуть Львів, всі, хто можуть, тікають до Відня. Шпигуни на кожному кроці, шпигуном може виявитися абсолютно хто завгодно, і ніколи не вгадаєш, в якій дріб'язковій справі він вирине, бо хтозна, що йому треба.
Власне, кілька персонажів (серед яких - львівські очільники) тікають до Відня дирижаблем. Тим часом Адам Вістович розслідує крадіжку коштовности та вбивство її наглядача, а російський посол у Львові винаймає двох спритних хлопів, аби допомогли йому вшитися. Звісно, всі ці лінії зійдуться докупи - і зійдуться непогано.
Маю з неабияким задоволенням відзначити, що автор у цій книзі, що вийшла друком 2015 року, описує москалів так, як міг би описувати автор сьогодні. Вони такі огидні, що книжка звучить дуже по-сучасному 🙂
Як феміністка я можу порадіти доволі великій кількости сильних, дієвих жінок. Втім, більшість із них обов'язково мусять бути красиві та сексуально розкуті і розсувати ноги перед ким завгодно, але принаймні, вони вочевидь варті поваги та навіть захоплення. Зізнаюся чесно: рідко мені щастило побачити таку кількість дієвих персонажок у творах чоловіка.

[Oleksii Rafalovych · Rating 3 out of 5]

Роман «Небо над Віднем» дуже цікавий, захопив, але кінець просто злитий. У певний момент автор перестав писати, з'явився журналіст який пересказав розв'язку. Це мені не сподобалось.

Повість «Остання справа комісара Вістовича» чудова, сподобалась дуже.

Читатиму автора далі - я фанат його стилю і мені цікаво стежити за його зростанням, як письменника. У цих перших книжках є купа проблем з сюжетами, але читати ці тексти - суцільне задоволення.

[Oksana Tsukanova · Rating 2 out of 5]

Детективна історія з нецікавим завершенням. Той випадок коли чекаєш цікавої розв'язки сюжету, а дослухавши виникає тільки: тю... І ще мені було забагато курв... Але, якщо ви полюбляєте детективні історії, можливо вам сподобається.
Слухала на Underbooks, читач сподобався.
Отже одна зірка за присутність дирижабля, інша – за читача (Олег Лепенець).

[Olha Feidak · Rating 5 out of 5]

Легко і приємно, про Львів, Відень, Угорщину. Детектив та те, як же дехто когось вишукано вбивав.