У цій книзі, яка мені виглядала багатообіцяючою, наразі лише два перших розділи цікаві і виглядають корисними з точки зору власне практики медитації. Наступні розділи вже повністю переходять у дію магніту "майндфулнес", де впихують все на купу - і психологію, і нейробіологію, і певні теорії саморозвитку.. Найгірше у цьому всьому цирку, який виглядає як академічне зібрання - це ігнорування того факту, що метадослідження усіх студій і статей, присвячених "майндфулнес" (у виконанні Кабат Зіна і його послідовників) показують відносну цінність саме цих інтервенцій, слабкість доказової бази і проблемність методологій (дефініцій тощо). Тобто поки ще немає хороших, якісних і перевірених досліджень дійсного впливу інтервенцій на людину, але вже виростає ціла будівля із теорій та припущень про користь для усього людства. Коли зручно, додають до цього руху інші форми медитації, але коли незручно, то викидають важливі елементи, на зразок, етичного або буддійського контексту.
До кінця книги враження про "місію" у переконанні читача залишилося. Краще би механіку пояснювали дали чіткі, коректні визначення..