What do you think?
Rate this book
The Memoirs of Field-Marshal Kesselring
Field Marshal Albert Kesselring was one of Germany’s most capable military strategists. Originally a Bavarian Army officer, he transferred to the Luftwaffe in 1935 and became Goering’s deputy, commanding air fleets during the invasion of France and the Battle of Britain. In 1941 he was appointed C-in-C South, sharing the direction of the North African campaign with Rommel. As C-in-C in Italy in 1943-1944 his brilliant defense of the peninsula became legendary. In 1945, after the Ardennes offensive failed, Kesselring replaced von Rundstedt as C-in-C West. In his memoirs Kesselring describes his military training, his service in World War I, his work in the Reichswehr, his role in the founding of the Luftwaffe, and all aspects of his command in World War II. Concluding with Kesselring’s account of his trial and imprisonment for war crimes, these memoirs give a full picture of the whole military experience of one of Germany’s great commanders.
319 pages, Paperback
First published January 1, 1953
43 people are currently reading
228 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 17 of 17 reviews
October 29, 2013
-Interesante visión personal de ciertos acontecimientos en los que el protagonista tuvo mucho peso específico.-
Género. Biografía.
Lo que nos cuenta. Autobiografía del Mariscal de Campo Albert Kesselring, mayoritariamente centrada en la Segunda Guerra Mundial y en los diferentes escenarios de la misma en los que la labor de “Albert el Sonriente” tuvo bastante trascendencia.
¿Quiere saber más de este libro, sin spoilers? Visite:
http://librosdeolethros.blogspot.com/...
Género. Biografía.
Lo que nos cuenta. Autobiografía del Mariscal de Campo Albert Kesselring, mayoritariamente centrada en la Segunda Guerra Mundial y en los diferentes escenarios de la misma en los que la labor de “Albert el Sonriente” tuvo bastante trascendencia.
¿Quiere saber más de este libro, sin spoilers? Visite:
http://librosdeolethros.blogspot.com/...
October 29, 2013
-Interesante visión personal de ciertos acontecimientos en los que el protagonista tuvo mucho peso específico.-
Género. Biografía.
Lo que nos cuenta. Autobiografía del Mariscal de Campo Albert Kesselring, mayoritariamente centrada en la Segunda Guerra Mundial y en los diferentes escenarios de la misma en los que la labor de “Albert el Sonriente” tuvo bastante trascendencia.
¿Quiere saber más de este libro, sin spoilers? Visite:
http://librosdeolethros.blogspot.com/...
Género. Biografía.
Lo que nos cuenta. Autobiografía del Mariscal de Campo Albert Kesselring, mayoritariamente centrada en la Segunda Guerra Mundial y en los diferentes escenarios de la misma en los que la labor de “Albert el Sonriente” tuvo bastante trascendencia.
¿Quiere saber más de este libro, sin spoilers? Visite:
http://librosdeolethros.blogspot.com/...
November 18, 2020
I read a beautifully printed edition by Easton Press.
It was ok. The forward by the WWII American head Army historian was interesting and helped put the book in context. Kesselring did use the book to defend himself against some accusations of war crimes and the idea that the regular German solider that was part of the regular German army was a criminal or that they were political (one of the ways Germany ensured the military did not exert undue influence on politics was to bar military members from being members of a political party).
I feel like this book could have been better. I wanted more of Kesselring's personal story not just him telling us his service record. His self defense was general in some ways versus dealing with specific issues that likely would have been addressed at his post-war trial. A valuable part of the history of the war in that it tells one side of what happened we would not otherwise have.
It was ok. The forward by the WWII American head Army historian was interesting and helped put the book in context. Kesselring did use the book to defend himself against some accusations of war crimes and the idea that the regular German solider that was part of the regular German army was a criminal or that they were political (one of the ways Germany ensured the military did not exert undue influence on politics was to bar military members from being members of a political party).
I feel like this book could have been better. I wanted more of Kesselring's personal story not just him telling us his service record. His self defense was general in some ways versus dealing with specific issues that likely would have been addressed at his post-war trial. A valuable part of the history of the war in that it tells one side of what happened we would not otherwise have.
October 10, 2018
Enjoyed the thinking of one of Germany's top Generals. Interesting his take on Hitler during his visits to see Hitler. Hitler seemed to understand what Kesselring was going through. Probably different than what we generally think of Hitler screaming at his Generals most of the time. Not sure we can always believe what really happened. But as they say, the victors write the history of a war.
July 12, 2020
З цієї книги я прочитав розділи 13-15, присвячені війні в Півн. Африці.
З усіх мемуарів вищих офіцерів (тобто порівняно з Ґрайнером та Вестфалем), ці написані найлегше. Жвава оповідь, де поєднано і опис подій, і роль Кессельрінга в них.
З цікавих моментів.
1. Мальту не захопили таки через Роммеля: після захоплення Тобрука в червні 1942 р. Роммель таки наполіг на атаці на Єгипет, через що відтягнув сили від Мальти - як люфтваффе, так і піхоту.
2. Успіхи Роммеля були причиною його поразок: Роммель вимагав більше підкріплень, які "зжирали" і так обмежені ресурси корпусу "Африка", які ставало важче підвозити. Адже після успішної авіаатаки на Мальту на початку 1942 р., британці на деякий час виявилися заслабкими, щоб атакувати німецькі конвої. І це створило ілюзію в німців, що Мальта нейтралізована. Але британці швидко зміцнили оборону острова - і Мальта стала ще неприступішою. А от в Роммеля почало все більше бракувати припасів.
3. Хаос в командуванні військ в Середземномор'ї. Мало того, що верховним вважалося італійське командування, німецькі війська також були розділені на кілька відомств. Роль Кессельрінга нагадувала Ейзенхауера: він мав бути посередником між італійцями та німцями.
4. Італійці були дуже кепсько підготовані. Самі солдати і командири були нормальними військовими. Але італійській армії бракувало сучасного озброєння, італійські офіцери жили (і їли!) окремо від італійських солдатів, а польових кухонь не існувало як таких (!!!). Тобто італійська армія була "босою і голодною", що не могло не впливати на їі бойовий дух.
5. Італійці були поганими союзниками. Вони вперто не хотіли ділитися ресурсами, тягнули ресурси з німців, а в потрібний момент готові були перейти на бік Союзників.
6. Гітлер недооцінив Африканський ТВД. Як виявилося, після скасування операції "Морський лев", ОКВ хотів робити наступ в Єгипті: це завдало б рівноцінного удару, бо блокувало б Суец та ослабило б Великобританію. Кессельрінг мав схожі ідеї, але через режим секретності, який ввів Гітлер, цю ідею так і не обговорили.
7. Втім, це не допомогло б. Гітлер втягнувся в "африканську авантюру" заради Італії. А так йому було байдуже до Єгипту. В умовах війни з СРСР кампанія в Африці була приреченою, бо ресурси йшли на східний фронт.
8. "Кессельрінг був правий!" Кумедно, бо Кессельрінг наче і визнає помилки. Але в такому стилі: "Я знав, що це була помилка, і треба було діяти так і так, але: а) обставини завадили діяти правильно (бо сталась аварія літака, італійці не слухались тощо), б) мене переконали, що все буде добре (Роммель дуже харизматичний, Гітлер обіцяв виконати мої прохання, але не виконав тощо)". Оце типові мемуари, де автор себе вигороджує. Тому критика дій Роммеля в 1942 р. вийшла справедливою, але в 1943 р. Роммель вже дурний боягуз, який після Ель-Аламейна хотів скоріше втекти в Туніс, а в Тунісі не міг організувати нормальну контратаку на перевалі Кассерін, бо не вірив в перемогу. Насправді, Роммелю фон Арнім не виділив 10-ту танкову дивізію, а тому Роммель вирішив, що наступ провалиться. Кессельрінг пише: "Роммель міг тримати оборону в Триполітанії!" Але перед тим той же Кессельрінг нарікав, що Корпус "Африка" не мав нормального постачання під Ель-Аламейном. Як Роммель міг його отримати (щоб тримати оборону), коли німці наростили сили в Тунісі - Кессельрінг скромно замовчує. Хоча це очевидно: Роммель втратив значну частину спорядження, а нових підкріплень та постачання очікувати не випадало, адже все йшло на Туніс. А в Тунісі Роммелю не дали розвернутися. Тому тут Кессельрінг просто вигороджує себе
З усіх мемуарів вищих офіцерів (тобто порівняно з Ґрайнером та Вестфалем), ці написані найлегше. Жвава оповідь, де поєднано і опис подій, і роль Кессельрінга в них.
З цікавих моментів.
1. Мальту не захопили таки через Роммеля: після захоплення Тобрука в червні 1942 р. Роммель таки наполіг на атаці на Єгипет, через що відтягнув сили від Мальти - як люфтваффе, так і піхоту.
2. Успіхи Роммеля були причиною його поразок: Роммель вимагав більше підкріплень, які "зжирали" і так обмежені ресурси корпусу "Африка", які ставало важче підвозити. Адже після успішної авіаатаки на Мальту на початку 1942 р., британці на деякий час виявилися заслабкими, щоб атакувати німецькі конвої. І це створило ілюзію в німців, що Мальта нейтралізована. Але британці швидко зміцнили оборону острова - і Мальта стала ще неприступішою. А от в Роммеля почало все більше бракувати припасів.
3. Хаос в командуванні військ в Середземномор'ї. Мало того, що верховним вважалося італійське командування, німецькі війська також були розділені на кілька відомств. Роль Кессельрінга нагадувала Ейзенхауера: він мав бути посередником між італійцями та німцями.
4. Італійці були дуже кепсько підготовані. Самі солдати і командири були нормальними військовими. Але італійській армії бракувало сучасного озброєння, італійські офіцери жили (і їли!) окремо від італійських солдатів, а польових кухонь не існувало як таких (!!!). Тобто італійська армія була "босою і голодною", що не могло не впливати на їі бойовий дух.
5. Італійці були поганими союзниками. Вони вперто не хотіли ділитися ресурсами, тягнули ресурси з німців, а в потрібний момент готові були перейти на бік Союзників.
6. Гітлер недооцінив Африканський ТВД. Як виявилося, після скасування операції "Морський лев", ОКВ хотів робити наступ в Єгипті: це завдало б рівноцінного удару, бо блокувало б Суец та ослабило б Великобританію. Кессельрінг мав схожі ідеї, але через режим секретності, який ввів Гітлер, цю ідею так і не обговорили.
7. Втім, це не допомогло б. Гітлер втягнувся в "африканську авантюру" заради Італії. А так йому було байдуже до Єгипту. В умовах війни з СРСР кампанія в Африці була приреченою, бо ресурси йшли на східний фронт.
8. "Кессельрінг був правий!" Кумедно, бо Кессельрінг наче і визнає помилки. Але в такому стилі: "Я знав, що це була помилка, і треба було діяти так і так, але: а) обставини завадили діяти правильно (бо сталась аварія літака, італійці не слухались тощо), б) мене переконали, що все буде добре (Роммель дуже харизматичний, Гітлер обіцяв виконати мої прохання, але не виконав тощо)". Оце типові мемуари, де автор себе вигороджує. Тому критика дій Роммеля в 1942 р. вийшла справедливою, але в 1943 р. Роммель вже дурний боягуз, який після Ель-Аламейна хотів скоріше втекти в Туніс, а в Тунісі не міг організувати нормальну контратаку на перевалі Кассерін, бо не вірив в перемогу. Насправді, Роммелю фон Арнім не виділив 10-ту танкову дивізію, а тому Роммель вирішив, що наступ провалиться. Кессельрінг пише: "Роммель міг тримати оборону в Триполітанії!" Але перед тим той же Кессельрінг нарікав, що Корпус "Африка" не мав нормального постачання під Ель-Аламейном. Як Роммель міг його отримати (щоб тримати оборону), коли німці наростили сили в Тунісі - Кессельрінг скромно замовчує. Хоча це очевидно: Роммель втратив значну частину спорядження, а нових підкріплень та постачання очікувати не випадало, адже все йшло на Туніс. А в Тунісі Роммелю не дали розвернутися. Тому тут Кессельрінг просто вигороджує себе
February 6, 2023
German Field-Marshal Albert Kesselring, ("Smiling Al" as affectionately known), was as, if not more instrumental in directing the German Army than his more famous counterpart, Field Marshal Erwin Rommel.
This personal memoir follows the Kesselring's career across various European campaigns, both in victory and in defeat. What I learned is that "had" the German Command listened to Kesselring more, the outcome (or the duration) of WWII in Europe may have been different than history records.
And, at the end of the day, the Allied field command comes to the defense of Kesselring, acknowledging not only his battlefield genius, but his steadfast order to follow the generally accepted rules of war. His integrity never wavered, making him one of the few the Allies respected at Nuremburg.
This personal memoir follows the Kesselring's career across various European campaigns, both in victory and in defeat. What I learned is that "had" the German Command listened to Kesselring more, the outcome (or the duration) of WWII in Europe may have been different than history records.
And, at the end of the day, the Allied field command comes to the defense of Kesselring, acknowledging not only his battlefield genius, but his steadfast order to follow the generally accepted rules of war. His integrity never wavered, making him one of the few the Allies respected at Nuremburg.
May 20, 2020
The text itself is only deserving a 3star rating, yet I feel the book is an important read. As the superior of Rommel, an individual thinker and an honourable man he has a unique perspective to offer on the developments in the West and South theaters of WW2 where he was the German commander in chief. If not for its style, I enjoyed the read for its content.
September 19, 2019
Not A Good Read
Kesselring's story does not read well in English. Probably a poor translation. The maps were of poor quality and insufficient
In number. I found it difficult to follow the narrative.
Kesselring's story does not read well in English. Probably a poor translation. The maps were of poor quality and insufficient
In number. I found it difficult to follow the narrative.
October 4, 2018
One of the better Memoirs coming out of WWII. Give insight in to the German High Command.
August 31, 2020
Informative
Learned many things unknown to me. Enjoyed the Italian campaign stories as well as the discussion on saving Italian art.
Learned many things unknown to me. Enjoyed the Italian campaign stories as well as the discussion on saving Italian art.
Want to read
March 16, 20231035- 25
July 14, 2023
Fabulous autobiography about Field Marshall Albert Kesselring, thoroughly honest about his accomplishments and mistakes. Smiling Albert might be the best strategist the German Army had during WW2. Highly recommend to those interested in learning more how the German General Staff worked and insights into Hitler and other Generals.
December 7, 2015
A fascinating insight into the thoughts of one of the top generals of World War Two.
Written whilst during his lengthy spell of imprisonment after World War Two, General Kessering explains his journey from soldier in the First World War to becoming one of the top generals in the Wehrmacht and then onto the show trial held by the British which sentenced him to death.
It details the decisions and behind the scenes power plays that went into those decisions and frames them within the proud attitude of Germany at the time.
It does not glorify war or the Nazi regime but throughout the writing you can sense the pride he had in his men and the honour he felt in leading them. You also feel throughout his writing, the wounds and resentment for being labelled a war criminal and sentenced to death for the actions of a unit of the SS over which he had no control.
He explains the actions he took in the context of the situation he found himself it and of his horror in discovering the worst atrocities of the Nazi Regime after the war.
By the end of the book I couldn't help but feel a great deal of sympathy for a man who acted with the best of intentions, who led his men with pride and was hung out to dry by a court looking for sacrificial lambs to appease a public crying for vengeance.
If one has an interest in the War, the psychology and strategic decisions of its generals then I thoroughly recommend this book; however it does have a great deal of heavy content and can be difficult reading at times. Well worth the effort.
Written whilst during his lengthy spell of imprisonment after World War Two, General Kessering explains his journey from soldier in the First World War to becoming one of the top generals in the Wehrmacht and then onto the show trial held by the British which sentenced him to death.
It details the decisions and behind the scenes power plays that went into those decisions and frames them within the proud attitude of Germany at the time.
It does not glorify war or the Nazi regime but throughout the writing you can sense the pride he had in his men and the honour he felt in leading them. You also feel throughout his writing, the wounds and resentment for being labelled a war criminal and sentenced to death for the actions of a unit of the SS over which he had no control.
He explains the actions he took in the context of the situation he found himself it and of his horror in discovering the worst atrocities of the Nazi Regime after the war.
By the end of the book I couldn't help but feel a great deal of sympathy for a man who acted with the best of intentions, who led his men with pride and was hung out to dry by a court looking for sacrificial lambs to appease a public crying for vengeance.
If one has an interest in the War, the psychology and strategic decisions of its generals then I thoroughly recommend this book; however it does have a great deal of heavy content and can be difficult reading at times. Well worth the effort.
October 12, 2016
Una edición del libro antigua de 1954 , y un poco deteriorada. La traducción del libro no fue muy tangible y se tergiversa aveces en ciertos fragmentos. El libro es relatado por el Mariscal Kesselring que sirvió como Comandante de las fuerzas Wehrmacht durante la II Guerra Mundial , el autor explica las diferentes tácticas y mecanismo manipulados por Hitler durante la Segunda Guerra Mundial (1941-1945). Hace uso de estadisticas sobre la cantidad de avionetas , tanques , Bombas , equipamiento especial por parte de las tropas Alemanas / Britanicas. Relata de forma específica la publicidad utilizada contra Polonia. Y como se dio estos enfrentamientos. No hay ediciones recientes disponibles sobre éste libro , la que yo poseo es la única y con una traducción pésima.
November 8, 2013
i was expecting a more direct involvement in the battlefield, butt having such a high rank was more a war on a map, nundeless explains a lot of facts behind every major front/battle i didn't know.
in the end he was a soldier who followed orders, but at the same time respected the opponent, tried to avoid civilian involvement and have lest casualties among his troupes, all that made him gain the respect of his soldiers and of the opponent during and after the war.
must say, the germans had an efficient kickass army and commanders
in the end he was a soldier who followed orders, but at the same time respected the opponent, tried to avoid civilian involvement and have lest casualties among his troupes, all that made him gain the respect of his soldiers and of the opponent during and after the war.
must say, the germans had an efficient kickass army and commanders
February 21, 2009
The German army of WWII was blessed with some incredible generals and leaders, and Kesselring was one of them. This is his story.
February 22, 2013
Interesting read. Explained a lot of the reasons behind mistakes about which I knew very little prior to reading.
Displaying 1 - 17 of 17 reviews