Відразу хочу сказати, що поставила книзі найвищу оцінку 5, так як люблю твори Сари Джіо і не зважаючи на мої емоції, книга варта уваги ❤️
Я коли читала в кінці книги подяки від авторки, то зрозуміла таки, що ця книга була в неї першою, і можу вам чесно сказати - вона тут дала перцю добряче 🔥🔥
Як завжди маємо 2 паралельні лінії : головна героїня Емілі, відома письменниця з Нью-Йорка після розлучення з чоловіком ( який зрадив її ), за порадою подруги їде розвіятись на острів Бейнбридж до своєї двоюрідної бабусі Бі. Саме там день за днем вона поринає у історію з минулого : в кімнаті, яку Бі надає Емілі для проживання в її будинку, героїня знаходить в шухляді зошит-щоденник такої собі Естер, в якому та описує своє життя. З кожним днем Емілі все більше поринає в пригоди Естер, її подруг, і намагається розплутати історію життя жінки, адже при тому, що вона була одружена, вона продовжує кохати своє перше велике кохання - Еліота ❤️
Паралельно Емілі помічає, що її бабуся Бі по якійсь причині не спілкується з своїм сусідом Генрі, а також не дуже рада зустрічам Емілі з Джеком, який дивним чином захопив увагу Емілі в перший же день перебування на острові 😍😍 Ну і ще маю додати, що окрім Джека у Емілі буде ще один залицяльник - Греґ - її підліткове захоплення, саме з ним вона пропадала цілими днями, коли в юності гостювала у бабусі Бі.
Емілі приїхала полікувати власне серце на острові, можливо навіть надихнутися на написання нового бестселера, адже єдину, хоча і популярну книгу вона написала досить таки давно, після чого її Муза її покинула 🤧🤧
Героїня настільки поглинає в історію Естер, що якимось чином починає розуміти : як не крути, а ця історія має відношення до її родини, проте, тут головну героїню спіткає невдача - адже ні бабуся Бі, ні її подруга Евелін, ні сусід Генрі, та навіть її власна мати - ніхто не хоче розповісти хто така Естер, і що ж таке сталось в 1943 році. Всі як один відразу замовкають, уникають будь-яких відповідей і вперто стверджують - " ти мусиш дізнатись все сама" 😎😎
І Емілі таки по - трошки розплутує цей клубок таємниць, їй в цьому допомагає не лише зошит Естер, а й сам Еліот. 🥺🥺 Найважче було витягнути щось з бабусі Бі, проте, прийде день і вона таки наважиться поговорити з Емілі 🙌🙌
Що можу сказати про героюню з минулого - Естер? Чесно я досі зла на неї, емоції мене так і переповнюють : адже саме Естер накрутила такого в цій історії, що нажаль наслідки не дуже втішні були для всіх 🤧🤧 А останній вчинок, на який вона наважилась ( я до речі частково вгадала про такий варіант ), - як на мене це було дуже жорстоко по відношенню до її подруг, двох дітей, а найгірше - це було для Еліота 💔💔
Єдине, що мене втішило в цій історії, це те, що слава Богу Емілі все - таки зробила правильні висновки для себе, і можна сказати в деякій мірі виправила вже наслідки історії предків у своєму поколінні ❣️❣️
Як підсумок, я для себе винесла одне - єдине : не зважаючи ні на що, щоб там ваша яскрава жіноча фантазія не малювала в своїй уяві, треба все-таки давати іншій людині шанс пояснити ситуацію, принаймні дати шанс виговоритись, адже в майбутньому це може вберегти вас обох від купи помилок 🙌🙌 Звісно, що мова йде про ситуацію, коли між обома людьми є справжні почуття ❤️❤️
Раджу прочитати цю історію, не дивлячись на такі суперечливі емоції, які вона в мене викликала 😁
Гарантую : буде цікаво, емоційно і в якійсь мірі повчально 💋💋