Іловайськ

by Євген Положій

Євген Положій (м. Суми), 47 років - відомий журналіст і письменник. У видавництві "Фоліо" вийшли його романи "Потяг", "Мері та її аеропорт", "Дядечко на ім'я Бог", "Вежі мовчання", "Юрій Юрійович, улюбленець жінок", "Риб'ячі діти".

"Іловайськ" - книга про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдатів і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в "Іловайському котлі", що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.

Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.

Genres: History

378 pages, Hardcover

First published January 1, 2015

About the author

Український письменник, журналіст, головний редактор кількох часописів. Син письменника Віктора Положія.

Reviews

[Yuliya Yurchuk · Rating 4 out of 5]

Книги про війну читати важко. Особливо коли в них нема пафосу, а є щоденне виживання, про яке читати важко, але це якось так затягує, що відірватися не можливо. Історії різних людей, які інакше не могли, тому робили все саме так, як виходило. Не знаю, чому на гудрідз жодної оцінки і відгуку, крім мене ніхто не писав, та я впевнена, що цю книжку читали багато.

[Dmytro Samoilov · Rating 5 out of 5]

16 окремих історій про війну очима простих людей, якими й були більшість солдат в 2014 році. Книга про полон та подорож додому після нього, про поранення та очікування, що тебе знайдуть, про ампутацію кінцівок, про переховування від сепаратистів у морзі, про штурм та про "зелений коридор" і потім нічну втечу спаленими ланами, про те, як мати шукає тіло загиблого сина, про безнадію, відчай і втрату віри в майбутнє.

[Максим Бризіцький · Rating 4 out of 5]

Слухав аудіокнигу, читав автор. Написана дуже просто. Сторінки війни в житті звичайних людей. Місцями сумно, місцями боляче, десь страшно. Але дуже життєствердно!

[Barnes · Rating 5 out of 5]

Структурно це збірка історій різних людей. Герої зустрічаються там чи тут протягом усього тексту, але кожен подає свій кут подій та передісторію. Це жорсткі реалістичні тексти про бої за Іловайськ. Тут вибір, шлях у невідомість, обстріли, втрата побратимів, втрата кінцівок і жахливі поранення, полон, зневіра і нова надія, розпач матерів і тихі сльози дружин, історії життя й смерті.

Мені ця книжка давалася важкувато й прочитання зайняло аж тиждень. І коли здавалося, що мене вже мало вже вразить після історій, як український військовий ховався в морзі під купою трупів від росіян та денеерівців в окупованому місті або де важко поранений боєць був вимушений харчуватися комахами, аби вижити. Саме тоді я починала нову главу, де також поранений військовий буквально в полі мав опікуватися малою дівчинкою, у якої щойно загинула вся сім’я від обстрілу машини росіянами. Сльози наверталися на очі стабільно й нещадно. А ще більше вдаряло розуміння того, що це реальні розповіді, таких купа і межі цього жахіття постійно розширюється. Схожі та несхожі історії відбуваються зараз, навіть тоді, коли я пишу, а ви читаєте цей текст.

Коли я сіла писати відгук, то зрозуміла, що опублікую його сьогодні, в День Збройних сил України. Тож принагідно хочу висловити щиру подяку Кожному і Кожній, хто захищає нашу країну від російських окупантів, віддаючи своє життя й здоров’я. Саме завдяки їм ми можемо прокидатися вранці, читати книжки й робити побутові речі.

В той час, як наші захисники й захисниці боронять наш спокій, ми маємо забезпечувати їм надійний тил, що даватиме їм сил та енергії й по поверненню прийматиме з повагою та розумінням. Якщо маєте знайомих військових – напишіть кілька теплих слів, нагадайте, що їх цінують і чекають. Якщо не маєте – зробіть донат на збір, якому довіряєте і пам’ятайте, що маленьких донатів не буває.

(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)

[Sasha Gercen · Rating 3 out of 5]

Стиль повествования немного напоминает Half-Life - на одно событие мы смотрим с глаз разных людей. Написано живо, истории захватывают и угнетают. Любимая история про Сергія Кабана.

Книга оставляет гнетущее чувство, и это нужно сразу учитывать. Тут нет ответов на вопросы, только личные судьбы обычных людей.

[Velzevool · Rating 4 out of 5]

Для мене книга була важкою.
На деяких моментах я плакала, на деяких закривала книгу, і не могла заснути без жахів....

[Tetiana Koval · Rating 5 out of 5]

Книгу дуже боляче читати, в той час неможливо відірватися. Думаю, багатьом українцям варто було б її прочитати.

[Evocatio · Rating 5 out of 5]

мастрід для кожної людини в цьому світі

[Serhiy · Rating 3 out of 5]

Сподівався якісних художніх розповідей, на порядок вищих від нашвидкуруч склепаних журналістських публікацій. В той час, як деякі історії справді цікаво й яскраво написані, інші місцями нагадують ґуґлівський переклад. Вразила велика кількість русизмів, російських кальок, друкарських помилок.