"Oh if I should have to lose you! I feel such hate at the very thot that I could crush the earth and pull down the heavens and destroy the little and big Gods-- (I wonder what first barbaric lover felt thustly?)."
беручись за цю книжечку, я наївно очікувала на шось таке собі гарненьке зі жменькою поетично-романтичних рядків, а на ділі мене сердито жбурнуло до злободенної реальності. ця збірка стала для мене трошки більш personal, ніж мені б того хотілось, та зачепила трошки глибше, ніж я зазвичай дозволяю. це були справжні історії справжніх людей, а докупи з відлуннями мого власного досвіду і у змісті, і в оформленні, і в самій тематиці стосовно листування – і я вже не змогла вчасно відсторонитись, заховавши сердечко подалі.
у цій збірці були представлені поодинокі листи з середини 1800-х аж до кінця 1990-х, і всі вони були чимось на кшталт самотньої прогулянки присмерковим містом, коли ти мимоволі зазираєш до осель інших людей і стаєш невільною свідкою якихось вирваних з контексту подій – буденних чи більш значущих. тут були і зізнання в коханні, і нотатки з тужбою та бажанням побачитись чимскоріш, і усвідомлення страхів чи несумісності, і листи, які насправді писались самим собі, чи ті, які ніколи свою адресатку не побачать, і просто буденні замальовки, листівки чи роздуми.
чесно кажучи, якщо оцінювати книжку суто за змістом листів, то я б не поставила тут щось більше трійки з гачечком, але весь досвід загалом та те, що він сам по собі та для мене символізував? я була б лицеміркою. крім того деякі листи були написані справді гарно й чуттєво, а деякі - до того ж дуже креативно. мені страшенно прийшлось до душі оформлення цієї книжки та врешті й сама її задумка. це було так чудово й щемко та важливо---- досвід вийшлов в цілому справді чудовезний, albeit трошки болючим особисто для мене — я лишилась вдоволена, хоч і трошки змордована відчуттям гіркості й власної чужості.
"I wonder what you do these beautiful starry nights. I long for you, to sit with me and watch them— to see if they were sneering at our little day and helplessness— or whether in their impotent aloofness they do not long for even a little Human love. And would exchange all their calm bright coldness for one warm young kiss. . . .
Dear little wind-bell voice I pine to hear you. Good night, Loved So Well, I wish you were here tonight and every night to go to sleep on my arm."
"when I think of you and what is growing between us like marigolds or zinnias, fast and furious in bold colors springing up all over the place, between cracks in city sidewalks and beside front porch swings bringing something wonderful and beautiful to all of those who walk by or see or feel it, and it is good to see it pass along among friends who can recognize THE GOOD and feel it and it rubs off on them and courses thru their bones too, this wonderful wonderful love that had come like Venus up from the waters, cool and sweet it makes me want to take you now, right now in my arms and hold you and kiss you everywhere everywhere not missing a single spot"