Нещодавно мені прийшло в голову перечитати другу книгу про мумі-тролів. У мене видання від Видавництва Старого Лева 2005 року. Виходить, що останній раз я читала цю книгу майже 20 років тому!
До другої книги про пригоди мумі-тролів увійшли три повісті:
- Мемуари Тата Мумі-троля
- Небезпечне літо
- Зима-чарівниця
Ця книга вже не така мрачнякова як перша, тут значно більше веселощів, але водночас вона складніша, і більш для дорослих. Читаючи, я навіть пригадувала, які моменти у творах мене в дитинстві лякали, а зараз мені було нормально, бо просто описується доросле життя. Були моменти, які я тоді не розуміла, а зараз зрозуміла, знову ж таки, через те, що вже маю життєвий досвід.
У повісті “Мемуари Тата Мумі-троля” ми дізнаємося про юні роки Тата Мумі-троля, про його друзів, пригоди, не гірші за пригоди його сина, та намагаємося розібратися у складних заплутаних родинних деревах деяких персонажів 😅
(Також я постійно думала яка ж Мумі-мама крута і який же Мумі-тато бісявий!)
У повісті “Небезпечне літо” на наших маленьких пухнастих і не дуже героїв знову обрушується катастрофа — і не одна, а дві!
У повісті “Зима-чарівниця” стається лихо — Мумі-троль прокинувся посеред зими, поки всі його родичі та друзі у сплячці.
Дивненькі, але життєві діалоги, з персонажами, які схожі на тих, кого ми, люди, хоч раз зустрічаємо у житті. Або й бачимо на сторінках так званої дитячої книги опис с в о є ї поведінки 👀