Каміння під косою

by Ольга Мак

Повість Ольги Мак "Каміння під косою" вперше вийшла в Канаді з нагоди 40-річчя Голодомору в Україні і, як відзначала критика, "читалася як щось неймовірне, недійсне…З жахом кружляла думка: "Невже ж письменниця це все сама пережила?"… Повість визнано за "найкращий твір для молоді з Голодоморської етики".

Genres: Fiction

158 pages, Unknown Binding

First published January 1, 1973

Reviews

[Ksenia (vaenn) · Rating 4 out of 5]

Міська повість для підлітків про Голодомор - для мене в теорії це прозвучало трохи дивно. А не треба чіплятися за стандартизовані мислевіруси. Бо задумане в Ольги Мак вийшло дуже переконливим.

Холодна зима 1933-го. В Андрія помирає вся родина, але залишатися в дітдомі хлопцеві несила (не кажучи вже про те, що сенсу в тому нема - сиріт надто багато, харчів надто мало, і розподіляються вони надто нелінійно). І він прямує до столичного Харкова, сподіваючись знайти там собі посильну роботу. Жебракувати Андрійко не буде - гордовитий хлопчина радше лаятиме дійсність цитатами з "Кобзаря" (шикарний момент!), аніж схилятиме голову.

Картини міста, переповненого людьми, що тут і тепер помирають голодною смертю, є настільки апокаліптично жахливими, що подібного роду фантастику я ще не скоро зможу читати. Але окрім атмосфери в "Каміння під косою" є сюжет, що дозволяє поговорити не лише про Голодомор та колективізацію, а ще й про долю інтелігентів з "колишніх", особливості організації робітничої освіти, виконання п'ятирічок, про "чорних воронів" та практичні наслідки їхньої появи, зрештою - про особливості свіжо-соціалістичного повсякдення. Безцінний матеріал, приємні головні герої (хоча вони мають звичку розмовляти програмними заявами - ну таке вже тодішнє уявлення про виховну літературу) і світла, наскільки це можливо, кінцівка, від якої хочеться плакати. Бо нічого не закінчилося, й попереду на героїв чекає інакше, але не менш страшне.

Принагідно дякую сайтові Діяспоряна за можливість ознайомитися із сканом першодруку повісті. У розрахованому на діяспорянських жеж дітей виданні є купа чарівних приміток, що роз'яснюють очевидні нам соцреалії. Хоча зноску "Бички - дрібненька рибка найгіршої якості" ніколи не пробачу! Попіл приазовських предків, що виживали завдяки тим бичкам, стукає в моє серце.

[Oleksandr Golovatyi · Rating 5 out of 5]

Неймовірна книга. Емоційно глибока і захоплива. Варто прочитати кожному українцю.

[Laura N · Rating 4 out of 5]

Important topic (Holodomor) and written from a different perspective as it is based in a city with a young adult point of view.

[Yuliia Tsyba · Rating 5 out of 5]

«Що за божевільний час, в який милосердя стає жорстокістю, а матері з великої любови благають Бога смерті своїх дітей!»
⠀
Страшний 1933 рік.
Андрій тікає з сільського дитячого будинку в місто Харків, сподіваючись, що у великому місті, більше можливостей вижити й не вмерти з голоду.
Тут має бути робота, і хліба вдосталь.
Андрій — сирота, неповнолітній і гарна здобич для вуличних банд, яких чимало створилось в ті нелегкі роки.
Він не хоче вступати в банди, красти чи жебракувати, але місто живе за своїми законами.
Виживає – найсильніший.
І кожний день доводиться боротися не тільки за шматок хліба, а й за вільний, сухий куток, де переночувати.
А на вулицях міста, одні мерці заміняють інших. Помирають прямо на вулиці і лежать, поки сніг не притрусить замерзлі тіла. Зовсім не це, очікував побачити Андрій.
Як же, в такому великому місті, стільки голодуючих.
Чи є в нього хоч малесенький шанс, вижити в місті, чи краще вернутися в рідне село, де не лишилося нікого з рідних, але, хоча б хата є.
А може податися зі знайомими в Донецьк? Кажуть, там більше можливостей, і робота знайдеться всім.
В напівпритомному стані, від холоду, голоду і безсонних ночей, дуже важко мати надію на порятунок.
Але, навіть в такі страшні часи, трапляються чудеса.
⠀
Книжка була визнана найкращим твором для молоді з голодоморської тематики.
І вона, дійсно, написана дуже цікаво і просто, хоч тема й жахлива.
Це наша історія і наш біль, який треба пам’ятати.
І обов’язково передавати ці знання, наступним поколінням.

[Kat Karpenko · Rating 4 out of 5]

I started reading this book because I am doing research on my next novel about Ukraine during this period but was soon caught up in the story. Mak writes with authority from her own experiences as a student in Ukraine during the Holodomor (Stalin's orchestrated famine which killed millions). Her hero is a fifteen-year-old orphaned boy who is struggling to survive in the capital of the Ukraine that is being inundated with other victims of starvation tactics. I learned not only the truths of the situation he faced but finished with the message that humans can survive by caring for one another and by stoutly standing against tyranny. It is a tale well told and by adding faces to this tragedy, much more interesting than a history book.

[Оксана Шишка · Rating 5 out of 5]

Каміння - це звичайні стійкі українські люди, об які затупилася коса сталінського голодомору. На жаль, надто багато трави полягло під нею - досі не можемо оговтатися. Страшна й дуже правдива книжка. Обов'язкова для прочитання.

[Vasyl Shymanskyi · Rating 5 out of 5]

Один з найсильніших творів, які читав за останній час. Коли книга змушує тебе сумувати, жахатися, лютувати й радіти - там точно є щось варте прочитання. І саме тут усвідомлюєш, що ще так багато першокласних українських творів просто чекають свого часу, щоб потрапити тобі на очі.