Хоча я не згідна з такими радикальними підходами, що ми родимося уже з закладеними задачами і травмами, і я не вірлю, що ми самі притягуємо на себе хвороби, але ідея про те, які стратегії ми обираємо, щоб транслювати свої травми в житті, в мені відгукнулася. Ще мені сподобалося, що в книжці описана техніка прийняття своїх травм, не заперечення їх, про це говорять усі психологи, але саме як це зробити - мало хто пояснює, а тут я нарешті знайшла пояснення, тому вже не даремно читала цю книжку. Ще сподобалася ідея, що треба себе прощати і дозволяти робити щось "не так" іншим. Як каже авторка, чим більше ви собі дозволятимете відмовляти іншим, ображати їх, навіть відштовхувати, тим рідше ви насправді це будете робити, зате ви перестанете приносити шкоду собі.