Учительку звільняють з роботи через буцімто профнепридатність, – та все ж на своєму останньому уроці вона встигає розповісти своїм першокласникам цілком безневинну, здавалося б, казочку. І все було б нічого, якби за п’ять років ця казочка круто не змінила її життя! А через десять років найкмітливіші учні того класу та їхні друзі намагаються з’ясувати, що ж насправді відбувається в тій казці і які дива чи жахіття приховує химерне слово «яловохус»…
У всіх сенсах гостросюжетний роман Михайла Іваська присвячений передовсім темі страждання і можливостям людської психіки його пережити.
Не марнуйте часу. У блозі "Книжкова скриня" є гарний огляд від Яни Стогової, в якому детально перераховано численні недоліки, тож не повторюватиму. Зацитую лише висновок:
"Книга більше схожа не на книгу, а на сценарій малобюджетного американського фільму для підліткової аудиторії. Купа логічних нестиковок, ляпів і штампів."