Срібне молоко

by Валерій Шевчук

Новий роман Валерія Шевчука, дія якого відбувається наприкінці XVII століття, вибудуваний нетрадиційно, у формі барокової трагікомедії. Смішне й печальне, високе й низьке, мислительне й розважальне, реальне й фантастичне сплелися в цьому лексично багатому, сюжетно динамічному творі, головним героєм якого постає мандрований дяк-учитель, автор славетної пісні про комара та муху — своєрідний анти-Дон-Жуан.

Genres: Fiction

192 pages, Hardcover

First published January 1, 2002

About the author

Валерій Олександрович Шевчук — український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного барокко.


Літературна премія Валерія Шевчука:
https://www.goodreads.com/award/show/...

Reviews

[Olya Nestor · Rating 5 out of 5]

Це була чиста насолода.
Ніби проста фабула, але ЯКККК це написано! "Трагікомедія в чотирьох актах із розсипаним по тексту прологом, але з правильно поставленим епілогом"
Добре, що у мене хороша інтуїція і я назбирала вже цілу колекцію Шевчука!

[Eugène L. · Rating 4 out of 5]

Цiлком людська iсторiя. Про еротичнi мандри молодої людини Україною XVII столiття. Полiтики - нуль (та й добре!). Розповiдей про соцiальну несправедливiсть, нацiональний гнiт та iншого мазохiзму - нуль.

Але нема й тупого донжуанства. Натомiсть, є елементи мiстики. Але не занадто.

На загал - звичайна людяна людина у не зовсiм звичайних обставинах.
І - декорацiя сiмнадцятого столiття.

Переказувати немає сенсу - це треба читати.

А ще там вiдчувається легка ностальгiя за Україною тих часiв.

Критика: третя частина трохи затягнута. Так само, як i деякi монологи/описи. Але тiльки трохи.

P.S. Особливо книжка зацiкавить юристiв: там що не сторiнка - якийсь суд, чи розслiдування, чи допит свiдкiв (переважно, з любасних справ :) Здається, iз судочиннiстю у тi часи було значно краще, анiж у сучаснiй Українi.

[Natalia Baidak · Rating 5 out of 5]

Хуліганська книга, пригода Дон Діана, перенесені в українське бароко.
Чиста насолода:

"хоча дяк і вивчав у Київській академії науку логіку, але в цьому селі вона, здається, творилася за такими законами, яких учені мужі ще не пізнали"


"- Виповівши ту орацію, пан пономар аж упрів, тож змушений був утерти піт з чола, а тоді знову зизо подививсь у куток.
— Наскільки я зрозумів твою мову, — сказав підсуддя, — своєї жінки в нецноті не винуватиш?
— Та де! — коротко повів Іван, ще й головою смикнув, ніби на плечах незручно сиділа."

🤌🤌🤌

[Andriy · Rating 3 out of 5]

Ой що ж то за шум,
учинився, гей,

Що комар та й на мусі й оженився!

Взяв він собі
за жіночку, гей,

Що не вміла шити-прясти чоловічку.

Шити-прясти,
ні варити, гей,

Ані свому комарику догодити.

Зірвалася
шуря-буря, гей,

Вона того комарика з дуба здула.

Ой впав же комар
на помості, гей,

Поломав, поторощив собі кости.

[Innel · Rating 5 out of 5]

Читати Валерія Шевчука для мене завжди справжня насолода.
В одному творі він майстерно поєднав глибокі теми, яскраві символи й образи, фольклор і містику, створивши цей інтелектуальний роман. А скільки там прихованих алегорій — справжній скарб!