mozno je to tym, ze ide o skutocnu udalost. pribeh mladej novinarky, ktora ide pre clanok roku do klastora za filmovou hviezdou. a tam najde nieco ine nez cakala. pribeh mal dost duchovny zaber, mozno ako veriaca som to viac vnimala, niektore uvahy a kazne ma zaujali a ukazali iny pristup. pribeh bol zaujimavy, no poriadne sme spoznali mozno akurat hlavnu postavu. ostatne sestry mali jednu dve zakladne charakteristiky a to tak vsetko. textu nepomohlo, ze nebol oddeleni kapitolami ci obycajnym volnym riadkom. vnimala som ho ako jeden celok a zotreli sa tam casove rozostupy
Давно мені не траплялося настільки доброго читання, щоб це була і добра проза, і текст релігійний. Написано з гумором. Персонажі живі й об'ємні - їм хочеться співпереживати. Автору віриш. Проходить тест Бетхель 3 :) Сама історія не настільки вже й фантасмагорична. Я цілком згодна з о.Донатом, що Бог має добре почуття гумору й не проти трохи підсміятися з людей. У другій половині книжки кульгає коректура.
Початок сподобався - оповідь велася легко, з гумором, але згодом стало нудно. Моралізаторство присутнє, роздуми про те, що тобі хочеться насправді теж. Бракує роботи коректора/редактора. Заслужена трійка.
Якщо Вас, як і мене, мучить і цікавість і Вам хочеться знати як живуть монахині в повсякденні, тоді цю книжку варто прочитати. Спочатку вона мені видалась дещо наївною, але так затягнула, що я менш, ніж за тиждень прочитала її всю і тепер ще трохи осмислюю прочитане. Я свою цікавість задовольнила. І ще навіть трохи задумалась...