Я не стану писати, про що книга. Лише хочу скласти короткий список тих, кому ця книга вкрай необхідна.
1. Власникам бізнесу (від кав'ярні на колесах до транснаціональної корпорації) і бажано ще до того, як цей бізнес почнеться 2. Керівникам різних шаблів незалежно від кількості їх підлеглих (декілька раз, і конспектувати) 3. Представникам HR (особливо!) та PR служб 4. Тим, хто зве себе пишним словом "коуч" (не читав - вон з професії!) 5. Тренерам бойового НЛП (обов'язково) 6. Маркетологам та просуванцям бренду (як додаткову, але важливу літературу) 7. Людям, які збираються змінювати роботу (не залежно від вектору - на таку саму, але в іншому місці чи на іншу, але у тому ж місці) і теж бажано до того, як розпочинати пошукові дії 8. Людям, які часто спілкуються із незнайомцями (для полегшення стресу) 9. Педагогам та тим, хто виконує функції повчання інших (обв'язково!) 10. і, нарешті, всім тим, кто інколи береться, але вже задовбався пояснювати іншим прості та складні речі, у тому числі на ФБ.
На обкладинці написано, що книга розрахована на керівників, тим самим звужуючи коло тих, кому насправді треба її прочитати, у 10 разів. Ось, виправляю помилку видавництва, а най би воно згоріло (
Книга неймовірна. Вірніше концепція спіральної (чи інтегральної) динаміки - красива і практична для багатьох галузей життя. Люди і різного штибу спільноти мислять у певних парадигмах, що їх тут позначають кольорами. І важко донести, наприклад, зелені ідеали до червоної аудиторії. Це різні мови. Тепер мені зрозуміло, чому так йде на роботі. Чому в дитячому садку я не можу донести ідею до інших батьків. Як спілкуватися з державними органами. На жаль, ця ж концепція ставить невтішні діагнози сучасному стану речей. Але й дає приводи для оптимізму -поступ є, швидкість зміни парадигм мислення зростає. Крім того, знаючи особливості різних способів мислення, можна спілкуватися на зрозумілішому рівні. ...В.Пекаря читаю у ФБ і практично все, що пише, резонує з моїми баченнями. Тому кредит довіри великий і, попри відсутність доказів (яких прагне моя помаранчева частина:)), книга для мене дуже переконлива. Це все просто красиво вибудовується, як таблиця хімічних елементів. Хіба ж краса не є одним з критеріїв істини? :)
Вперше почула про книгу у 2016-2017 роках - одразу після її виходу у світ, але змогла опрацювати тільки зараз.
Дуже гарно і чітко лягає описане автором на фактичний стан справ у світі зараз (і ретроспектива теж), багато чого мені стало краще зрозумілим після читання книги. Обов’язково братиму до уваги отриману інформацію у контексті своєї роботи.
Мабуть, у кожного часто бувало, що спілкуєшся із людиною, але, як не намагаєшся, ніяк спільної мови не можеш знайти. Ви наче на різних планетах знаходитесь. Валерій Пекар це чудово все пояснює у своїй книзі про еволюцію мислення від найдавніших часів і до тепер. Виявляється для кожної людини характерною є певна парадигма мислення. Вона може бути примітивною, більш чи менш прогресивною чи навіть випереджувати свій час.
У книзі саме показується розвиток парадигм людського мислення. Крім того певна парадигма може бути панівною в організації, спільноті чи навіть державі. Кожній парадигмі автор приписує певний колір. Наприклад бежевий колір відповідає найархаїчнішій парадигмі мислення, коли в її основі є проста потреба вижити (знайти їжу, захиститися від ворога чи просто втекти). Фіолетовій парадигмі відповідає магічний період людської історії, коли люди вірять в духів предків, кожна спільнота є наче родиною, де усі усім діляться, а кожен чужинець сприймається як ворог. Червоній парадигмі відповідає період людської історії, коли з'являються античні держави зі своїм культом героїв-богів, царями-деспотами. Тут переможець отримує все. Синій парадигмі відповідає період, коли постають світові релігії, завдяки яким і з'являється право, що обмежує владу монарха та аристократії. Закон один для всіх. Помаранчевій парадигмі відповідає час, коли люди втомились від зовнішніх обмежень, а починають самі для себе встановлювати внутрішні правила. Це період який розпочинається в епоху просвітництва і характеризується бурхливим розвитком науки, винаходів, економіки. Зелена парадигма - порівняно нова. З'являється вона в середині 20 століття з розвитком різних неформальних рухів, зокрема хіпі. Зараз вона проявляється в діяльності численних громадських організацій, рухів із захисту довкілля, феміністичних рухах тощо. Для цієї парадигми характерним є сприйняття інших людей як братів. Тут немає місця наживі й егоїзмові. Наступна парадигма - жовта. Це світ сьогоднішньої мережевої спільноти, який тільки нещодавно виник з поширенням інтернету, який є відкритим середовищем для самореалізації та самовираження. Бірюзова парадигма тільки визирає з-за обрію. Носії її бачать світ як єдиний живий організм, в якому душі всіх людей походять від одного кореня.
У липні я читала «Спіральну динаміку» Дона Бека та Кріса Кована. Як на мене, обидві книги цікаві та корисні не лише для управлінця, а й для особистісного розвитку, але починати краще з книги Валерій Пекар .
☑️ Здоровий глузд - це сума упереджень, набутих до вісімнадцятирічного віку. /Альберт Ейнштейн/
☑️ За тими самими вчинками можуть стояти різні мотиви, тому важливо не що зробила людина, а як вона прийняла рішення це зробити.
☑️ І якщо вас грабує червоний хуліган у темному підворітті, не має сенсу звертатися до нього із синьою моралізаторською проповіддю, вступати з ним у помаранчеві переговори або закликати до зеленої загальної любові й поваги гідності. Ще більш неадекватним виявиться фіолетовий захисний амулет. Адекватною буде червона реакція - утекти, якщо ви слабші, або вступити в бійку, якщо сильніші.
☑️ Те, що ви вважаєте негативним, інші можуть вважати позитивним.
☑️ Людина може бути розвиненою в одних потоках і відставати в інших, а в якихось навіть застрягати на низьких рівнях.
☑️ Ми повинні бачити в людях здатність стати більшими, ніж вони є, але надавати їм право бути тими, ким вони є.
Дуже цікава книжка, яка буде корисна всім кому цінно отримати нову «лінзу» через яку можна дивитись на себе, свою компанію, середовище, суспільство та й світ в цілому. Інформація викладена досить чітко і в міру стисло, читати в пришвидшеному темпі не вдалось, бо майже не було місць щоб «перестрибувати» щось не надто важливе. Дуже приємно читати працю українця на тему інтегральної динаміки.
"Уявіть собі, що з новин зникли кримінальні події, а їх замінили розповіді про взаємодопомогу та успішні громадянські ініціативи. Як ви думаєте, скільки часу знадобиться на оздоровлення суспільства?"
"Можна сказати, що зміна поколінь є необхідною умовою модернізації. Однак не достатньою умовою: якщо діти виховуються в рамках тієї ж парадигми мислення, вони будуть просто копією своїх батьків - нічого не зміниться. Єдина можливість прискорити соціальні реформи полягає в тому, що владна верхівка може бути більш розвиненою (з погляду парадигм мислення) за переважну масу суспільства і впроваджувати нові соціальні інститути силою."
Книга, яка нагадала мені ту блискучу лекцію Валерія, на яку я мала за щастя потрапити декілька років тому у Чернівцях. То була неперевершена лекція про кольорові парадигми мислення, яка навчила мене розуміти себе та розпізнавати оточення не мого кольору, відмовитись від тих, що на нижчому рівні і рухатись далі)
Книга цікава з точки зору еволюції управління і розвитку суспільства в цілому. Звичайно її можна використовувати в менеджменті людей, застосовувати різні техніки комунікацій але книга все-таки більше про етапи еволюції і якихось прикладів і порад щодо менеджменту тут дуже мало. Було би більш очевидним назвати книгу як Різнобарвна еволюція управління в світі: додати трохи контекстну бо менеджмент досить узагальнене означення.
Це моє перше знайомство з текстами Валерія Пекаря, до цього часу, тільки слухав. Що сказати? Мені сподобалось. Це дійсно гарний текст, який структурує і узагальнює багато інформації щодо управління компаніями/держорганами/організаціями. Йдеться звісно про взаємодію людей і з людьми. Здійснено спробу пояснити, чому той, що народжений повзати, не може полетіти. Книга точно буде цікавою для управлінців різних рівнів.
Цікава книга, як каже автор, для практиків. Тримала в руках видання 2024 року і не зрозуміла, чому все ще в списку літератури посилання не на оригінальні праці англійською, а на їх російські переклади, а також інтернет-ресурси з доменом .ру. За це знімаю одну зірочку, а сама піду далі вчити курс на Відкритому Університеті Майдану по інтегральній динаміці, бо пан Пекар вміє гарно пояснити та зацікавити.
Чудова книга. Мінімум води, чіткі визначення, живі і зрозумілі аналогії, влучні паралелі. Зовсім по-іншому тепер дивишся на колег, менеджерів з їх методами управління та на суспільні процеси в цілому. Легше від цього не стало, але ж знання примножують скорботу...
Хороша базова книга для всіх у кого є своя компанія або ж тих, хто на шляху до цього. Не двилячись на те, що значна частина книги є теоретичною, вона все одно є важливим пластом в розумінні як працюють компанії (і не тільки) на кожному етапі розвитку.. Особливо приємно що ця книжка написана українським автором.