What do you think?
Rate this book
Конотоп
Сюжет «Конотопа»: сучасний журналюга Автовізій Самійленко дістає з похмілля пропозицію пана Чортенка, власника газети «Ніч», змотатися у відрядження не по горизонталі, а по вертикалі: на триста років у глиб. Далі — репортажі з місця бойових дій для видань різного ідеологічного штибу.
Спеціалізоване видання «Книжник-review» дало таке визначення роману: він є «блискучою пародією на сучасну медіа-проституцію».
Спеціалізоване видання «Книжник-review» дало таке визначення роману: він є «блискучою пародією на сучасну медіа-проституцію».
176 pages, Unknown Binding
Published January 1, 2001
12 people want to read
About the author
Василь Кожелянко
13 books9 followersКожелянко Василь Дмитрович — український письменник. Жив і працював у рідному селі.
Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету. Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях. Кожелянко вважається засновником напряму «альтернативної історії» в українській літературі.
Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету. Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях. Кожелянко вважається засновником напряму «альтернативної історії» в українській літературі.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 3 of 3 reviews
February 10, 2024
Переконуюсь у генії Кожелянка - так смачно і неординарно писати вміє мало хто. Фантастичний сюжет, який показує славетну Конотопську битву 1659 року, продуманий не стільки майстерно, скільки колоритно. І дуже цікава мова, і продумані деталі та біо героїв. А головне - продовження лінії української героїки, за що я ціную всі книги автора.
Рекомендую усім серцем!
Рекомендую усім серцем!
March 22, 2025
Український огляд нижче (Ukrainian language review is below)
Formally, this is the second volume of the trilogy that began with the author's most famous novel, Дефіляда. I say formally, because although at first we are given signals that the action takes place in the “present” of the alt-history described in Defilade, the action itself takes place in Konotop “in the year of our Lord 1659, on the 28th and 29th day of the warm month of June, which is also called Iyun.” It is connected with the battle that ended in the defeat of Moscow's troops.
The plot is as follows: there is a journalist Avtoviziy Samiylenko (the unusual name is a hint to Samovydets (one who saw), the author of one of the most famous Cossack chronicles) who works mainly for the newspaper “Night” (a not-so-subtle hint of “Day” newspaper), but writes for every paper, and each time he completely adapts to the profile of the publication, i.e., for nationalists one, liberals another, fighters against the oligarchy - the third, and anti-Freemasons - the fourth. “A clever, ruthless, fearless, cynical, self-serving man who would write an obituary for his own father for good money.” And in 1999, he received an offer that he could not refuse: to attend the Battle of Konotop on the anniversary of the battle and write a series of reports from the battlefield. For this purpose, “karmaportation is used. According to the latest occult technology, you, Avtoviziy Samiylenko, a free journalist of Ukraine, leave your sinful flesh... and inhabit the body of a fugitive philosopher and beer-lover, a traveling scribe, Samiylo Samovydets.”
The rest of the novel is made up of parodies of articles and interviews (where the interviewer speaks for three paragraphs and the answer is yes or no) for newspapers of various orientations-Ukrainian, Crimean Tatar, Polish, Jewish, Russian, each with its own approach. It was written in the 1990s, when almost no one could think seriously about the hostilities between Russia and Ukraine, so it is not as easy to read now, in 2025, as when it was first published.
Формально, це другий том трилогії, розпочатої найбільші відомим романом автора – Дефіляда в Москві. Формально – бо хоча напочатку даються сигнали, що дія відбувається у «сьогоденні» тієї альт-історії, яка описана у Дефіляді, сама дія відбувається у Конотопі “року Божого 1659-го, дня 28-го і дня 29-го теплого місяця червня, що його ще ійунем називають.” І пов’язана з битвою, що закінчилася розгромом московських військ.
Сюжет такий: є журналіст Автовізій Самійленко (звичайно натяк на Самовидця, автора одного з найвідоміших козацьких літописів), що працює переважно на газету «Ніч» (не дуже тонкий натяк на «День»), проте пише для всіх, при цьому кожного разу повністю підлаштовується під профіль видання, тобто для націоналістів одне, лібералів друге, борців з олігархатом – третє, масонами – четверте. “Спритний, безжалісний, безстрашний, цинічний, користолюбивий, який за добрі гроші напише некролог живому-здоровому рідному батьку”. І ось до нього у 1999 році приходять з пропозицією, від якої неможливо відмовитись – на річницю Конотопської битви відвідати її і написати серію репортажів з місця подій. Для цього застосовується «кармопортація. За найновішою окультною технологією, ти, Автовізій Самійленко, вільний журналіст України, покидаєш свою грішну плоть, … і вселяєшся в тіло біглого бурсака філозофа й пиворіза, письменного мандрівного дяка Самійла Самовидця»
Решту роману складають пародії на статті і інтерв’ю (де інтерв’юєр говорить на три абзаци, а відповідь так чи ні) для газет найрізноманітніших спрямувань – українських, кримськотатарських, польських, єврейських, російських, для кожної зі своїм підходом. Писалося воно у 1990-ті коли майже ніхто серйозно про бойові дії між росією та Україною подумати не міг, тому читається зараз, у 2025 році зовсім не так легко як коли було вперше надруковано.
Formally, this is the second volume of the trilogy that began with the author's most famous novel, Дефіляда. I say formally, because although at first we are given signals that the action takes place in the “present” of the alt-history described in Defilade, the action itself takes place in Konotop “in the year of our Lord 1659, on the 28th and 29th day of the warm month of June, which is also called Iyun.” It is connected with the battle that ended in the defeat of Moscow's troops.
The plot is as follows: there is a journalist Avtoviziy Samiylenko (the unusual name is a hint to Samovydets (one who saw), the author of one of the most famous Cossack chronicles) who works mainly for the newspaper “Night” (a not-so-subtle hint of “Day” newspaper), but writes for every paper, and each time he completely adapts to the profile of the publication, i.e., for nationalists one, liberals another, fighters against the oligarchy - the third, and anti-Freemasons - the fourth. “A clever, ruthless, fearless, cynical, self-serving man who would write an obituary for his own father for good money.” And in 1999, he received an offer that he could not refuse: to attend the Battle of Konotop on the anniversary of the battle and write a series of reports from the battlefield. For this purpose, “karmaportation is used. According to the latest occult technology, you, Avtoviziy Samiylenko, a free journalist of Ukraine, leave your sinful flesh... and inhabit the body of a fugitive philosopher and beer-lover, a traveling scribe, Samiylo Samovydets.”
The rest of the novel is made up of parodies of articles and interviews (where the interviewer speaks for three paragraphs and the answer is yes or no) for newspapers of various orientations-Ukrainian, Crimean Tatar, Polish, Jewish, Russian, each with its own approach. It was written in the 1990s, when almost no one could think seriously about the hostilities between Russia and Ukraine, so it is not as easy to read now, in 2025, as when it was first published.
Формально, це другий том трилогії, розпочатої найбільші відомим романом автора – Дефіляда в Москві. Формально – бо хоча напочатку даються сигнали, що дія відбувається у «сьогоденні» тієї альт-історії, яка описана у Дефіляді, сама дія відбувається у Конотопі “року Божого 1659-го, дня 28-го і дня 29-го теплого місяця червня, що його ще ійунем називають.” І пов’язана з битвою, що закінчилася розгромом московських військ.
Сюжет такий: є журналіст Автовізій Самійленко (звичайно натяк на Самовидця, автора одного з найвідоміших козацьких літописів), що працює переважно на газету «Ніч» (не дуже тонкий натяк на «День»), проте пише для всіх, при цьому кожного разу повністю підлаштовується під профіль видання, тобто для націоналістів одне, лібералів друге, борців з олігархатом – третє, масонами – четверте. “Спритний, безжалісний, безстрашний, цинічний, користолюбивий, який за добрі гроші напише некролог живому-здоровому рідному батьку”. І ось до нього у 1999 році приходять з пропозицією, від якої неможливо відмовитись – на річницю Конотопської битви відвідати її і написати серію репортажів з місця подій. Для цього застосовується «кармопортація. За найновішою окультною технологією, ти, Автовізій Самійленко, вільний журналіст України, покидаєш свою грішну плоть, … і вселяєшся в тіло біглого бурсака філозофа й пиворіза, письменного мандрівного дяка Самійла Самовидця»
Решту роману складають пародії на статті і інтерв’ю (де інтерв’юєр говорить на три абзаци, а відповідь так чи ні) для газет найрізноманітніших спрямувань – українських, кримськотатарських, польських, єврейських, російських, для кожної зі своїм підходом. Писалося воно у 1990-ті коли майже ніхто серйозно про бойові дії між росією та Україною подумати не міг, тому читається зараз, у 2025 році зовсім не так легко як коли було вперше надруковано.
September 11, 2023
Веселі пригоди журналіста сьогодення у Конотопі 1695, напередодні битви. Не дочитав
Displaying 1 - 3 of 3 reviews