Український та радянський прозаїк, автор численних дитячих творів.
Родом письменник із родини селянина, що проживала в с. Володимирівка Кіровоградської області. Коли прийшов час хлопцеві йти до школи, розпочалася війна, тож початкові знання отримав від матері – сільської вчительки. А тільки-но закінчилися воєнних дії – він став школярем і по закінченню навчання отримав золоту медаль. В 1952 р. юнак вирушив до столиці, де був зарахований студентом до Київського університету ім. Т. Шевченка за спеціальністю «журналістика». По завершенню навчання, працював за фахом у таких регулярних виданнях, як «Комсомольська правда», «Молодь», «Піонерія» та ін. Через власне невизнання та під впливом гострих соціальних проблем у державі, 47-річний В. Близнець вирішив власноручно вкоротити собі життя.
Першої опублікованою книгою автора стала повість «Паруси над степом». Проте, ім’я автора і сьогодні більше асоціюється саме із неперевершеними дитячими творами, найвідомішими серед яких є «Звук павутинки», «Мовчун», «Женя і Синько» тощо.
Ах, спомени 💗 Не мога да опиша щастието, което изпитвах по време на четене. Това е книжка, която е била с мен преди около 16-17 години и сега пак имах щастието да се потопя в магичния свят, който някога също ме е вълнувал. Единственото нещо, което помнех беше дяволчето Синчо, но не и колко забавно котеподобно същество е :) И въпреки че е книга за деца и юноши, засяга много болни теми, които ме удариха по-силно сега, отколкото в миналото(мой личен мазохизъм е да намирам болката в детските книжки, а тя е там в големи количества). Препоръчвам я с две ръце, и за малки, и за големи ❣️