Verschollen

Im Eisland #3

by Kristina Gehrmann

Finaler Band der erfolgreichen Trilogie Für die beiden Schiffe der Franklin-Expedition gibt es keinen Ausweg aus dem Packeis. Skorbut und Bleivergiftung bedrohen die Gesundheit der Mannschaften, und die Ressourcen gehen zur Neige. Kapitän Crozier und Kapitän Fitzjames sehen keine andere Wahl mehr, als die EREBUS und TERROR im Frühjahr 1848 aufzugeben. Über hundert geschwächte und demoralisierte Seeleute sollen Tonnen von Vorräten zu Fuß durch die Eiswüste der King-William-Insel schleppen, um Monate später eine Flussmündung zum kanadischen Festland zu erreichen. Schon bald wird klar, dass diese letzte Möglichkeit reiner Wahnsinn ist. Nur ein Wunder kann die Überlebenden der Franklin-Expedition jetzt noch retten.

Genres: Graphic Novels, Nonfiction, Historical, Comic Book, Comics

272 pages, Paperback

First published February 18, 2016

Reviews

[MaggyGray · Rating 5 out of 5]

Das traurige Ende... Ich glaube, für Hinterbliebene ist nichts so schlimm, wie ein verschollener Mensch. Man kann irgendwie nie abschließen. Man hofft bis zum Schluss, dass der Verwandte/Freund/Bekannte vielleicht doch irgendwann wieder auftaucht. Oder dass man zumindest erfährt, was überhaupt passiert ist.

[Ярослава]

Німецький комікс про експедицію Франкліна! Взагалі-то, авторка коміксу перекладає його на англійську й викладає онлайн, зараз переклад десь на етапі другого тому, але я зрозуміла, що більше не можу терпіти саспенс і купила третій том німецькою, щоб одразу зазирнути в фінал (н’юсфлеш: знання їдишу, виявляється, цілком вистачає, щоб читати комікси німецькою, навіть якщо ти реально не знаєш німецької, але дуже хочеш щось прочитати).

Для тих, хто вже читав “Терор”: Im Eisland/Icebound - це значно більш документальний текст, ніж у Сіммонса. Ніяких фантастичних припущень, ніякого надприроднього втручання й непередбачуваних вивертів у біографіях, тільки історичні джерела, тільки гардкор, тільки спроби узгодити всі можливі маршрути й точки знаходження запчастин експедиції. Дуже сподобалося, як авторка раз у раз знаходить привід пояснити якісь технічні деталі чи вставити у текст мапу, нагадуючи, хто де застрягнув і куди збирався вибиратися. І безумно сподобалися в коміксі ландшафти, пейзажі взагалі космічні, хочеться розтягнути пів комікса собі на заставки на телефон, на комп і т.і.



А якщо хтось раптом прослухав усі попередні випуски, в яких експедиція Франкліна і “Терор” зокрема пожерли мені мозок, то копіюю переказ експедиції Франкліна у двох словах зі свого відгуку на “Терор”: у 1845 році два британські кораблі вирушають на пошуки Північно-західного проходу з Атлантичного до Тихого океану понад Канадою, застрягають у непрохідній кризі, зимують кілька років у кораблях, полишають кораблі, пробують вибиратися пішки і зникають назавжди у кризі й темряві. Північно-західний прохід відкриють аж ті, хто вирушать їх шукати, ну а погризені кісточки учасників експедиції збирають по північному узбережжю Канади аж донині. Затоплені ж кораблики взагалі знайшли лише в останні роки.
Загалом, шарм у цієї історії для мене – як в історій про зомбі: всі ми живемо з фактом своєї смертності і смертності навколишніх, тому історії, де ця смертність ближча і тому вибір щодо екзистенційної стратегії доводиться робити швидше, приємно лоскочуть нерви поєднанням впізнаваності емоційного досвіду – тільки в екзотичнішій і концентрованішій формі. Плюс всі ми росли на Жюлі Верні – то от це як Жюль Верн, тільки з каннібалізмом і оновлений до sensibility 21 століття.

[Andy · Rating 4 out of 5]

Was soll man sagen? So traurig. So schrecklich. Die armen Menschen.

[Emily · Rating 4 out of 5]

Endlich liegt der letzte, überraschungsleere Band vor. In diesem Buch musste die Autorin viel mehr erfinden als in den ersten zwei, denn die Spuren der Verschollenen reichen nicht bis zu ihren letzten Tage. Ich hätte es lieber gleich nach den anderen gelesen weil ich inzwischen viele Details vergessen habe, vor allem, wer all die gleichaussehenden junge Männer seien! (Ansonsten finde ich das Kunstwerk doch schön.) Es muss grauenhaft gewesen sein, fünf Jahre lang sich so zu langweilen und gleichzeitig zu wissen, dass man nicht wird gerettet werden.

(I'm tired and suspect that this is terrible German, but meh, {Save}.)

[anni · Rating 3 out of 5]

[re-read] this story is so tragic it breaks my heart everytime :(