"Бахтіяр-наме" це середньовічні повісті десятьох візирів. Такий жанр досить популярний на Сході. Окрім перської версії існує чимало інших варіантів твору, деякі з цих історій дійшли до нас із арабської версії в "Тисяча і одна ніч".
Приблизний час його написання відносять до сер. ХІ-ХІІ століття. Оригінал тексту не зберегіся. Автор літературної версії також залишився анонімним.
Переклад українською зробив Р. Гамада, і ми маємо можливість познайомитись із такою унікальною пам'яткою перської літератури.
Основні ідеї в повістях мають повчальний характер. В текстах багато цитат і прикладів поведінки для правителів. Досить часто засуджуються поспішні емоційні рішення, які приводять до негативних наслідків.
Ще помітила, що досить часто в східних казках вміння розповідати цікаву і захоплюючу історію, рятує життя. Тут також використовується цей прийом історія в історії, в якій хтось розповідає історії...
Такий стиль також був популярний в індійській культурі, тому не до кінця зрозуміло хто в кого перейняв манеру, чи стиль оповідань виник окремо.
Повчальний зміст в основному полягає в тому, що не роби так бо буде як.... і закручується новий сюжет. Чимало настанов бути щедрим, бо якщо ти намагєшся когось обманути чи перехитрити, доля жорстоко покарає за це. Найголовніше завжди бути щирим і говорити правду.
Саме в цій збірці чимало інтегрованих цитат із вчення Аллаха прямо в текст, виглядає наче герої самі прийшли до таких висновків, або життя чи мудрі радники, підштовхують героїв зрозуміти ці повчання.