What do you think?
Rate this book
Чат для дівчат
Дванадцять оповідань від сучасних українських письменниць торкаються важливих тем підліткового життя. Мрії та страхи, любов і зрада, дружба і втрати, шкільні справи і стосунки з батьками, розваги і хобі... Тонко описані, багатогранні, сповнені гумору та справжніх емоцій історії зацікавлять і юних, і дорослих читачів.
176 pages, Kindle Edition
Published September 23, 2016
1 person is currently reading
11 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
May 2, 2016
цю книжку хочеться гортати і гортати, поки не дочитаєш. цікаві історії про дівчат, які висвітлюють їхні проблеми і те, чим вони живуть - симпатії до хлопців, страхи і комплекси, стосунки з батьками тощо. а ще сподобалися фото до кожної історії - вони так точно передають настрій. радію, що є така збірочка оповідань для дівчат. а коли ж буде "Чат для хлопчат"???:))) найбільше мені сподобалися в цій збірці оповідання Маші Сердюк "Мій Супермен" і Наталі Ясіновської "Чи приїде Клої?", дуже класне оповідання Саші Кочубей "Мушля для молі" на завершення. ця збірка намагається говорити тією мовою до дівчат, якою вони користуються в повсякденні, отака собі жаргонна лексика. це класно. але дорослим може здатися, що там забагато помилок, неправильних висловлювань. але що поробиш, так спілкується молодь. і письменниці зафіксували це. хоча, якщо звернути увагу на назву збірки "Чат для дівчат", то все можна зрозуміти. це все-таки чат - сучасний метод спілкування підлітків. бо як зараз без інтернету - ні туди і ні сюди:)
January 4, 2021
Мабуть, трохи дивно зараз читати підліткові оповідання, наближені до сучасних реалій. Але захотілося)) Як на мене, багато тем, які справді хвилюють дівчат у підлітковому віці. Я задумалась про те, що для підлітків ми (я у свої 32 та моє оточення, старше чи молодше) – занудні філософи, які живуть якимись своїми, дорослими проблемами. А чи часто батьки підлітків усвідомлюють підліткові потреби, що в тих дітей зараз «болить», що важливо, а на що начхати, на яку проблему можна махнути рукою, а яку справді варто проговорити і вирішити? Питань багато, мабуть, для того книга мені в руки і потрапила. Потрапила з рук 13-річної дівчинки, якій більшість оповідань були близькими. Класно, що є такі збірки.
І хай на мій, занудно-дорослий погляд, не всі оповідання є глибокими і багато важливих тем не згадано, посил книжки мені зайшов. Може, якусь дівчинку після прочитання «осінить» думкою, що багато речей вирішуються комунікацією, бо ж інколи просто варто поговорити, щоб вирішити проблему?) Мені б дуже того хотілося :)
І хай на мій, занудно-дорослий погляд, не всі оповідання є глибокими і багато важливих тем не згадано, посил книжки мені зайшов. Може, якусь дівчинку після прочитання «осінить» думкою, що багато речей вирішуються комунікацією, бо ж інколи просто варто поговорити, щоб вирішити проблему?) Мені б дуже того хотілося :)
June 30, 2016
Ця збірка оповідань нагадала мені плейліст, який я любила слухати у юності. В ньому були страшенно різні за стилем, жанром, мовою, настроєм пісні. Але в кожній із них було те, що мене чіпляло. "Чат для дічат", попри неоднорідність текстів, чіпляє так само, поєднання оповідань не видається недоречним - кожне з них приносить щось своє.
Не буду визначати фаворитів, напишу про кожне окремо.
Аня Хромова "Дорога до Смарагдового міста": про стосунки мами і доньки-підлітка, в яких все непросто, але є проблиски надії. Окреме мерсі за підмічену проблему всіх відмінників: допомагаєш однокласникам на контрольній, а тебе ще й звинувачують у списуванні. Мені он 20 з хвостом, а досі така сама фігня.
Надія Біла "Я ніколи не носитиму білих суконь": трохи заплутана історія, але про важлиі речі. Наприклад, про те, що шкільні зірки теж плачуть. Або про те, що мужики - козли, і цей факт відкривається перед тобою ще старшій школі. Або про те, як незручно себе почуваєш, коли мама поводиться трохи як підліток чи робить з тебе женщіну-вамп, коли це тобі сто лєт ненада.
Галина Ткачук "Perfect Short": цей текст хвалять усі критики, і недарма. Я у нього теж закохалася з першого абзацу (ну, окей, може, з другого, але ви розумієте, про що я)). Досконалий стиль (порівняно з багатьма іншими авторками, Галина виглядає як письменниця, котра почувається в цьому жанрі як риба у воді, а не просто жінка, яка багато пише і вирішила принагідно долучитися до збірочки). Дуже живий і дуже близький образ головної героїні. І оце відчуття переживань, невпевненості у собі, страху, яке навіть за наявності усіх умов гальмує тебе і не дає зробити те, чого ти насправді хочеш, отой твій перфект шот.
Валентина Вздульська "Сніги Амалієнборгу": трохи притчева і трішки неправдоподібна (але життя не завжди подібне на правду, так що тут таке) історія про те, як внучка допомогла здійснити уже безнадійну дідусеву мрію. Щоб зробити цю історію ближчою до підлітків, авторка вводить лінію про трохи незграбне залицяння хлопця до головної героїні, яке відбувається, звісно, в чаті:)
Таня Стус "Я - Ґруффало": вічна підлітокова проблема - прищі, конфуз (досить приємний, треба сказати) у громадському транспорті і свиня, яку тобі може підступно підкласти твій ґаджет. Вийшла досить живенька така замальовочка.
Оксана Лущевська "Історія Віти Т.": нарешті "непроста" для дитячої літератури тема - люди з інвалідністю. Теж радше замальовка, і хоч для підлітків, але таке відчуття, що написана уже з висоти життєвого досвіду: як ми в юності не надто цікавимося тим, що відбувається вдома у наших однокласників (надто тихонь і аутсайдерів) і як потім прикро через це буває.
Маша Сердюк "Мій Супермен": тут тема людей з фізичними обмеженнями і толерантності просунулася ще далі і в ключі, який мене дуже тішить. Головна героїня - дівчинка, яка через травму втратила слух і носить слуховий апарат. Через наявність цього девайсу, в якого іноді любить розрядитися батарейка, вона потрапляє в незручні ситуації, але особливо від його присутності у житті не комплексує, а голоне - оточуючі це сприймають цілком ок. В жизні все буває зовсім інакше, але дитяча література має не стільки відображати реальність, скільки вчити, як би мало бути, і в цьому оповіданні меседж закладений дуже непоганий. Так, і воно ще й про кохання. Коротше, підліткам має сподобатися.
Альона Ярова "Чорно-біле": дівчинка мріяла про кольорову Каліфорнію, а потрапила у чорно-білу Швецію. "Теж мені проблема!". - подумаєте ви. Але дівчинка від цього депресує. Але потім з'являється хлопчик, і світ набуває барв. Ну, такоє.
Наталка Малетич "Завжди твій...": нагадало "Помаранчеву дівчинку" Юстейна Ґордера. Любовна історія минулого, знайдена у старих листах, і перше кохання, яке народжується тут-і-зараз. Дуже мило, але не вражає.
Валентина Захарбуда "Лепрекони": нарешті сміливі теми. Авторка зачіпає таку проблему, як збоченці-педофіли, які пристають до маленьких дічаток в громадському транспорті чи на вулиці, і показує, як красиво і жорстко дати їм відсіч. Браво! Головна героїня - дівчинка з перцем, гостра на язик бунтарка, і при цьому улюблениця вчителів.
Наталія Ясіновська "Чи приїде Клої?": добре зроблене оповідання про дівчачу дружбу, але надто американізоване.
Саша Кочубей "Мушля для молі": перше кохання і як його пережити, коли коханий далеко. Усе це під шум прибою:)
Загалом добротна книжка, яка пише про актуальні для підлітків речі. Але, як на мене, їй не вистачає гостроти. Неприємні теми, які хвилюють багатьох дітей, - буллінг у школі, наприклад, або що робити, коли у батьків мало грошей і ти виглядаєш злиднем на фоні однолітків і ряд інших не заторкнуті.
Втім, я сповнена оптимізму і сподіваюся, що буде продовження, і там вже тематичний репертуар буде ширшим.
Не буду визначати фаворитів, напишу про кожне окремо.
Аня Хромова "Дорога до Смарагдового міста": про стосунки мами і доньки-підлітка, в яких все непросто, але є проблиски надії. Окреме мерсі за підмічену проблему всіх відмінників: допомагаєш однокласникам на контрольній, а тебе ще й звинувачують у списуванні. Мені он 20 з хвостом, а досі така сама фігня.
Надія Біла "Я ніколи не носитиму білих суконь": трохи заплутана історія, але про важлиі речі. Наприклад, про те, що шкільні зірки теж плачуть. Або про те, що мужики - козли, і цей факт відкривається перед тобою ще старшій школі. Або про те, як незручно себе почуваєш, коли мама поводиться трохи як підліток чи робить з тебе женщіну-вамп, коли це тобі сто лєт ненада.
Галина Ткачук "Perfect Short": цей текст хвалять усі критики, і недарма. Я у нього теж закохалася з першого абзацу (ну, окей, може, з другого, але ви розумієте, про що я)). Досконалий стиль (порівняно з багатьма іншими авторками, Галина виглядає як письменниця, котра почувається в цьому жанрі як риба у воді, а не просто жінка, яка багато пише і вирішила принагідно долучитися до збірочки). Дуже живий і дуже близький образ головної героїні. І оце відчуття переживань, невпевненості у собі, страху, яке навіть за наявності усіх умов гальмує тебе і не дає зробити те, чого ти насправді хочеш, отой твій перфект шот.
Валентина Вздульська "Сніги Амалієнборгу": трохи притчева і трішки неправдоподібна (але життя не завжди подібне на правду, так що тут таке) історія про те, як внучка допомогла здійснити уже безнадійну дідусеву мрію. Щоб зробити цю історію ближчою до підлітків, авторка вводить лінію про трохи незграбне залицяння хлопця до головної героїні, яке відбувається, звісно, в чаті:)
Таня Стус "Я - Ґруффало": вічна підлітокова проблема - прищі, конфуз (досить приємний, треба сказати) у громадському транспорті і свиня, яку тобі може підступно підкласти твій ґаджет. Вийшла досить живенька така замальовочка.
Оксана Лущевська "Історія Віти Т.": нарешті "непроста" для дитячої літератури тема - люди з інвалідністю. Теж радше замальовка, і хоч для підлітків, але таке відчуття, що написана уже з висоти життєвого досвіду: як ми в юності не надто цікавимося тим, що відбувається вдома у наших однокласників (надто тихонь і аутсайдерів) і як потім прикро через це буває.
Маша Сердюк "Мій Супермен": тут тема людей з фізичними обмеженнями і толерантності просунулася ще далі і в ключі, який мене дуже тішить. Головна героїня - дівчинка, яка через травму втратила слух і носить слуховий апарат. Через наявність цього девайсу, в якого іноді любить розрядитися батарейка, вона потрапляє в незручні ситуації, але особливо від його присутності у житті не комплексує, а голоне - оточуючі це сприймають цілком ок. В жизні все буває зовсім інакше, але дитяча література має не стільки відображати реальність, скільки вчити, як би мало бути, і в цьому оповіданні меседж закладений дуже непоганий. Так, і воно ще й про кохання. Коротше, підліткам має сподобатися.
Альона Ярова "Чорно-біле": дівчинка мріяла про кольорову Каліфорнію, а потрапила у чорно-білу Швецію. "Теж мені проблема!". - подумаєте ви. Але дівчинка від цього депресує. Але потім з'являється хлопчик, і світ набуває барв. Ну, такоє.
Наталка Малетич "Завжди твій...": нагадало "Помаранчеву дівчинку" Юстейна Ґордера. Любовна історія минулого, знайдена у старих листах, і перше кохання, яке народжується тут-і-зараз. Дуже мило, але не вражає.
Валентина Захарбуда "Лепрекони": нарешті сміливі теми. Авторка зачіпає таку проблему, як збоченці-педофіли, які пристають до маленьких дічаток в громадському транспорті чи на вулиці, і показує, як красиво і жорстко дати їм відсіч. Браво! Головна героїня - дівчинка з перцем, гостра на язик бунтарка, і при цьому улюблениця вчителів.
Наталія Ясіновська "Чи приїде Клої?": добре зроблене оповідання про дівчачу дружбу, але надто американізоване.
Саша Кочубей "Мушля для молі": перше кохання і як його пережити, коли коханий далеко. Усе це під шум прибою:)
Загалом добротна книжка, яка пише про актуальні для підлітків речі. Але, як на мене, їй не вистачає гостроти. Неприємні теми, які хвилюють багатьох дітей, - буллінг у школі, наприклад, або що робити, коли у батьків мало грошей і ти виглядаєш злиднем на фоні однолітків і ряд інших не заторкнуті.
Втім, я сповнена оптимізму і сподіваюся, що буде продовження, і там вже тематичний репертуар буде ширшим.
January 3, 2023
Історії про різні переживання підлітків, доя підлітків мабуть, може бути корисною. Іноді здається що всі проблеми світу можуть бути лише у тебе а тут можна прочитати що і у інших є передивання. Деякі оповідання трохи нуднуваті.
Displaying 1 - 5 of 5 reviews