What do you think?
Rate this book
Sestro, sestro
Sbírka krátkých próz nejznámější současné ukrajinské spisovatelky. Jejich hlavním tématem je "žena". Autorka líčí ženu v různých podobách, dívčí a ženské pocity v různém věku, vztah mezi dvěma ženami, mezi mužem a ženou, mezi rodiči a dcerou.
225 pages, Hardcover
First published January 1, 2003
12 people are currently reading
247 people want to read
About the author
Oksana Zabuzhko
65 books549 followersOksana Zabuzhko is a contemporary Ukrainian writer, poet and essayist.
Born in Lutsk, Ukraine, Zabuzhko studied philosophy at the Kyiv University, where she also obtained her doctorate in aesthetics in 1987. In 1992 she taught at Penn State University as a visiting writer. Zabuzhko won a Fulbright scholarship in 1994 and taught Ukrainian literature at Harvard and University of Pittsburgh. Currently Zabuzhko works at the Hryhori Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine.
Zabuzhko is known both for her literary works and criticism. Her controversial bestselling novel Field Work in Ukrainian Sex was translated in eight languages. In her writing Zabuzhko draws a lot of attention to the questions of Ukrainian self-identification, post-colonial issues and feminism. Her book Let My People Go won the Korrespondent magazine Best Ukrainian documentary book award in June 2006, and The Museum of Abandoned Secrets, Best Ukrainian Book 2010.
For Ukrainian language profile see Оксана Забужко
Born in Lutsk, Ukraine, Zabuzhko studied philosophy at the Kyiv University, where she also obtained her doctorate in aesthetics in 1987. In 1992 she taught at Penn State University as a visiting writer. Zabuzhko won a Fulbright scholarship in 1994 and taught Ukrainian literature at Harvard and University of Pittsburgh. Currently Zabuzhko works at the Hryhori Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine.
Zabuzhko is known both for her literary works and criticism. Her controversial bestselling novel Field Work in Ukrainian Sex was translated in eight languages. In her writing Zabuzhko draws a lot of attention to the questions of Ukrainian self-identification, post-colonial issues and feminism. Her book Let My People Go won the Korrespondent magazine Best Ukrainian documentary book award in June 2006, and The Museum of Abandoned Secrets, Best Ukrainian Book 2010.
For Ukrainian language profile see Оксана Забужко
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 16 of 16 reviews
January 30, 2021
видається, що Забужко в прозі пише один текст, бо імена дівчат часом взаємозамінні, важко в цьому словесному потоці вирізнити одну від іншої. Часом скидається на заплачку про жіночу долю, часом - на есей, вряди-годи - на фольклорне занурення, але всюди - водне плетиво, де слова не так важать (деяких навіть не знають словники: стоконитися, ґлемезда, шерепуватий тощо), як течії-інтонації: сповідально-замовляльні-вимовляльні.
Сестро, сестро (1997)
Дівчатка (1999)
Казка про калинову сопілку (2000)
Я, Мілена (1998)
Інструктор із тенісу (2001)
Інопланетянка (1992)
P.S. Важливе порівняння зі стилем Андруховича. Забужко пише: "райвно, міськвно (рима проситься сама собою)" і не пише ту риму, бо і так "...ясно". А от п. Юрій розписав би ту риму ще й вигадав би пасаж/епізод, натхненний цим. Отакий він, сучукрліт.
Сестро, сестро (1997)
Дівчатка (1999)
Казка про калинову сопілку (2000)
Я, Мілена (1998)
Інструктор із тенісу (2001)
Інопланетянка (1992)
P.S. Важливе порівняння зі стилем Андруховича. Забужко пише: "райвно, міськвно (рима проситься сама собою)" і не пише ту риму, бо і так "...ясно". А от п. Юрій розписав би ту риму ще й вигадав би пасаж/епізод, натхненний цим. Отакий він, сучукрліт.
January 3, 2023
Dit is een erg mooi boek, de auteur schrijft over een onbekend Oekraïne in wondermooie zinnen die in een onpeilbare diepte eindigen. Zusters, Oksana Zaboezjko. Aanrader.
August 10, 2022
Найбільше в цих повістях та оповіданнях мене вразило слово. Мова Оксани Забужко й правда "авторська", з пишністю українських слів, які так природньо вміщаються в рядки. Спочатку ти бачиш їх надрукованими, потім приміряєшся у внутрішньому мовленні, а далі сумуєш що не маєш того хисту, вплести цю лірику органічно у свої розмови.
Повісті Оксани Забужко збагатили мене внутрішньо. Розрізненні й різні, вони продовжують одна одну - що є життя? І як то бути жінкою в ньому?
Мої 2 найулюбленіші це - "Сестро, сестро" (про дитяче відчуття втраченого сестринства, переживання сімейної трагедії насамоті) та "Казка про калинову сопілку" (де завдяки стилістиці, ніби поринаєш у етнографічну розвідку).
Повісті Оксани Забужко збагатили мене внутрішньо. Розрізненні й різні, вони продовжують одна одну - що є життя? І як то бути жінкою в ньому?
Мої 2 найулюбленіші це - "Сестро, сестро" (про дитяче відчуття втраченого сестринства, переживання сімейної трагедії насамоті) та "Казка про калинову сопілку" (де завдяки стилістиці, ніби поринаєш у етнографічну розвідку).
November 11, 2010
Окремі оповідання непогані, а загалом не вразило. Написано досить складно, місцями речення на пів сторінки. Деякі повісті просто переглядала, читаючи кусками. Не моє
February 19, 2016
Книга про жiнок й для жiнок. Для тих, хто досi не зрозумiв себе. Читайте!
Read
August 11, 2024Деякі оповідання просто не змогла себе пересилити і прочитати.
Продиратися через забужкові нагромадження словесних конструкцій - ні, дякую
Продиратися через забужкові нагромадження словесних конструкцій - ні, дякую
February 20, 2023
Helemaal hoteldebotel ben ik van dit boek!
Het bevat vijf verhalen die zich afspelen in Oekraïne en met totaal verschillende onderwerpen.
"Zusje, mijn zusje" gaat over verlies van een kindje, "Meisjes" over vriendschap, verraad en onbegrip. In "Een album voor Gustaaf" vertellen een man en zijn vrouw aan een Nederlandse journalist hoe zij de Oranjerevolutie in 2004 beleefden. Ook "Hier had uw reclame kunnen staan" heeft verlies als onderwerp, niet van mensen maar van een kostbaar, geliefd voorwerp en van een tijd die definitief voorbij is. "Na de derde bel geen toegang meer tot de zaal" tenslotte gaat over een moeder die zich niet realiseert hoe irritant en dominant ze is ten opzichte van haar dochter.
Hoewel er zich best zware gebeurtenissen in de verhalen voordoen, zoals abortus, politieke vervolging, en verkrachting, is het boek in zijn geheel niet zwaar. Evenmin stoorden de soms zeer lange zinnen.
Voor mij was het een puur genot om te lezen. De taal van de auteur zorgt voor dat genot. Je moet wel traag en geconcentreerd lezen.
"... in zo'n wagon was Anton twintig jaar eerder vervoerd, met veertig graden koorts, ijlen, en onder de gevangenen was een vrouw wier naam hij voor altijd had onthouden en later, als deposito bij de bank van niet-wisselbare tijd, aan Darka (Antons dochter) had verteld..."
"Als deposito bij de bank van niet-wisselbare tijd": dat vind ik indrukwekkend, dat raakt me.
De vrouw waarvan sprake redt het leven van Anton.
In zijn recensie van dit boek op Tzum, schrijft Erik-Jan Hummel "Soms komt een recensent woorden te kort om een boek recht te doen, en die ervaring heb ik nu met Zusters van Oksana Zaboezjko. De verhalenbundel ontroert me diep, en ik kan hier en daar aanwijzen wat die ontroering veroorzaakt, en dat zal ik doen, en toch denk ik dat de bundel beter is dan waarvan ik een lezer zou kunnen overtuigen en de angst bestaat dat, vergeleken met Zaboezjko’s zinnen, loftuitingen bleek zullen afsteken."
Als een recensent al woorden te kort komt, dan ik helemaal.
Ik raadt iedereen, die van taal wil genieten, aan dit boek te lezen.
Het bevat vijf verhalen die zich afspelen in Oekraïne en met totaal verschillende onderwerpen.
"Zusje, mijn zusje" gaat over verlies van een kindje, "Meisjes" over vriendschap, verraad en onbegrip. In "Een album voor Gustaaf" vertellen een man en zijn vrouw aan een Nederlandse journalist hoe zij de Oranjerevolutie in 2004 beleefden. Ook "Hier had uw reclame kunnen staan" heeft verlies als onderwerp, niet van mensen maar van een kostbaar, geliefd voorwerp en van een tijd die definitief voorbij is. "Na de derde bel geen toegang meer tot de zaal" tenslotte gaat over een moeder die zich niet realiseert hoe irritant en dominant ze is ten opzichte van haar dochter.
Hoewel er zich best zware gebeurtenissen in de verhalen voordoen, zoals abortus, politieke vervolging, en verkrachting, is het boek in zijn geheel niet zwaar. Evenmin stoorden de soms zeer lange zinnen.
Voor mij was het een puur genot om te lezen. De taal van de auteur zorgt voor dat genot. Je moet wel traag en geconcentreerd lezen.
"... in zo'n wagon was Anton twintig jaar eerder vervoerd, met veertig graden koorts, ijlen, en onder de gevangenen was een vrouw wier naam hij voor altijd had onthouden en later, als deposito bij de bank van niet-wisselbare tijd, aan Darka (Antons dochter) had verteld..."
"Als deposito bij de bank van niet-wisselbare tijd": dat vind ik indrukwekkend, dat raakt me.
De vrouw waarvan sprake redt het leven van Anton.
In zijn recensie van dit boek op Tzum, schrijft Erik-Jan Hummel "Soms komt een recensent woorden te kort om een boek recht te doen, en die ervaring heb ik nu met Zusters van Oksana Zaboezjko. De verhalenbundel ontroert me diep, en ik kan hier en daar aanwijzen wat die ontroering veroorzaakt, en dat zal ik doen, en toch denk ik dat de bundel beter is dan waarvan ik een lezer zou kunnen overtuigen en de angst bestaat dat, vergeleken met Zaboezjko’s zinnen, loftuitingen bleek zullen afsteken."
Als een recensent al woorden te kort komt, dan ik helemaal.
Ik raadt iedereen, die van taal wil genieten, aan dit boek te lezen.
March 13, 2023
Grootse bundel, waarin de Oekraïnse Oksana Zaboezjko vijf verhalen deelt die verschillen van stijl maar alle van zes sterren niveau zijn. De eerste twee verhalen over Darka, die geen zusje heeft en daarom de sensuele Leentje als vervangster kiest, worden op ingenieuze, verbluffende wijze verteld. De beschrijving van de strakke, gladde panty van Leentje is Nabokoviaans en daarmee ook Europees. Het derde en vierde verhaal zijn meer naturalistisch van aard en het vijfde, een psychologisch portret van een moeder dochter relatie tegen de achtergrond van de oorlog in de Donbas hangt tussen de twee stijlen in. Ook de beelden die Zaboezkjo gebruikt zijn sterk. Als de moeder op p. 187 pijn in haar onderarmen heeft lijkt het alsof ze zojuist een heel flatgebouw in één ruk op haar rug had gehesen en haar tranen drupten een bladzijde verder over haar wangen als uit een slecht dichtgedraaide kraan.
August 28, 2022
WOW.
Wiedziałam, że powinnam spodziewać się tu dużo dobrego, ale styl dwóch pierwszych opowiadań po prostu zmiótł mnie z powierzchni ziemi. Dawno nie zaznałam takiej przyjemności czytania. Wow i 5/5.
Reszta tekstów, choć już mnie nie oczarowały aż tak, też bardzo interesująca. A najbardziej interesujące jest to, że każdy jest zupełnie inny, jakby pisany przez inną osobę. To jak właściwie pisze Zabużko? Jak i o czym? Będę drążyć ten temat. Jestem totalnie zachwycona.
Wiedziałam, że powinnam spodziewać się tu dużo dobrego, ale styl dwóch pierwszych opowiadań po prostu zmiótł mnie z powierzchni ziemi. Dawno nie zaznałam takiej przyjemności czytania. Wow i 5/5.
Reszta tekstów, choć już mnie nie oczarowały aż tak, też bardzo interesująca. A najbardziej interesujące jest to, że każdy jest zupełnie inny, jakby pisany przez inną osobę. To jak właściwie pisze Zabużko? Jak i o czym? Będę drążyć ten temat. Jestem totalnie zachwycona.
September 4, 2024
Найбільше мене «зачепила» з даної збірки «Калинова сопілка». Сучасна інтерпретація народної казки «Калинова сопілка» – то щось геніальне! Щось таке, що не виходить з голови, малює реальні картини і переносить в той, намальований в уяві, світ і змушує думати, думати, думати про побачене/описане в творі….
Не проходить повз проза Оксани Забужко, вона проникає в душу і залишається там надовго!
Не проходить повз проза Оксани Забужко, вона проникає в душу і залишається там надовго!
December 25, 2021
Якщо бібліотекарка буде гримати на мене через затримку цієї тоненької книжечки на 2 місяці то я на свій захист розкажу їй про речення довжиною у 3 сторінки. Мене буде прощено.
August 20, 2024
Найбільше сподобалися оповідання: "Сестро, сестро" та "Інопланетянка".
Я захоплююся тим, як пише Оксана Забужко.
Я захоплююся тим, як пише Оксана Забужко.
December 13, 2025
Неймовірно важке оповіданння
December 9, 2013
Po pl niestety
November 12, 2016
Сестро, сестро - це точно не те, що хочеться прочитати осіннім ранком
Displaying 1 - 16 of 16 reviews