What do you think?
Rate this book
Маха гола. Кров і пісок
У філософсько-психологічних романах, що увійшли до цієї книги, видатний іспанський письменник-реаліст Вісенте Бласко Ібаньєс (1867—1928) розповів про трагічну долю двох талановитих людей: знаменитого художника Маріано Реновалеса («Маха гола») і уславленого тореадора Хуана Гальярдо («Кров і пісок»), чиї мрії, творчі задуми, прагнення гинуть у соціальному середовищі, де панують облуда, жадоба збагачення і жорстокість.
574 pages, Hardcover
Published January 1, 1980
5 people want to read
About the author
Vicente Blasco Ibáñez
700 books147 followersVicente Blasco Ibáñez (January 29, 1867 – January 28, 1928) was a Spanish realist novelist writing in Spanish, a screenwriter and occasional film director.
Born in Valencia, today he is best known in the English-speaking world for his World War I novel The Four Horsemen of the Apocalypse. He is also known for his political activities.
He finished studying law, but hardly practised. He divided his time between politics, literature. He was a fan of Miguel de Cervantes Saavedra.
His life, it can be said, tells a more interesting story than his novels. He was a militant Republican partisan in his youth and founded a newspaper, El Pueblo (translated as either The Town or The People) in his hometown. The newspaper aroused so much controversy that it was brought to court many times and censored. He made many enemies and was shot and almost killed in one dispute. The bullet was caught in the clasp of his belt. He had several stormy love affairs.
He volunteered as the proofreader for the novel Noli Me Tangere, in which the Filipino patriot José Rizal expressed his contempt of the Spanish colonization of the Philippines. He traveled to Argentina in 1909 where two new cities, Nueva Valencia and Cervantes, were created. He gave conferences on historical events and Spanish literature. Tired and disgusted with government failures and inaction, Vicente Blasco Ibáñez moved to Paris, France at the beginning of World War I.
He was a supporter of the Allies in World War I.
He died in Menton, France at the age of 61.
Born in Valencia, today he is best known in the English-speaking world for his World War I novel The Four Horsemen of the Apocalypse. He is also known for his political activities.
He finished studying law, but hardly practised. He divided his time between politics, literature. He was a fan of Miguel de Cervantes Saavedra.
His life, it can be said, tells a more interesting story than his novels. He was a militant Republican partisan in his youth and founded a newspaper, El Pueblo (translated as either The Town or The People) in his hometown. The newspaper aroused so much controversy that it was brought to court many times and censored. He made many enemies and was shot and almost killed in one dispute. The bullet was caught in the clasp of his belt. He had several stormy love affairs.
He volunteered as the proofreader for the novel Noli Me Tangere, in which the Filipino patriot José Rizal expressed his contempt of the Spanish colonization of the Philippines. He traveled to Argentina in 1909 where two new cities, Nueva Valencia and Cervantes, were created. He gave conferences on historical events and Spanish literature. Tired and disgusted with government failures and inaction, Vicente Blasco Ibáñez moved to Paris, France at the beginning of World War I.
He was a supporter of the Allies in World War I.
He died in Menton, France at the age of 61.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
June 27, 2024
Прочитав роман "Маха Гола"Вінсенте Бласко Ібаньєса кілька днів тому. За жанром, це психологічний, реалістичний роман XIX ст. Скажу, що не є прихильником психологічного роману, склалося враження, що українською текст було перекладено з російської, а не з іспанської, надто помітні мовні звороти російської мови. Хосефіна фактично сама "спонукала" чоловіка художника Маріано Реновалеса шукати коханку, тому що постійно ревнувала до його оголених жінок -натурниць. Реновалес сприймав жіноче оголене тіло, як об`єкт мистецької краси, а не пристрасті чи жадання. Митець створив в своїй уяві ідеал жіночого тіла і таким ідеалом для нього була дружина, портрети якої він постійно малював. Хосефіна хотіла, щоб чоловік відчував свою провину за те, що її молодість згасає, краса в`яне... жінка була постійно знервованою, хворою заздрила красі своєї доньки Міліти...
Коли художник пропонував дружині позувати оголеною для його картини, то Хосефіна спочатку погодилася, а коли картина була готова, розсердилася і заявила, що така "поведінка не гідна справжньої сеньйори"
Якщо Ви захоплюєтеся живописом і хочете лізнатися більше про особливості життя художників в Іспанії XIX ст, Вам подобаються довгі описи, нудні внутрішні монологи героя після смерті дружини, то можете спробувати прочитати. Текст читається важко через те, що надто дрібний шрифт. Я ж дякую за увагу до цього відгуку і, аж ніяк, не претендую на остаточність висновків.
Коли художник пропонував дружині позувати оголеною для його картини, то Хосефіна спочатку погодилася, а коли картина була готова, розсердилася і заявила, що така "поведінка не гідна справжньої сеньйори"
Якщо Ви захоплюєтеся живописом і хочете лізнатися більше про особливості життя художників в Іспанії XIX ст, Вам подобаються довгі описи, нудні внутрішні монологи героя після смерті дружини, то можете спробувати прочитати. Текст читається важко через те, що надто дрібний шрифт. Я ж дякую за увагу до цього відгуку і, аж ніяк, не претендую на остаточність висновків.
Displaying 1 of 1 review