Шістнадцята книга із серії бестселерів "Теплі історії", загальний наклад якої склав вже більше 150 тисяч примірників
Теплий блюз як мотив щемкої ностальгії, сумливого спогаду, трепетного чуття, згадки, що її обережно видобуваєш зі схованок пам’яті.
Блюз як настрій – осінній, вечоровий – у ритмі задумливого дощу на віконному склі, у тихострунних звуках падолисту, у саксофонних мелодіях меланхолійного вітру.
Лагідний блюз як лірична відповідь печальному серцю: все буде добре...
Цю збірочку теплих історій сформували замальовки, етюди, новели, оповідання, що їх пронизано спільним настроєвим «блюзовим» звучанням. Твори, які сюди ввійшли, об’єднані прагненням авторів прожити, осмислити й передати журбу, смуток, біль, трагедії своїх героїв та – попри всі життєві труднощі, тяжкі випробування чи карколомні події – переконати читача: віра у краще зцілює, надія надає сил, а вміння цінувати справжнє, залишатися собою, прощати й любити – рятує.
Ця книжка трошки не така як вся "Тепла серія". "У стилі блюз" виходить трохи сумно. Але сумувати теж треба вміти! Отже, трошки щемно, під блюз, можливо, із келихом вина, а, можливо, на підвіконні, коли іде дощ... сумувати тепло.
Як для мене ця книга виявилась неповноцінною. Гарні зав'язки, але не повноцінні розповіді, з кожною історією яка мене чепляла, а потім різко закінчувались я розчаровувалась у книжці і вирішила не дочитувати і не брати читати цю серію книг, нажаль.
Одна історія більш менш повноцінною мені здалася і дуже цікаво написано це Vita, все інше нажаль я не оцінила.