Авантюра. Практичні реаліі мандрів по-бідняцьки

by Артем Чапай

Цю книжку написано справжнім героєм-коханцем. Нові жінки для нього – як нові гори, нові гори – наче нові жінки, при цьому, як і кожен класичний герой-коханець, він вірить у власну щирість, підкуповує наївністю, захлинається романтизмом, прагне врятувати світ і чітко знає, як це зробити. Слухати розповіді про подорожі – також досвід. А досвід не буває зайвим.
Софія Андрухович

Genres: Ukraine, Nonfiction

240 pages, Paperback

Published January 1, 2008

Reviews

[Book Princess (Anastasia) · Rating 4 out of 5]

Хороша така книжка, для відпочинку. Дотепна. Ох, люблю я тревелоги. І якось цей мені так добре під настрій підійшов. Плюс я так скучила за подорожами! а тут чувак ледь не всім світом тиняється. ну добре-добре, через всі Штати до Мексики, а далі на Кубу, а потому вже де тільки не був: і Ґватемала, і Нікараґуа, і Беліз (щось я навіть і не знала про існування такої країни, тож і знання з географії поапрувала). Мені сподобалася подача автора, мова плине рікою (хоча ви не думайте, тут і без міцного слівця не обійшлося), подекуди ще й віршами, так гарно, поетично. потім філософствування над життям і як то люди живуть по всьому світу. А наш герой Антон добряче відчуває це на своїй шкурі (а подекуди й ні), бо ж подорожує він «по-бідняцьки», себто перебиваючись, як може, подекуди тре заробляти на проживання тимчасовими роботами на якихось будовах чи щось такого типу. Але й пригод чувак переживає море. Екстремальненько. Мені про таке завжди цікаво читати і якось наче романтично, бо розумію, що я ніколи так не зможу. Та не зважаючи на стрьомність деяких ситуацій, все ж Антон не втрачає віру в доброту людських сердець, бо добрі люди є. Завжди. Всюди.
Ну а тепер до мінусів: ой, дуууже багато слів на букву «н», маючи на увазі чорних. Автор типу такий громадянин світу, всі діла, але ніби не знає, наскільки расистським є це слово, їй-бо. Далі - дуже багато цитат російською, а нашо? ну таке. але то не сильно псує картину. я була троха розчарована тим, шо не дізналася, ну шо той Антон, зустрів ше раз ту дівчину? а додому як добрався? всьо якось закінчується на пів слові чи шо. А так - то враження дуже навіть позитивні. Ше почитаю Чапая.

[Kate · Rating 4 out of 5]

Вкотре переконуюсь, що на цих ваших розпродажах "все по 30 гривень" можна знайти дуже класну літературу, якій просто свого часу не вистачило реклами. Ось як цій книжці. Ім'я Артема Чапая я знала, мені траплялись у книгарнях "Дивні люди" та "Понаїхали", а позаторік на ютьюбі багато обговорювали його "Вивітрювання". Але про існування "Авантюри XL" я навіть не здогадувалась. Поки випадково не побачила її на розпродажі за ціною американо з молоком у середній кав'ярні в моєму місті.
Виявилось, що це надзвичайно захопливий та живий тревелог. Автор свого часу практично без грошей об'їздив мало не всю Латинську Америку, вивчив там іспанську, брав різний підробіток за мізерну платню чи й просто за такий-сякий дах над головою і обід, перетнув купу кордонів легально і не дуже, спілкувався з безліччю людей з різних прошарків суспільства і, звісно, має, що про все це розповісти. Мені особисто найбільше сподобалась розповідь про перебування на Кубі. Вона була на стільки кумедна, що я навіть уголос сміялась. Я звісно розумію, що автору і його супутнику було геть не весело, але коли американець, що вважав себе соціалістом, на власній шкурі відчув усі принади соціалістичного раю... Ну це було просто неймовірно. Шкода, що після Куби автор більше нічого не писав про політичні погляди свого товариша. Цікаво, чи зрозумів він, що соціалізм може виглядати привабливо тільки з безпечної відстані і з якої-небудь "загниваючої" капіталістичної країни на кшталт його рідних США?
Форма тексту дещо своєрідна. Як я розумію, це початково був текстовий блог в інтернеті. Тут немає великих літер на початку речення, деякі частини стилізовані під відскановані з рукописного щоденника сторінки, є вставлені коментарі читачів блогу. Якби текст був менш захопливим, мабуть, це заважало б мені читати, але у цьому випадку я перестала помічати ці особливості вже десь на другому-третьому розділі.
Якщо ви теж скучили за подорожами, але найближчим часом ніц не світить, бо постійно заважають як не китайська вірусня, так асвабадітєлі з-за парєбріка, варто прочитати цю книжку. Вона на стільки насичена враженнями автора від країн, де він побував, що під кінець уже дивуєшся, чому в комплекті не йде набір магнітиків)

[Masha Pogorielova · Rating 5 out of 5]

Атмосферно, круто, стильно.

Найбільш хочу відзначити якийсь «правильний чоловічий вайб», який іде від книги, якись такий справжній, еротичний, грубий, але навіть в повному безладі спермотоксикозу і свободи просякнутий повагою до бажання дівчини, при чому саме глибоко на фоні і в самозаглибленні, а не показово випячено. Повна і принципова протилежність «Винничуковому сексу»

…а тому хто обирав/малював цю обкладинку, я б щось відірвала 🙈🙈🙈

[Vityska · Rating 5 out of 5]

Це захоплива історія про незвичайну, сміливу і ризиковану подорож, розказана у дуже нестандартний спосіб — чимось на кшталт білого вірша. Уявіть собі сучасного перебендю, мандрівного філософа-кобзаря (тільки без кобзи:) ), котрий, повернувшись із далеких країв, неспішним речетативом оповідає вам про свої пригоди, відкриття, знахідки і любові. Саме таким і є основний текст цього тревелога. І це — лише перша з його особливостей.

Друга особливість — в історії створення книги. Адже хоча «Авантюра» і є художнім текстом, розповіддю головного героя-оповідача Антона Чап’яка, в основу її лягла реальна, до біса авантюрна подорож США, Мексикою, Кубою, Белізом та Нікарагуа, яку в юності здійснив автор книги, відомий журналіст і «тато в декреті» Артем Чапай. І хоч ми маємо усвідомлювати, що якісь деталі, вочевидь, дофантазовані, якісь — перебільшені, якісь змальовані в іншому тоні, ніж було насправді, та цілком очевидно, що основна лінія співпадає із відрізком життя реального українського хлопця, студента Могилянки, який між здачею останньої сесії і захистом диплома подався світ за очі, маючи лише рюкзак на спині, старенький лептоп і кількасот позичених доларів. Що не кажіть, а ця відчайдушність, що межує із безумством, не може не вражати! Так само як і не може не надихати (цікаво, чи вже спробував хтось повторити авантюру за маршрутом Чапая?).

Третя фішка цієї книжки — це те, що основний, експериментально-речетативний текст доповнено уривками зі щоденника і…коментарями з ЖЖ! Адже Чапай подорожував саме у ті благословенні часи, коли вся просунута молодь тусувалася на просторах Лайвджорнала. І, звісно, писав там пости про свою мандрівку. Для мене виявилося приємною несподіванкою побачити на сторінках друкованої книги знайомі ЖЖшні ніки — із vognyk ми теж були у френдах, а з кількома іншими точно перетиналися у коментарях під постами спільних друзів із могилянської тусовки. Тому якщо ви теж тусувалися в ЖЖ (а може ще й вчилися у Могилі), на вас чекають несподівані флешбеки:)

Ну а четверте — те, за що цю книгу варто читати і любити, — це те, що у ній ви знайдете дуже живі (пардон за тавтологію) замальовки із життя мексиканців, белізців, кубинців. Того життя, яке не показують звичайним туристами (бо мало кому «щастить» заїстися із міграційною службою Куби — а нашим героям мандрівникам таки «пощастило»). Цікаві антропологічні спостереження Чап’юка-Чапая, невідомі факти з побуту, суспільного устрою й історії екзотичних для нас країн, — це те, за чим можна і варто полювати на сторінках «Авантюри».

Наприклад, про Мексику:

«казав, кажу, буду казати:

як на мене, слов’яни ближчі за менталітетом

до латінос,

ніж до людей Заходу.

тому і мексиканські серіали свого часу так органічно йшли»

Або про те, як мало свободи на «Острові свободи» — Кубі:

«якось ми познайомились на Малеконі

(набережній)

із молодим професором географії.

він розповів про те, які в Україні найбільші річки,

що видобувають у Донбасі, а що у Кривбасі.

і те саме він знає чи не про всі країни.

— але я ніколи не побуваю у жодній із них. […]

одна красива негритяночка, за якою я упадав

розмовляла англійською, французькою

та японською.

вона могла б поїхати і вільно спілкуватись

у стількох країнах…

— але я ніколи не побуваю у жодній з них.»

Коротше, динамічна, яскрава, цікава книжка. Читайте і надихайтеся на подорожі:)

[Ira Vozna · Rating 4 out of 5]

Круто.... дуже крута стоперська подорож. Прочитала за порадою знайомого перед подорожжю у Перу, казав згодиться. Хоча я там і не стопила. А сам автор описав дуже багато своїх сексуальних пригод майже на кожній великій зупинці у кожній країні Північної чи Центральної Америки. Читати дуже легко і цікаво. Кінець міг бути і кращим, та автор вже певно дуже змучився ту подорож описувати. Must read одним словом, якщо любите подорожі, щось нестандартне. В книзі також багато філосфських роздумів описано. І чесно сама так інколи думаю, а тут неочікувано знайшла таке в книжці. Якщо хтось захоче, то можу скинути книгу.

[Ірина Марченко · Rating 4 out of 5]

✍️ Артем Чапай
📚 «Авантюра»

Дуже важко одним словом охарактеризувати власні враження від прочитання цієї книги.
Сподобалося?
Цікаво?
Надихаюче?
Захотілось теж гайнути в мандри?
Ніт ❌

Це щось доковідно-довоєнне, аж дрижаки беруть від того, що то було ось в найближчому десятилітті, але сприймається наче інше століття.

Знаю, що можу зараз заговорити мовою столітньої бабці, але мені важко уявити, як можна отримувати кайф від подібних мандрів, без грошей, без певності і моментами дуже безвідповідально.

Власне, я знайома з однією - єдиною автостоперкою, яка успішно подорожувала світом, можливо їх більше, але вони перебувають поза моєї бульбашки. і вона точно не розповідала у своєму ЖЖ про особливості подорожей автостопом дівчини наодинці. (Тут в голову полізли різні сценарії трилерів, але буду їх ігнорувати).

Авантюра - тревелог, доповнення до іншого твору автора «Понаїхали», яке розповідає про подорож, а не заробітчанство. Доволі цікаво, що у цих творах, які є похідною від однієї подорожі, зовсім різні настрої. В «Понаїхавших» відчувається сум та зажура, якийсь відтінок невідворотності, а в «Авантюрі» один суцільний «секс, наркотики, пара байляр ля бамба! …»

Про секс і «пара байляр ля бамбу» багато і суто мовою дітородного органа. Чи то хизування щодо популярності у протилежної статі, чи то варіант встигнути «нагулятися». Тому «пара байляр ля бамба» перемішана з відвертими описами злягань з різними дівицями. Огиди то не викликає, але й шарму оповіді теж не додає.

Якщо запитаєте що то є «пара байляр ля бамба», то відповім, що то такий собі коктейль подорожнього - автостопера з усього підряд - що бачу, то співаю.

Але! Написано професійно, навіть літературно добре, відчувається, що автор володіє словом, чого тількі варті оберти - описи злягань 👌🏻 вищий пілотаж.

Загальна філософія книги теж добре вловлюється, просякнута всепроникною любовʼю до життя.

Замислилась, кому б я порекомендувала цю книгу і трохи підвисла, бо для молоді (до 18) замальовки книги будуть, як сподівання сексу у реальності в порівнянні з 🍿орно. Як путівник для мандрівників - сумніваюсь. Тому, я б радила читати тим, хто досліджує укрсучліт, тут автор займає вагоме місце, інших таких я не зустрічала ще.

Із плюсів книги - читається дуже легко, як пост у ФБ. Це не перше моє знайомство з автором. Зі мною вже трапилася «Червона зона» і «Понаїхали». Колись я ще знайду улюблену книгу авторства Чапая, але ця - не вона.

[Maryna · Rating 5 out of 5]

Загалом, "Авантюра XL" - це нотатник із великої мандрівки автора Сполученими Штатами, Мексикою, Кубою, Гватемалою та іншими далекими країнами далекого континенту. Покинувши навчання, із кількома сотнями доларів у кишені і наплічником, Артем прибуває в США, де в компанії їз такими ж мрійниками, як і він сам, відправляється в подорож. Спершу у будинку на колесах, що заправляється олією від картоплі фрі, а потім - пішки, автостопом. По дорозі губить і зустрічає друзів, знайомиться з жінками, починає та кидає палити, часами багато пʼє, мало їсть та переживає безліч пригод. Та найцікавіше в цих пригодах для мене було порівняння життя "простих" людей, суспільних настроїв, ставлення до законів. В США - все суворо зарегульовано і важко не наразитися на штраф або поліцію за найпростіші порушення, в Мексиці - все просто, на Кубі - двояко і незрозуміло. Кожна країна чимось особлива, але висновок, який робить автор із своїх зустрічей, епізодичної роботи і життя в різних країнах, мені близький і зрозумілий - про коло соціальної нерівності, яке кожне суспільство в різнем ступенем успіху намагається розірвати. І про те, що люди скрізь +- однакові, зі своїми упередженнями, неосвіченістю та романтизмом.

🗺 Дуже літня подорож, яка з одного боку, дозволяє зазирнути за лаштунки туристичної обгортки, сповнена жінок, легкості і любові, а з іншої - показує вічні проблеми країн, які не вирішуються роками і десятиріччями. Книжку читати легко, вона містить друкований текст та фото нотатника автора, а тому читається швидко і приємно. Раджу.

[Hanna Arhirova · Rating 3 out of 5]

Найбільше в книзі сподобалися останні два оповідання. Особливо «Ель-Пасо блюз», маргіналізований настрій мені дуже зрезонував. У своїх подорожах мені вдалося переживати лише верхівку того, через що пройшов герой. Дуже цінно для мандрівника-початківця відразу пережити цей досвід, хоч і на папері.

Щодо «експериментального» стилю, він мені здався радше «недопрацьованим стилем», відчула втому автора, коли оповідь обірвалася саме на тому моменті, коли стало найцікавіше. Далеко не всім вдається дійти до цієї кризи у своїх мандрах. Бо вона настає лише у справжній подорожі, авантюрі. Але одного разу торкнувшись її, розумієш, якою деструктивною вона може бути. Я читала всю книжку, щоб зрозуміти, що було з Антоном, коли він дійшов бо цього моменту.

Власне, так і не дізналася.

[Katerina · Rating 4 out of 5]

Книжка-ностальгія до мого автостопного юнацтва. Легка, жива, весела. Книга на вихідні, чи в потяг

Єдине — що в подорожах, що в книжці, не варто доходити до точки, коли робиш абищо але далеко від дому. Як ця подорож для героя, так і ця книга для мене під кінець втратила сенс

Але для відволіктися від буденності та відчути трохи босоногої романтики та юнацької філософії — чудовий варіант

[Iryna · Rating 1 out of 5]

Прочитала чверть книжки і кинула. По-перше, нецікаво. По-друге, це не книжка. Не видно, щоб цього твору торкалася рука редактора. І я не зрозуміла формат без великих літер і крапок в кінці речення. Наче пробираєшся кріз безкінечний вірш. Як в тумані.

[Анастасія · Rating 2 out of 5]

Збірка фейсбучних постів від не расиста, але..., від не сексиста, але...
По ідеї книга мала бути про подорожі, а вийшла про сексуальні походи автора.
Як воно, коли ти жінка і до тебе постійно намагається доторкатися чувак, якого ти не хочеш?

[Svyatoslav Klichuk · Rating 5 out of 5]

Цікава книжка. Здавалося б простий сюжет, чоловік подорожує Америкою (в широкому сенсі) автостопом, але ще й трохи про життя. Щиро і без понтів. Мені легко читалася. Сподобалася.

[Yuliia Pare · Rating 5 out of 5]

Цікава, книга. Я читала і думала, як цікаво потрапити в голову чоловіку, але трохи сумно і затягнуто під кінець як мені здається, а ще останні оповіді, я не зрозуміла до чого були... Але загалом - ця книга виповнила головну функцію, я змогла з нею відпочити, від війни, і проблем мого життя. Трохи переміститись у часі в роки в яких я була занадто мала, щоб офігіти від цього дивного світу. А ще здається від мене весь сенс про приколи мавзолеї, капіталізм і все таке пройшли повз.... Але автор дуже цікавий, люблю автобіографії а сучасні і від чоловіків, це взагалі - вау!)
Хочу почитати тепер у автора "Татка в декреті", те що він вміє піклуватись про діток, було видно вже і в цій книзі, і це було дуже приємно читати))))
Еротика там ніби є, але я б її скоріше назвала відвертістю, просто констатація ��ізних фактів.

[Василь · Rating 3 out of 5]

Книжка дуже легко читається і аж хочеться дійти до кінця. Сподівався прочитати більше про ті країни, про людей, про маршрути, а вийшов такий собі щоденник з сексуальними походеньками автора на пів книги. Ще й як завше, подорож закінчилася як у більшості стоперів.