Gen Z @ Work: How the Next Generation Is Transforming the Workplace – The First Comprehensive Study with Insights for Leaders to Get Ahead of the Curve

by David Stillman, Jonah Stillman

A generations expert and author of When Generations Collide and The M-Factor teams up with his seventeen-year-old son to introduce the next influential demographic group to join the workforce—Generation Z—in this essential study, the first on the subject. They were born between between 1995 and 2012. At 72.8 million strong, Gen Z is about to make its presence known in the workplace in a major way—and employers need to understand the differences that set them apart. They’re radically different than the Millennials, and yet no one seems to be talking about them—until now. This generation has an entirely unique perspective on careers and how to succeed in the workforce. Based on the first national studies of Gen Z’s workplace attitudes; interviews with hundreds of CEOs, celebrities, and thought leaders on generational issues; cutting-edge case studies; and insights from Gen Zers themselves, Gen Z @ Work offers the knowledge today’s leaders need to get ahead of the next gaps in the workplace and how best to recruit, retain, motivate, and manage Gen Zers. Ahead of the curve, Gen Z @ Work is the first comprehensive, serious look at what the next generation of workers looks like, and what that means for the rest of us.

Genres: Business, Nonfiction, Psychology, Leadership

320 pages, Hardcover

Published March 21, 2017

About the author

David Stillman is not new to the generational conversation. For over twenty years he has been called on by business executives, politicians and the media to share his expertise on how best to bridge generational gaps. David has appeared on CNN, CNBC, and the TODAY Show as well as NPR and in Fast Company, The New York Times, USA Today, and The Wall Street Journal.

His creative communications work has earned him numerous accolades including gold medals at the NY Film Festival, the much-coveted CLIO Award, and most recently was named as one of 200 People to Watch by the Business Journal as well as one of the Power50 in the state of MN.

In addition to being an internationally acclaimed speaker on the generations, David is also the co-author of two best-selling books including When Generations Collide and The M-Factor: How the Millennial Generation Is Rocking the Workplace.

David’s latest book “Gen Z @ Work” published by HarperCollins describes the 7 key traits of Gen Z. He has coauthored this book with his Gen Z son, Jonah.

Reviews

[Mark · Rating 2 out of 5]

Despite the copious quotes from studies indicating that 72% of Gen Z wants this, and 68% of Gen Z wants that, I think it's a lot of hogwash. Generational definitions are the work of marketers. To say, for instance, that Gen Z is characterized by "[combining] the physical with the digital in how they consume, live, and work", well, so does everyone else these days. Much of what was called out was merely signs of the times, not unique to Gen Z.

[Iryna Paprotska · Rating 4 out of 5]

Девід Стілман вже не перший рік досліджує покоління і хоча я скептично була спочатку налаштована, в цілому прочитане мені сподобалось.

Яким змальоване покоління Z і які думки виникали у мене під час прочитання книжки:
- перш за все не можна забувати, що це дослідження про американські реалії і американське суспільство, і що зовсім не вийде просто накласти це все на Україну. У нас своя специфіка, яка має свої характеристики. І люди, про яких написано у книжці – у нас вже народились і виросли (просто технологічні можливості у них були інші)
- найстаршими з покоління описаного у книжці зараз десь 23-24 роки, тобто це нове покоління, яке саме виходить в світ і буде пробувати досягати нових вершин
- вони виросли під впливом і вихованням батьків, які були відвертими з ними, це призвело того, що вони набагато більше прямолінійні і відкриті до світу. Менше бояться когось образити, очікують, що їх будуть чути і не бояться помилитись, готові більше прикладати зусиль, не опускають руки
- вони живуть без розділення віртуального і реального, для них це все один світ, онлайн чи не онлайн.
- вони звикли до надмірної стимуляції інформацією. доступ до надмірної кількості стимулів приводить до того, що люди постійно сидять онлайн, їм тяжко довго тримати сфокусованою увагу, вони непосидючі. Це також приводить до того, що рішення приймаються швидко і часто не сильно проаналізовано, оскільки джерела вже не перевіряються так дотошно, як це було раніше. Ну і плюс ще до цього - потреба виділятися. І бути супер персоналізованим.
- це також люди, які значно більше надають перевагу роботі, яку можна зробити самостійно, не командні гравці. Це дуже видно по онлайн іграх, де дуже важливо мати злагоджену команду, але ніхто не вміє насправді дружити в іграх близько, і кожний буде старатись пройти всі данжі самостійно.
- не боятись помилитись це тут і добре і погано. Є ризики, тому що як наслідок - будучи людиною, яка хоче щось зробити сама, і маючи безкінечну кількість вибору робити щось інше, всі можуть вибирати робити тільки те, що їм хочеться..
- це покоління, яка звикло до постійного нагляду. Я особисто в цьому бачу купу проблем, тому що такі люди очікують наявності постійного злагодженого процесу контролю і фідбеку. А що буде далі, коли вони вийдуть в світ, де такого процесу зовсім і немає.. на разі не зрозуміло.
- покоління Z охарактеризоване як люди, відкриті до роботи і які готові вкладати зусилля в те, що вони роблять. Вони приходять з великими мріями - як би вони не розбились, судячи з усього їм досі притаманний не скептичний погляд економіки занепаду, а досі оптимістичний притаманний штатам погляд на світ і на речі..

Якщо порівнювати з нашим суспільством, то спільним безперечно є фактор занепаду економіки. І це не специфіка тільки одного покоління, це так працює всюди і у всіх країнах. Якщо немає стабільності, немає певності в завтрашньому дні, люди живуть з думкою, що треба крутитись як виходить. Вони стають більше прямолінійні і агресивні по дефолту. І знають, що треба буде все життя вкладати зусилля. Десь таким є покоління Z у штатах.
Мені здається, що це потужні конкуренти вихідцям з країн, що розвиваються і які їдуть в інші країни шукати кращої долі, тепер там підросло своє покоління, яке вміє робити щось самостійно і проявляти творчість і не боятись братись за роботу. Так, може їм потрібний додатковий контроль і кожному треба засвітити свою супер персоналізовану особистість, але однозначно це не ті штати з якими звикли працювати у світі.
На практиці роботи айті компаній в аутсорсі України ми вже давно працюємо саме так, як описано в книжці. У нас є постійний фідбек по роботі, є можливість швидко рости, міняти напрямки, робота є вузько спеціалізована. Люди потребують уваги та менеджменту, але готові працювати дуже і дуже багато. У нас цінується творчий підхід до задачі, де треба працювати головою, а не 10 годин. Цінується змога вирішити проблему, а не зробити «що сказали як небудь». У кожного має бути змога виражати якось свою особистість, настільки наскільки це потрібне саме нашому суспільству. Є можливість організовуватись в групи і комюніті.
Нове покоління у штатах, яке зараз росте і скоро встане на ноги сильно вдарить по потребі наших людей у штатах, тому що там тепер свої люди візьмуться світ змінювати ) цікаві так виглядає часи настали.

[Fahri Rasihan · Rating 3 out of 5]

Generasi Millennial mungkin menjadi generasi yang paling banyak dibicarakan saat ini. Mulai dari cara berpikir, selera, hingga kelakuan mereka tak luput dari sorotan. Namun, tahukah kalian jika kebanyakan orang terkadang salah menyangka jika kini bukan hanya ada Millennial, tapi juga hadir generasi selanjutnya, yaitu Generasi Z. Generasi Z atau Gen Z ini adalah generasi kelahiran tahun 1995 sampai 2012. Sedangkan Milleninal merupakan generasi kelahiran tahun 1980 sampai 1994. Tidak jarang kita juga salah mengira jika Gen Z merupakan Milenial. Padahal mereka adalah dua generasi yang berbeda. Kini Gen Z siap untuk memasuki dunia kerja. Perbedaan antara Gen Z dan generasi-generasi sebelumnya haruslah kita pelajari agar tidak salah dalam menilai mereka. Khususnya bagi perusahaan-perusahaan yang harus siap dalam memahami, menerima, dan menyesuaikan sifat dan sikap Gen Z.

Melihat kesenjangan antara Gen Z dan generasi-generasi sebelumnya dalam menghadapi dunia kerja membuat David Stillman dan anaknya, Jonah, menulis buku ini. Bagaimana David yang merupakan Gen X berkolaborasi dengan anaknya Jonah yang merupakan Gen Z. Lewat dua sudut pandang generasi yang berbeda, David dan Jonah memberikan pemahaman mereka akan dunia kerja lewat diskusi, penelitian, dan survei. Selain membahas Gen Z, David dan Jonah memberikan penjelasan tentang empat generasi sebelumnya, yaitu Traditionalist (pra-1946), Baby Boomer (1946-1964), Generasi X (1965-1979), dan Millennial (1980-1994). Pembahasan berlanjut pada cara generasi-generasi ini dibesarkan oleh orangtua mereka dan bagaimana peristiwa serta kondisi saat itu juga memengaruhi sikap dan karakter mereka.

Gen Z yang dibesarkan oleh orangtua Gen X harus tumbuh dalam resesi ekonomi sehingga membuat Gen Z menjadi pribadi yang mandiri dan selalu cemas akan masa depan mereka. Maka tidak heran jika Gen Z sudah merencanakan karir mereka sejak masih SMP. Mereka takut tidak akan mendapatkan pekerjaan dan keadaan ekonomi yang semakin tidak stabil. Gen X juga mendidik anak-anak Gen Z mereka dengan pemahaman jika dalam hidup ini selalu ada pemenang dan pecundang. Ini tak lepas dari pengalaman Gen X yang tumbuh dengan pandangan skeptis akan dunia. Lingkungan sekitar, baik itu pengaruh orangtua atau peristiwa serta kondisi yang terjadi yang membentuk Gen Z. Gen Z memiliki tujuh sifat yang akan memengaruhi mereka di dunia kerja, yaitu Figital, Hiper-kustomisasi, Realistis, FOMO, Weconomist, DIY, dan Terpacu.

Sebagi contoh Gen Z merupakan generasi yang tidak bisa lepas dari gadget dan dunia digital. Tidak heran jika mereka tidak bisa membedakan antara fisik dan digital. Saking mudahnya mereka dalam memperoleh sesuatu, seperti informasi, berkenalan dengan orang, hingga membeli barang di dunia digital, mereka tidak dapat membedakan lagi antara fisik dan digital. Gen Z pun menyukai membuat segala sesuatunya berdasarkan selera mereka dengan Hiper-kustomisasi. Contohnya Gen Z senang membuat playlist lagu dari beberapa penyanyi di gadget mereka sehingga sudah tidak relevan lagi dengan CD musik. Realistis menjadi karakter Gen Z dalam memandang segala sesuatunya. Berbeda dengan Millennial yang idealis, Gen Z memandang hidup secara realistis. Weconomist merupakan gagasan yang dimulai oleh Millennial dan dikembangkan oleh Gen Z. Contohnya seperti penggunaan transportasi online yang dianggap lebih hemat secara biaya. FOMO merupakan karakter Gen Z yang selalu ingin terhubung dengan dunia. Gen Z ingin selalu tahu apa yang terjadi di lingkungan mereka. DIY juga menjadi karakter yang ada dalam diri Gen Z. Di mana mereka lebih senang mengerjakan sesuatunya secara sendiri. Terakhir karakter yang muncul dalam diri Gen Z adalah terpacu untuk segala sesuatunya. Dibutuhkan mentor yang tepat untuk membimbing Gen Z dalam memasuki dunia kerja.

Secara keseluruhan Generasi Z: Memahami Karakter Generasi Baru yang Akan Mengubah Dunia Kerja adalah buku berisi informasi yang bisa diambil dan diterapkan oleh pimpinan perusahaan dalam mempersiapkan dan memahami karakter Gen Z yang siap memasuki dunia kerja. Tidak hanya itu buku ini pun memberikan perspektif baru tentang kesenjangan generasi yang seringkali terjadi dan menimbulkan konflik. Di sini David dan Jonah cukup sukses menawarkan dan mengenalkan Generasi Z yang seringkali kita anggap sebagai Millennial. Namun sayangnya, menurut saya gaya penyampaian David dan Jonah ini tergolong lambat dan bertele-tele. Meskipun mereka memasukkan percakapan antara ayah dan anak pada penjelasannya, tapi entah kenapa saya tidak bisa menikmatinya. Saya merasa jika David dan Jonah "terlalu" membanggakan generasi mereka, yaitu Generasi X dan Generasi Z. Dua sudut pandang antara David (Generasi X) dan Jonah (Generasi Z) memang terlihat seperti diskusi yang menarik dan menyenangkan. Akan tetapi sekali lagi saya masih tidak bisa ikut masuk dalam pembicaraan mereka. Seakan-akan ada jarak yang memisahkan saya dengan penulis. Apalagi kebanyakan survei yang dilakukan lebih menyorot kepada budaya barat, yaitu Amerika Serikat yang masih kurang relate dengan Indonesia.

[Tetiana Garanenko · Rating 2 out of 5]

300 сторінок про унікальність «покоління Z» і вказівки всім (особливо поколінню міленіалів), що повинні роботи для «Z», щоб ця унікальність залишалась. Стільки негативу про міленіалів прочитала. Стратегія написання «про себе» - не гарна. Писати про «свою унікальність і крутість» на фоні «поганих, стадних…» міленіалів - субʼєктивно, не переконливо і упереджено.

Жодне покоління не є кращим або гіршим, не праве чи не помиляється… вони просто відрізняються. Ця книжка присвячена поколінню Z на роботі. Її мета - розпочати обговорення того, як воно поводитиметься в трудових колективах, ким є представники покоління Z, чому вони є такими, а також про їхні сім характерних ознак:
1. Фізично-цифровий світ.
2. Надвисо��а персоналізація
3. Реалістичність
4. Страх пропустити
5. Ми+економіка
6. Зроби сам
7. Умотивованість
Деякі факти:
Покоління Z - це найрозмаїтіше покоління. З 2000 року кількість дітей народжених у міжрасових стосунках, збільшилася на 50%. Покоління Z - останнє покоління, у якому переважають представники білої європеоїдної раси.

Покоління відрізняється Z тим, що взагалі не бачить межі. Що тут обговорювати?

Завдяки міленіалам текстові повідомлення стали нормою, а от завдяки поколінню Z почали використовувати зображення. Z - покоління смайлів.

Покоління Z виросли у світі надвисокої персоналізації. Вони прагнуть, щоб у кожному з них бачили особистість, і просто не сприймають обʼєднання в будь-які групи.

Не варто навантажувати представників покоління Z великими обсягами інформації, яку треба запамʼятати. Ефективніше дати їм змогу самим зʼясувати необхідне. Утім, така концентрація на отриманні знань з метою розвʼязання конкретної задачі не забезпечує глибокого розуміння представниками покоління Z того, як ті чи інші речі повʼязані між собою або як взаємодіють окремі елементи великого цілого. Їм не подобаються довгі лекції без жодного простору для персоналізації. 73% представників покоління Z хотіли б навчатися в індивідуальному порядку. Попередні покоління могли сприймати щонайменше пʼять хвилин безперервної інформації, але не представники покоління Z. Вони втрачають увагу значно раніше. Представники покоління Z потребуватимуть наставників, які зможуть відповісти на їхні запитання.

Представники покоління Z чують тільки те, що їм подобається чи з чим вони погоджуються, вони вважають, що завжди праві. Навіть гірше, вони думають, що інших точок зору, на які варто зважати, просто не існує. Це призведе до того, що інші покоління вважатимуть їх поганими співрозмовниками, кепськими перемовниками чи просто розбещеними.

Отримана в коледжі освіта повинна коштувати кожного витраченого на неї долара. Колись коледж (університет) уважали місцем роздумів над майбутнім, то тепер до нього ставляться як до професійного училища, де можна опанувати якесь ремесло. Для покоління Z навчання в коледжі - етап уже визначеного карʼєрного шляху. Коли ці люди беруть пропахлий нафталіном підручник з університетської бібліотеки, їм важко зрозуміти, як він повʼязаний з їхнім майбутнім.

Покоління Z цінують інтернет-звʼязок більше, ніж походи в кіно чи на спортивні змагання, кишенькові гроші або кабельне телебачення.
Вони зростають у світі, де панують ревнощі, боязнь лишитися поза увагою та неадекватність. Співробітникам з покоління Z важче зосередитися на роботі, оскільки вони почуваються відірваними від світу і бояться пропустити щось дійсно важливе.

Компанії усвідомлюють, що повинні наймати на роботу не людей з певним набором навичок для конкретної посади, а радше людей з певними здібностями чи світоглядом.

Фахівці з вікової психології занепокоєнні тим, що це покоління виросло у світі, де їм не доводилося стикатися з нудьгою.

[Kelly · Rating 4 out of 5]

I really enjoyed this book for what it is, and what it is is a breezy overview on how Generation Z think and act differently from previous generations and how that impacts their experiences and expectations in the workplace. This book relies heavily on sweeping generalizations and personal anecdotes, and someone looking for a more academic text would probably want it to be more research oriented. If you go in with those expectations, you would probably leave disappointed. If you go in wanting a fast read with easy-to-understand explanations of complex generational differences, you might have a good time and learn a thing of two.

Something I have seen other reviewers mention is that this book is written from a very clear middle to upper-middle class, white, male perspective, and I agree with that take. The only mentions of race and gender in the book come from brief mentions of Gen Z being more inclusive when it comes to race, gender, and sexuality in school and work places. Other than that, there is no look at how a person’s socioeconomic background, race, or gender impacts their work lives. I think this would have been useful insight to include in the book that a more academic text would have included, so again, adjust your expectations going in on that end.

I go back and forth on whether or not I like having Jonah as a co-author on the book, but overall I think I like his inclusion. The drawbacks are pretty clear; he’s still in high school, he’s not an expert on the field, and he got the gig because his dad is an author. This is definitely an example of nepotism if I have ever seen one. Jonah sometimes brings up experiences that he had growing up such as programs offered at his school, his snowboarding career, and traveling with his father that remind me again and again of the class perspective this book is written from. That being said, I think including a Gen Z author helps the book avoid a condescending portrayal of Gen Z workers. Jonah is by no means a voice of my generation, but I appreciated his explanations of David’s observations of Gen Z’s thought processes and behaviors.

So as a Gen Z reader and new workforce member, here are the points of the book I agree with the most:
- Our infamous attention spans really are that short. Not to sound several generations above my age, but I blame technology. I remember being a kid reading books cover to cover in one sitting for hours on end. Now with a phone right next to me at all times, the moment I start to feel bored with what I’m doing, I can get a boost of entertainment by checking my apps for a quick second. The cycle feels endless, and it has really impacted my productivity in school and on household tasks. As far as what employers should do about phones, I think I disagree with David’s suggestion to go the Old Navy route by letting employees have their devices on them on the floor. The most effective way I have seen teachers address this issue in schools is by being clear on what the phone policy is, laying out what times phones are appropriate, what times phones are not appropriate, and being consistent with the implementation/consequences of these policies. There are times when having a device will harm student and worker’s productivity and concentration. Then there are situations where it honestly doesn’t matter. The key, in my opinion, is consistency. Gen Z students follow the rules when they are fair and actually enforced.
- By in large, we are more technology literate than previous generations. Again going back to the book’s assumptions of privilege, not all Gen Z workers come from households and schools where technology was available to them, and I always find one or two Baby Boomers at my jobs who know far more about technology than I do. Overall though, I think my generation is good at learning to use new technology. If we don’t know how to use a particular program, we will use the internet or mess around with it until we got it down.
- With technology allowing us to work from anywhere, many of us enjoy working from home, being more flexible, and having a more casual work environment. I know for a fact that is not me. I am a Gen Z person who likes dressing up professionally, going in person to the physical work space, and being with my coworkers. Again, we all don’t fit the Stillman’s trends, but by in large I agree with that one.
- We do like things to be hyper-custom. I feel so old saying “it’s because of technology” but with social media allowing everyone to create their own “brand”, online shopping allowing for the customization of every product on the market, and schools becoming more flexible with their curriculum, I think anyone would be more inclined to tailoring their lives just as they want.
- Gen Z also is more realistic than idealistic about what they want to learn, the tasks they want to do, and their expectations for how events will pan out. From a teaching perspective, I always had to be ready to answer “how is this going to be helpful to me in the future?” on any given lesson. To get the maximum engagement from Gen Z, you need to figure out how to frame the tasks you’re giving them as something that will be useful or relevant to them. The positive side to this is that Gen Z won’t over-estimate how successful something will be, which I think employers will find useful. I also think Gen Z is pretty skeptical about how socially-oriented and charitable organizations/companies are. My favorite anecdote from the book was Jonah asking his David wouldn’t it be more beneficial if their wealthy friend fundraised money to hire construction workers to build houses in impoverished communities than it would be for their friend to fly down, learn construction for two weeks, and build lower-quality homes using the same resources. I wish the book would have tapped into this idea a little further (instead of praising Amazon for donating to charity when many of their workers aren’t paid a living wage), but again, this is not a very class-conscious book.
-Because we weren't the first generation to embrace the internet, we didn't have to go through all the growing pains Millennials did. Generally speaking, we had parents and teachers who were familiar enough with the dangers of being online, we had folks to guide us on what not to do. That being said, there are plenty of over-sharing Gen Z folk out there. They may not be on Facebook anymore (mainly because it's now associated with the older generations), but there are still many Gen Z folks on twitter, instagram, tumblr, etc who could use a reminder about privacy.
-If you want to know what a new generation of workers will be like, ask their teachers. Again, I'm biased.

Now stuff I don’t know if I agree with the Stillmans on:

- I don’t know if we are more driven than previous generations. I think that honestly might just be David looking at his over-achieving kids (who again, are upper-middle class with many opportunities available to them that other Gen Z kids don’t have access to) and applying their go-getter spirit to the generation as a whole. You can argue “but they have research to back it up” but anyone who took a stats course in college knows you can write surveys in any manner to give you the feedback you’re looking for.
- Many of G Zen buy into the idea of FOMO, needing to stay connected, and having a drive to always show off what they are doing. I would also argue, however, our more skeptical nature has led many of us to reject or question these mentalities. This is not so much of “I disagree with the Stillmans”, but I don’t think they added enough of a disclaimer on this characteristic of Gen Z. We were born into a more tech-driven, instrant-gratifying world, but because we weren’t the first to experience it, folks have been more cautious about how to present it to us.
- My experience and the experiences of teachers I’ve worked with go against the Stillmans’ claim that Gen X parents are more likely to side with their kids’ teachers than with the kids themselves. From my experience, the more skeptical Gen X (as the authors often refer to them) are more likely than generations before them to be skeptical of authority. This, coupled with the general open communication between them and their Gen Z kids leads to them often believing their child’s perspective of events more quickly than that of their teachers and bosses. The common advice I’ve been given from veteran teachers who have taught Gen X, Millenial, and Gen Z students is that parents of this current generation are faster to ask “how should the teacher change to better accommodate to my child’s needs” than to ask “what change does my child need to make to succeed in their class”. That isn’t to say Gen X parents are difficult or that their kids are more entitled by any means. I just think this means that teachers and managers need to frame conflict more from the lens of “what can we both do together to overcome these challenges” than “this is what I think is the problem and this is what I think you need to do to fix it”.
-This is not so much an observation I disagree with, but all the boxes in the chapters with quotes/advice from public figures are skippable. I don't doubt Martin Sheen and Paula Abdul have interesting life experience, but I don't see how their insight would help bosses and company managers.

Overall, I enjoyed this book and I think it gave me some interesting insight into how my coworkers older than me think and how my students younger than me view the world. While this is not a complete, all-encompassing book on Gen Z, it does offer some good insight for business and organization leaders who have little to no experience working with this generation yet. If you don’t know whether you want to dedicate yourself to all 280 pages of the book (although they do fly by), I would at least suggest glimpsing through the last pages of every chapter that include the major takeaways in a bullet-point list. They aren’t always the most specific, but they are pretty practical.

[Mary Dunn · Rating 2 out of 5]

I liked some of the content of this book, but the delivery was just awful. The terms the authors used like "phigital" and "FOMO" felt forced and inauthentic and the "Zingers!" at the end of each chapter were also unnecessary.

[Tracy Brower · Rating 2 out of 5]

Some good information but I don’t trust the data as much as I trust the data in iGen. The involvement of the author’s son fees gimmicky and the examples seem more indicative of youth than new generational trends.

[Pavel Annenkov · Rating 3 out of 5]

О ЧЕМ КНИГА:
Уникальность этой работы в том, что автор писал ее вместе со своим 16-летним сыном - типичным представителем поколения Z. Сам Дэвид Стиллман занимается исследованием проблем различных поколений уже 20 лет. Прочитав книгу вы поймете, какие сейчас ожидания у поколения Z(самым старшим из них сейчас 22-24 года) от работы и от своего работодателя. Мы должны подготовиться к появлению более реалистичного, прямолинейного, конкурентного и независимого поколения.

КАКАЯ БЫЛА ЦЕЛЬ ЧТЕНИЯ:
Так как я принимаю на работу в свои компании всё больше совсем молодых людей, то мне надо научиться разбираться в их ценностях и мотивации.

ГЛАВНЫЕ ВЫВОДЫ:
- Поколение Z не видит границ между реальным и виртуальным миром. Это первое поколение, рожденное в мире, где любой физический объект (люди и места) имеет цифровой эквивалент. Поэтому уровень технической сложности бизнеса сильно влияет на их выбор работы.

- Представители поколения Z уверены, что могут сами разобраться практически в каждом вопросе, так как они выросли на роликах в YouTube и Инстаграм. Надо четко говорить, что им надо делать, а как это сделать они разберутся сами.

- Поколение Z уже серьезно влияет на выбор покупок своих родителей(до 60% в некоторых категориях). Поэтому компаниям нужно учиться работать в каналах, где обитают Z.

ЧТО Я БУДУ ПРИМЕНЯТЬ:
- Буду более прямолинеен на собеседованиях с представителями поколения Z.

ЕЩЕ НА ЭТУ ТЕМУ:
Jeff Fromm and Christie Garton "Marketing to Millennials"

[Kate Sergejeva · Rating 3 out of 5]

Книга написана в 2017, мне кажется уже морально под устарела. И про американскую модель общества. Написано что поколение Z стремятся работать на одном месте долго, и так же теряют интерес к вещам быстро из-за не умения концентрироваться дольше 8 секунд. Что мне кажется противоречиво. Как раз таки они и скачут с рабочего места на рабочее изза того что быстро устают от рутины.
Не умеют капать глубоко, только серфят по поверхности. Этим мне кажется грешат многие сегодня и вчера тоже.
Требуют много внимания и индивидуальных планов развития 🤷‍♀️, но одновременно не хотят сидеть в опен спейсах и хотят уединения

У меня не совпадало мое представление о поколении Z. Но думаю что есть большая разница что за океаном и что до океана 🤷‍♀️😂

[Mihai Mihailisteanu · Rating 5 out of 5]

Very interesting

[Elizabeth Schlatter · Rating 3 out of 5]

Not an amazing book but I'm glad I read it as part of a bookclub at work. Caveats: this book is slanted towards the discussion of Gen Z in the for-profit, white collar work sector. That's probably obvious by the title, but I had to remind myself of it often otherwise I'd get way too annoyed by how the 17-year-old son/co-author has no sense of his privileged station in life. Along those same lines, Gen Z is literally still growing up. So a lot of the "issues" like not being patient, always hustling, etc. will likely lesson as they mature. I think all the generations see some sort of change as they start "settling down" and many begin raising families and/or recognize that the views and dreams they had as teens and 20 year olds might need to be altered. Pros: the authors do a great job demonstrating how the way one generation of parents affects the behaviors of their children. E.g. Baby-boomers focused on raising self-esteem of their Millennial children, creating a group of peers where everyone "wins" and everything has to be collaborative. Gen-X parents taught their Gen-Z kids that life isn't fair and for god's sake don't put any information about yourself online, which means this new generation is very aware of privacy issues.) Even though there are sweeping over-generalizations in the book, and the perspective seems to suggest these common character traits are ubiquitous while not recognizing differences in economic income, race, gender, etc., the book still provided some useful info in terms of offering simple explanations of how someone in a different generation might respond to or perceive a situation. And lastly, I think Gen-Z will be no better or worse than generations before. So that's good news, from my cynical Gen-X perspective.

[Purpura Solis · Rating 3 out of 5]

Анотація до книги викликала непідробне зацікавлення. Адже нове покоління Z (народжені у 1995-2012) вже вийшло на ринок праці й щодня все більше ми взаємодіємо з ними у ролі колег. Тема актуальна. Очікувала дізнатися корисну інформацію і почути якісь практичні поради як краще взаємодіяти з новим поколінням.

Проте не так сталося як гадалося.

Натомість я отримала кілька сотень сторінок діалогів між авторами книги: татом і сином. І ці діалоги можна звести до одного: подивіться всі, якого геніального сина я виховав, особливо заздріть ви - нікчеми покоління міленіалів та їх батьки бумери. І це не перебільшення. Бо книга зводиться до вкрай суб'єктивного та упередженого возвеличування покоління Z на основі особистої історії автора.
При цьому є посилання на дивні соціологічні дослідження, які нічого не доводять - 77 % представників покоління Z заявили, що їм все одно як їх називають або що назва їм подобається 🤷

Окрім дивних соціологій є ще більш дивні “запитання від відомих людей”. Така собі авторська фішка, якою дуже вони пишаються. Виглядає це так:
Опра Вінфрі запитує: Чи вважаєте ви себе духовними людьми у світі технологій?
61 % відповів ствердно, а 39 % сказали, що не вважають себе духовними людьми.
Цінність цих “запитань” лише в тому, що автори змогли поспілкуватися з селебріті й вирішили, що нам дуже важливо про це дізнатися.

Ще один великий мінус книги – узагальнення та абсолютизація. Береться ситуація з життя сина, перетворюється на висновок про ціле покоління і піднімається до рівня аксіоми. Такі ж узагальнення присутні в демонізації міленіалів – вкажіть якусь негативну якість й автори її знайдуть в цьому поколінні. Це антинауково та знижує довіру навіть до тієї інформації, яка є справді цінною в книзі.

Цікавим було виокремлення характерних ознак покоління Z:

▫️ Фізично-цифровий світ (Phigital). Народжені у світі, де кожен фізичний аспект (люди та місця) має цифровий еквівалент. Тобто злиття реального та віртуального світів, яких зумери не розділяють.

▫️ Надвисока персоналізація - налаштування всього під себе створює очікування того, що є глибоке розуміння їхньої поведінки та бажань. Вони наполегливо працюють над ідентифікацією та персоналізацією власного іміджу, прагнуть, щоб усі про це знали.

▫️ Реалістичність - зважаючи на події їхнього дитинства (9/11), це покоління розвинуло прагматичний спосіб мислення, коли йдеться про планування та підготовку до майбутнього.

▫️ Страх пропустити - FOMO (Fear of Missing Out) - страждають від сильного страху пропустити будь-що, утратити певну вигоду. Тому вони постійно сидять в соцмережах і оновлюють стрічку новин щохвилини.

▫️ Микономіка - економіка спільного користування підштовхує руйнувати внутрішні та зовнішні бар’єри, щоб використати колектив максимально зручно й економічно ефективно.

▫️ Зроби сам - вони виросли на відеороликах з YouTube, завдяки яким можна навчитися ледь не всього, тож вірять, що можуть зробити майже все самостійно краще за інших.

▫️ Умотивованість - участь не головне, є лише переможці та переможені. Тому покоління Z будуть більш схильними до конкуренції, але менш відкритими.

Це найцінніша інформація в книзі. Щоправда вона теж подана однобоко. Ці риси висвітлюються як дуже позитивні, порівняно з іншими поколіннями, а негативні аспекти майже не згадуються або побіжно висвітлюються. Хоча вже з досвіду взаємодії з зумерами можна згадати які величезні проблеми це несе для роботодавців. Приміром бажання надвисокої персоналізації призводить до нереалістичних очікувань та конфліктів: зумери часто вважають, що всі мають пристосовуватися до їх бажань і безумовно задовольняти їх, при цьому вважають, що вони знають краще за інших як і що їм робити.

Серйозна проблема браку уваги розкрита недостатньо і взагалі не сприймається авторами як реальна проблема:

“Більше запитань виникає стосовно їхньої здатності зосереджуватися на чомусь конкретно. Ліміт уваги представників покоління Z – менший, ніж був у представників інших поколінь у такому самому віці. Ліміт уваги нинішнього покоління – 8 с, 2000 року він становив 12 с. Зараз 11 % дітей віком від 4 до 17 років мають діагноз синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, 2003 року цей показник становив 7,8 %.”

Такий дефіцит уваги списують на феномен FOMO. І наслідком є поверховість мислення, нездатність зосереджуватися на якомусь питанні, прагнення швидкого результату та втрата інтересу. Таким чином, зумери хапаються за багато справ, не доходять до суті питання, а тому не вирішують поставлені завдання. Автори ігнорують такий розвиток под��й і замість пошуку шляхів вирішення проблеми просто пропонують давати можливість зумерами робити багато справ одночасно, а доробляти за ними і закривати задачі має хтось інший. Підозрюю, що ті самі міленіали, яких так ганять автори. Адже зумерам не має бути нудно і всі мають підлаштовуватися під їх потреби.

Ця книга адресована іншим поколінням із закликом побачити зумерів і зустріти їх з радісними обіймами на ринку праці. Та ми б з радістю (це я висловлюся за всі інші покоління, що вже працюють), якби ж то зумери хотіли чути і бачити інших. Але є одне але:
“Як батьки і наставники, ми повинні переконатися, що покоління Z також чує інші точки зору й те, чому вони існують. Ми всі знаємо, що в роботі представники цього покоління не раз стикнуться з протилежним ставленням. Уміння вести розмову й вирішувати проблематичні ситуації – надзвичайно важлива навичка для досягнення успіху. Якщо вони звикли чути лише власну ідеологію, звісно, не можна очікувати від них адекватної реакції чи якоїсь реакції взагалі при зустрічі з іншими поглядами. Це призведе до того, що інші покоління вважатимуть їх поганими співрозмовниками, кепськими перемовниками чи просто розбещеними. Нам потрібно шукати надійні методи змусити покоління Z перестати варитися у власному соку.”
От нарешті тато генія зізнався в існуванні реальної проблеми. Проте такого в книзі небагато, радше, це виняток.


Ще одним мінусом книги я б назвала її американоцентричність. Дослідження явно базувалися суто на досвіді та культурному контексті США, тому багато моментів слід сприймати скептично та не екстраполювати на наші реалії.

Читайте критично. Особливо не дуже хороші книги. Адже саме суперечливі книжки вчать нас мислити, перевіряти написане і робити власні висновки з прочитаного. А ця книга саме така.

Чи радила б її читати іншим? Залежно від мети. Якщо ви хочете подумати над проблемою поколінь, то однозначно читайте, а якщо шукаєте корисних порад – то ця книга вам не дуже допоможе.

[Anne · Rating 3 out of 5]

Some interesting points that rang true with my experience with this generation, but the survey and other data seem to be limited to the upper middle class experience (e.g. sweeping assumptions about access to technology, for example).

[Jill Rey · Rating 3 out of 5]

Father and son team, David and Jonah Stillman, set out by defining the key traits of the “Gen Z” generation. On pages 10 to 12, the Stillmans define these key traits:

1. Phigital – “born into a world where every physical aspect (people and places) has a digital equivalent.”

2. Hyper-Custom – “ability to customize everything” creates “an expectation that there is intimate understanding of their behaviors and desires.”

3. Realistic – Given the world events of their childhood, this generation has developed a “pragmatic mindset when it comes to planning and preparing for the future.”

4. FOMO (Fear of Missing Out) – this generation stays “on top of all trends and competition.”

5. Weconomists – “push to breakdown internal and external silos to leverage the collective in a new convenient and cost-effective way.”

6. DIY (Do-It-Yourself) – Encouraged to be independent by parents, this generation “believes that they can do just about anything by themselves.”

7. Driven – “participation is not a real award there are winners and losers.”

Each chapter spends a significant amount of time comparing each of these traits against other generations and ultimately offers no substantial solutions for bridging the gap of ALL generations represented in the workplace. In fact, it became clear the authors lacked solutions when the book continually referenced the Millennials’ need for participation trophies because their parents (the Boomers) raised them to feel they needed these, therefore shifting the very trait Boomers hate about Millennials right back on the Boomers. Blame shifting isn’t going to solve issues, but the point the authors attempted to make is the deep reflection on the roles, values and experiences at play by each generation of parent and the effects these parenting styles had on the generation as they combine in creating a work culture heavily influenced by each’s upbringing.

As a Millennial myself, that grew up with a Gen Z brother, I deeply related to the Driven trait. As stated on page 277 Gen Z has a desire to win, needs help balancing their competitive drive with being team players, need to be encouraged to admit mistakes and talk about them while also needing help keeping one foot on the brake petal to avoid going too fast and making mistakes. Managers should be coaching Gen Zers on when to take a step back, and how to slow down and allow ideas and information to percolate; Gen Zers want to keep moving forward quickly. Workplaces also need to offer this upcoming generation opportunities to learn and grow rapidly if they hope to avoid losing them, while being sure to offer a combination of private space and shared workspaces.

To break that down:

• Workspaces – the recent trend has been to create an “open workspace” that “offers collaboration and free flow of ideas.” As a person that prefers quiet when working, these open concept spaces terrify me and truthfully would turn me off to a workplace. As identified by research within Gen Z @ Work, it would appear I am not alone in this feeling.

• Slowing Down & Admitting Mistakes – The Gen Z generation grew up with a constant stream of knowledge and rapid technological advances. It should then come as no surprise that they may “get their bodies moving a bit faster than their feet” and need to be told to slow down, let information process before diving in. I think this goes for any generation in the workplace as we are constantly bombarded with the feeling of feeling behind, we need to remember to slow down to avoid mistakes and achieve accuracy and the success we so yearn.

• Opportunities to Grow & Learn – I can’t imagine any generation wants to sit in one position for 50 years with no opportunities for advancement, further knowledge or growth. The difference is that Millennials and Gen Zers aren’t afraid to leave when workplaces aren’t offering them what they need. Gen Z @ Work touched on the need to overcome the costly mistakes employers are making that causes them to lose employees to competitors with more avenues for career growth. Employers are being challenged to rethink job paths, titles and responsibilities to better retain generations that demand more engagement of their employer.

Regardless of the generation, the message is clear – employers cannot get complacent if they hope to facilitate the successful blending of multiple generations within their workplace. Whether you turn to Jonah & David Stillman in your journey to understand the generations or turn to another book, it would be clever to prepare yourself for the challenges that are certain to arise.

For the full review, visit: https://fortheloveofthepageblog.wordp...

[Ben Rumimbo · Rating 4 out of 5]

I'd like to say 3.5 stars :)

Buku ini dihadirkan oleh duo penulis ayah-anak, David & Jonah Stillman. Generasi Z adalah mereka yang lahir diantar tahun 1995-2012 yang saat ini usia tertua diantara mereka adalah sekitar 23 thn dan beberapa diantaranya sudah mulai memasuki dunia kerja. Buku ini berfokus pada uraian mengenai karakteristik generasi Z khusunya ditinjau dari segi bagaimana dunia kerja harus beradaptasi menyambut mereka. Melihat rentang usia Gen Z yang kini berada diantara usia (kurang lebih) 6 thn – 23 thn, ini berarti bahwa dunia pendidikan masa kini tengah mendidik generasi Z, sehingga ekspektasi saya ketika membeli buku ini adalah akan jauh lebih banya buku ini membahas bagaimana dunia pendidikan yang nota bene dinahkodai oleh generasi X dan Y harus berbenah agar bisa mengakomodir siswa-siswa mereka yang memiliki karakteristik jauh berbeda dari mereka, generasi Z. Apa daya ekspektasi tidak sesuai harapan, buku ini lebih fokus membahas dunia kerja, bagaimana perusahaan-perusahaan harus berbenah agar dapat menyambut kedatangan genZ yang akan segera membanjiri dunia kerja. Tinggallah saya harus merenung sendiri bagaimana aplikasi dari karakterisitik ini dalam dunia pedidikan?

Salah satu karakteristik genZ adalah mereka merupakan generasi pertama yang hidup dalam dua dunia (fisik dan digital) secara simultan sejak mereka masih bayi. Bagi genZ setiap dunia fisik memiliki representasi digital. Sejak bayi mereka sudah memiliki rekam jejak digital bahkan sebelum lahir orang tua mereka telah mengupload pose syantik mereka dari dalam rahim dengan meringkuk mengisap jempol. Mereka belum lahir sudah eksis. GenZ remaja dan dewasa tidak bisa hidup sehari tanpa mengusap tablet dan melihat beranda media sosial mereka. Hidup mereka dikelilingi oleh media komunikasi digital yang beragam. Mereka dibanjiri informasi dari segala arah, tantangan terbesar mereka (refleksi saya) adalah mereka harus mampu bernavigasi didalamnya tanpa tersesat. Mengambil informasi yang penting dan bisa bersinergi dengan informasi yang dapat mendidik mereka menjadi warga global yang mumpuni skill dan karakter.

Karakteristik lain dari genZ adalah hyperkustomasi, realistis, weconomist, FOMO (Fear of Missing Out mungkin sama dengan takut gak eksis ), DIY (do it yoursef), serta terpacu. Salah satu kenyataan yang harus dihadapi genZ masa kini adalah mereka akan memasuki dunia kerja dimana 65% dari lapangan kerja dimana mereka akan bekerja nantinya sekarang ini belum ada. Mereka akan menciptakan lapangan kerja sendiri yang sebagian besar diantaranya akan bersinggungan dengan dunia digital. Selanjutnya baca sendiri saja ya … 

[Theresa Jehlik · Rating 3 out of 5]

David Stillman (Gen-X) and his son Jonah (Gen Z) explore the mindsets and traits of the generation just now entering the workforce after the Millennials (1980-1995). More pragmatic than the Millennials who were fed a steady diet of self-esteem, team work, and participation awards, this new generation is pragmatic and focused on results. The authors define 7 traits for this new group -- phigital (no line between the physical and digital worlds), hyper-custom, realistic, FOMO (fear of missing out), weconomists, DIY, and driven. As Warby Parker, the online glasses purveyor now opening brick-and-mortar stores said, "What we learned," explained Gilboa, "was that our customers had a relationship with our brand, not a particular channel. Our customer journey includes many touch points." The authors predict conflict between the Millennials and Gen Z when "DIY Gen Z shows up and doesn't immediately join in for a round of kumbaya." This book provides an interesting look at a workplace now includes 5 generation -- Traditionalists, Baby Boomer, Gen-X, Millennials, and Gen Z.

[Mark Jestel · Rating 2 out of 5]

Gen Z @ Work by the father-son duo David and Jonah Stillman offers an introduction to supervising the newest generation in the workforce. Overall, the book was merely okay.

The 2017 publication date makes parts of the content feel slightly dated, and the relevance is limited by a focus on largely unfamiliar companies (aside from big names like Google). While there are some useful 'nuggets' of information, the book's structure distracts from its core topic. I found the emphasis on David and Jonah's intergenerational relationship often overshadowed the promised discussion of Gen Z in the workplace.

The book is light on statistical evidence and heavy on 'fluff,' including unnecessary celebrity questions and repetitive exchanges between the authors. At times, it read more like a guide to parenting Gen Z than a workplace handbook, particularly given the strong focus on Gen X as the parental generation. Ultimately, the volume of valuable information didn't justify the length, making it feel less impactful than it could have been.

[Dee · Rating 4 out of 5]

What a fascinating book on Gen Z, some of its primary differences from Millennials, and how these differences can both help the workplace and cause friction with the current managers and leaders of today's companies. If you're a Boomer or a Gen Xer manager, leader or worker, 70+ million Gen Z team members are expected to enter the workforce, with over 10 million already there. To pretend that there won't be differences that need to be learned, leveraged, and managed will not help you or the Gen Z workforce you will have. Now is the time to get ahead of this flood and learn about this generation, what they will offer, what they will need adapted, and what we can teach them.

Written by a Gen-X father and his Gen Z son, this book is data driven but presented in a conversational and anecdotal format that makes it easy to read and hard to put down. A must-read for teachers, leaders, managers, professors, entrepreneurs, and anyone interested in generational differences.

[Citra Rizcha Maya · Rating 4 out of 5]

Membaca buku ini gara-gara sarapan. Sahabatku mengeluhkan, juniornya di kantor yang perlu dibuatkan jadwal sarapan, sementara aku masih berusaha mencari penyebab kenapa siswaku, masih harus selalu sarapan di jam pelajaran pertama (masih kutoleransi) dan seorang rekan kerja dari generasi Z meninggalkan upacara demi sarapan (sulit kutoleransi)

Membaca buku ini penting bagi guru, orang tua, maupun profesional yang bertanya-tanya bagaimana cara memahami dan beradaptasi dengan gen Z yang mulai hadir sebagai rekan kerja atau siswa saya selama beberapa saat ke depan.

Jadi, saya memahami kenapa mereka lebih banyak meimilih tidur dan menghapus postingan tugas dari IG mereka.

Disajikan secara profesional dan hangat. Saya suka buku ini, karena isinya yang saya butuhkan juga karena penyampaiannya dengan sudut pandang dua generasi, X dan Z!

[Catherine · Rating 3 out of 5]

This book was recommended to me by a few people at a conference on career integration of study abroad.
I found the style of writing to be trite and shallow, too “business” and “marketing” focused for my tastes.
The authors identify traits that supposedly are shared by the generation born between 1995 and 2013. While I do see some of these in the students I advise, I still think these are generalizations that are limited to an American, suburban, population among the higher socio-economic strata. The son especially grated on me.
His ignorance of his own privilege did not endear me at all to this marketing baby “bro.” Why is a teenager talking about having a snowboarding “career”?!?

[Nikki Green · Rating 4 out of 5]

I listened to this book on Audible as research for some new projects I'm working on. It gave some good insights into how GenZ is similar and different from the generations before. It also shared some reasons why they may have these differences or similarities.

The intro was read by the author, a dad, and his son, but the rest of the book was read by narrators. I would have preferred for them to read the entire book. Especially as the son is supposed to be a teenager. The adult voice didn't match the language being used or the topics covered.

[Eghar Anugrapaksi · Rating 4 out of 5]

This book offer a fresh perspective from unique point of view, the generation Z itself. The presence of Jonah made this book relevant to his Z generation surroundings. However, most the study used in this book is conducted in US which make reader from outside US cannot really relate with some points mentioned in this book. Despite of that, for a introduction to this generation, this book is more than enough.

[Alfin Rafioen · Rating 5 out of 5]

Buku ini bagus karena mengajarkan tentang kondisi Generasi Z di mana mereka melakukan perubahan di dalam dunia kerja, dari buku ini gue belajar bagaimana untuk berinovasi sebagai generasi Z, dan di sini juga dijelaskan tentang kondisi psikologis generasi Z yang mereka mengalami FOMO atau singkatan dari Fear of Missing Out, kondisi di saat mereka ketakutan ketinggalan informasi, dan ini membuat sadar gue sering terjebak di dalam situasi ini.

Buku ini harus dibaca untuk bahan ide dan pegangan masuk ke dalam dunia kerja.

[Aziz Azthar · Rating 5 out of 5]

Buku untuk mengawali pelajaran menerima generasi baru di dunia kerja. Sedikit banyak aku jadi tahu siapa sih Gen Z itu. Di sisi lain, sebagai Millenial agak pengakhiran, aku sadari kalau beberapa sifatku juga mirip dengan Gen , terutama soal lebih suka bekerja di lokasi bukan open office, jadi pekerja lepas, hiperkustomisasi, dan terpacu.


Pertanyaanku ke Gen Z cuma satu sih: kenapa kalian sering enggak sopan?
LOL.

[John · Rating 3 out of 5]

Gen Z thinking in sound bites & only having an 8-second attention span.

The son was not trying to drive if at all possible he may be like the millennials who about 1/2 do not contract into the adhesion by 18 & we still do not know how many tickets in commerce a year there are or how many people go to court a year & get x-rayed.

Where were the Gen Z DUI stats or % who choose not to drive which has been declining & migration. Need to see where Gen X is at with transportation which is 25% of income for the car dependant. Unless they saved it for the speaking fees.

We are seeing a lot of Millennial fatigue out there. That doesn't bode well for sparking interest in dialogue about Gen Z. However, it also doesn't bode well for Millennials.

They said what will the next generation be called? That's another book. Yet the 4th turning says it will be called generation homeland.

Boomers 18 was the magic number the golden opportunity to leave the nest. Their parents were right there to open the door & kick them out. Now that Boomers themselves are parents, they too are opening the door, only they are inviting their Millennial kids back in. 26% are living at home with their parents.

50% increase in multiracial youth population since 2000. Gen Z will be last generation with a white Caucasian majority. The Hispanic teen population is the fastest growing in the US.

Millennials YouTube accounts for 2/3rds of the premium online video watched across devices. 1 in 3 customers never had cable or no longer do. 2025 half the viewers under age 32 will not subscribe to a pay TV service.

[Rochelle Lierz DeLong · Rating 4 out of 5]

Set in a conversation between father and son (son is a Z'er). Easy to digest, new information all leaders would be well-served to draw in to their knowledge base. Informative facts about the next generation on the brink of entering the workforce who are vastly different lifeview than millenials, their new bosses, in most cases.

[Sheila Dailie · Rating 3 out of 5]

While not a page turner, it was helpful to understand the new generation of youth and young adults and how technology has impacted their mentality toward the work environment.

Great that a father and son could work together on this project--an example that learning a different working style can be accomplished on a complex project like publishing a book.

[Nam Ho-Van · Rating 3 out of 5]

Một cái nhìn thoáng qua rất nhanh về Gen Z.
.
Đối với mình nội dung cuốn sách mang đến chưa thể thoả mãn hết sự tò mò về gen Z. Những nghiên cứu kết luận đưa ra bởi các tác giả (cha & con) không có số liệu hay trích dẫn (điều mà mình rất kỹ tính) rất chung chung...
Số lượng mẫu khảo sát như thế nào? Tiến hành bao lâu? Độ tuổi khảo sát? Tiến hành?...
.
Lối trình bày cực kỳ gây mất tập trung: đang đọc liền mạch thì chèn vào những câu phỏng vấn từ các "người nổi tiếng" rất hời hợt.

[Jamie · Rating 5 out of 5]

What a fantastic book. I really enjoyed the dual perspectives between Dad and son as I progressed through the book. I work in Training Department, so Gen Z will definitely be coming to play in the near future!

I received this book free through a Goodreads Giveaway.

[Lychelle Bruski · Rating 3 out of 5]

Interesting book. I like that it’s told from a Gen Z’s perspective and his father’s perspective. What would make it much more credible would be citations for all of the numbers and percentages they present as facts.