Чакалка дуже страшна! Вона приходить уночі до неслухняної дитини, забирає її у звуконепроникний мішок, несе в темний ліс – і так починаються веселі розбишацькі пригоди… Повість Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка» – один із знакових творів сучасної української дитячої літератури, які найбільше полюбилися малюкам за останнє десятиліття. Там само захоплено читачі сприйняли і продовження історії – повість «Кабан дикий – хвіст великий». А в цій книжці разом із ними до вас приходить новісінька третя повість – «Чакалка і Чупакабра», у якій два уславлені фольклорні персонажі нарешті завдяки Стефі зустрічаються, щоб остаточно перемогти Великого Бабая і його зграю справжніх страшил.
Поет, дитячий письменник, прозаїк, літературний критик, перекладач.
Повість Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука» увійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони 2013» (White Ravens 2013).
Лауреат Корнійчуковської премії 2016 року — першої премії в номінації «Поезія для дітей» — за збірку «Лякація». За цю ж збірку удостоєний відзнаки «Дитячий поет року» від порталу української дитячої книги «БараБука» (BaraBooka) і премії «ЛітАкцент року».
Лауреат премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2019)
Лауреат премії імені Лесі Українки за книжки «Зайчикова книжечка» і «Третій сніг» (2019)
Це збірка історій про знаменитих персонажів сучасного українського письменника Івана Андрусяка, читацьких улюбленців — дівчинки Стефи та чудернацької істоти Чакалки. Чому Чакалка крала дітей? Бо вони не хотіли нікого слухати, тож тепер їм доведеться слухати її — Чакалку. Вона — не якась Баба Яга, вона дипломована Чакалка, яка збирається перевиховати дітей.
З усіх дитячих книг - у цій найбільш жива і справжня дитяча мова. Саме так говорять діти! Отримав задоволення від органічного переплетення класичних персонажів української міфології з сучасними героями пост-інформаційного часу.
неперевершено смачна книжка! Іван Андрусяк завжди каже, що любить смакувати словами, так-от в цій трилогії це йому прекрасно вдалося. я з захватом читала, просто не могла відірватися від книжки, поки не прочитала. дуже класні герої, так цікаво і з гумором прописані. коротше кажучи, усі сміхотунчики:)))
Іван Андрусяк "Стефа і Чакалка" Дитяча література Книга для дітей молодшого шкільного віку. Я читала її вголос своїм дітлахам 2 і 5 років. Складається із трьох казково-пригодницьких повістей - "Стефа і Чакалка", "Кабан дикий - хвіст великий", "Чакалка і Чупакабра". Сюжет простий: головні герої - це дівчинка Стефа, її друзі Сіяр та Ірця, Чакалка і Жерикізяк (які на початку постають негативними героями, але потім переходять на бік Добра), Чупакабра (доктор біологічних наук, науковець, орнітолог) ведуть війну з Великим Бабаєм (він же Ленін) і його бабаячим товариством ("столичні страховидла, що мешкали, які сам Великий Бабай, у київських пам'ятниках... Петро Перший із Полтави, Катерина Друга з Одеси, Чорна Пальма з Донецька. Кажуть, що істоти, в чиїх пам'ятниках замешкали ці страховидла, свого часу засперечалися між собою, хто з них більший кат"). Зрештою добро перемагає, а Бабай і всі його прихвостні поїхали до сусідньої країни, в якій для них життя комфортніше. Маленьким читачам буде цікаво читати і про дитячу дружбу, і про життя тварин у лісі. Книга навчить їх любити і берегти природу. І звичайно переконає, що добро обов'язково переможе зло. Книга ще й пізнавальна. Дуже цікаво написано як дикі кабани у лісі мітять і розподіляють територію. Запам'яталися мені гарні слова, які неодноразово зустрічаються в книзі: "Проблеми вирішуються з усмішкою, а з плачем лише нагромаджуються"! Книга позитивна, добра, дуже весела. Рекомендую всім, хто хоче поринути у казковий світ, нудно не буде ні малюкам, ні дорослим!
Коли шестирічна Стефа не слухалася батьків, їй розповідали, що її вкраде Чакалка. І ось одного разу Стефа поводилася дуже погано, і її таки вкрала Чакалка.
Ця книжка за посилом дещо нагадує "Гостей на мітлі" Рутківського - в тому, що, як і там, викрадення нечистою силою дитини (аби виховати собі наступників) завершується радше перевиховуванням нечистої сили на корисних членів громади. Але і йде набагато далі: особливо в другій і третій частині з'ясовується, що справжня нечиста сила - це колоніалізм та нав'язані з імперського центру порядки, оце справжнє хтонічне зло. "Корінні" ж представники нечистої сили зрештою стають на бік українських дітей та українських тварин у лісі.
Звісно, адресат молодшого шкільного віку навряд чи вловить усі деколоніальні посили, але тут багато цінного для різних вікових категорій, які можуть читати це разом, наприклад, милої мовної гри на основі того, що дошкільного віку персонажка ще не розуміє певних переносних сенсів.