«Німецький принц Богуслав Радзивіл» – це історичний роман-епопея, в основу якого покладено «Автобіографію» литовського князя Богуслава Радзивіла (1620–1669), зокрема інформацію про роки його дитинства і бурхливої юності (1620-1648). Читач зможе помандрувати з Радзивілом Західною Європою, відвідати Голландію «Золотого століття», Францію часів Рішельє і Мазаріні, Англію часів революції, взяти участь у битвах Тридцятилітньої війни, дуелях та міжбоях, повправлятися в політичних та любовних інтригах. У книзі викладено історію магнатського роду Радзивілів і маловідомі біографічні цікавинки з життя славетних історичних осіб, описане драматичне кохання польського короля Владислава IV і львів’янки Ядвіги Лушковської.
Ірина Даневська — авторка, що більше відома за кордоном, аніж в Україні. Перші її історичні романи з європейського життя середини XVII сторіччя, написані російською мовою, вийшли у провідних російських видавництвах. Зараз письменниця наполегливо працює над україномовною серією книг із вітчизняної історії, які невдовзі побачать світ у видавництві "Темпора". Серію відкриває роман "Німецький принц Богуслав Радзивіл".
Пам’ятаю свої відвідини Вільнюса та цікаву екскурсію його старовинними вулицями. Перед початком екскурсії учасників традиційно запитували, звідки хто приїхав. Дізнавшись, що ми з подругою з України, екскурсовод сказала: - О, ми колись разом були в одній країні! - Так, в СРСР, - без ентузіазму сказала я. - Та ні, у Великому князівстві Литовському. Сказати, що я була заскочена такою відповіддю, то нічого не сказати. Цей спогад час від часу зринає у моїй пам’яті і під час прочитання книги він також видався цілком доречним.
Яка ж робота пророблена авторкою! Я не припиняла дивуватися, поки читала про Річ Посполиту чи про стан справ у ХVII столітті у Франції, з якими нас завчасно великодушно ознайомив у своїх романах пан Дюма, але коли мова зайшла про іспанців і голландців… «Брюссель, столиця іспанських Нідерландів, поволі вбирався в жалобу». Мій мозок вибухнув, а мого інтересу вже не вистачало, щоб заглиблюватися (нічого про це не пам’ятаю з курсу історії), тож та частина Європи вже йшла для мене білим шумом.
Текст густий, об’ємний, вражає кількістю розставлених на шахівниці фігур. В центрі сюжету, звісно ж, Богуслав Радзивіл, принц Священної Римської імперії, та навколо нього усе дворянство Європи. Згадаймо, що в Речі Посполитій короля обирали (!), тим цікавіше це вплітати в роман з закулісними розмовами про те, кого ж шляхті посадити на трон чи багаторічними стосунками польського короля Владислава IV Ваза і львівської міщанки Ядвіги Лушковської. А ще не можу не відмітити, скільки ж у ті часи воєн. Війна як спосіб дозвілля. Війна як рядок в резюме. Тільки закінчили війну і вже планують наступну. Таке воно все безтолкове, але історія на те й історія.
Дуже дозовано в тексті виринають імена більш відомих українцям Яреми Вишневецького, Петра Могили і Богдана Хмельницького. Перша частина хронологічно завершується 1648 роком, тож впевнена, що останній точно має з’являтися частіше на сторінках другого роману.
Наостанок поділюся думкою, яку вхопила під час прочитання: ох, з яким би задоволенням я б почитала такий об’ємний роман про ту ж родину Островських. Так хочеться, щоб нарешті українці повертали собі своє.
Мій улюблений вид історичного роману - той, де на долю героя випадає надзвичайна кількість пригод. Причому пригод не вигаданих, а цілком реальних. Війни, дуелі, вечірки і придворні інтриги - з книгою Даневської не занудьгуєш. ⠀ 1600-і роки. Тридцятирічна війна. Чудова нагода для молодого чоловіка знатного роду здобувати військову славу і бойовий досвід. ⠀ Богуслав Радзивіл, окрім того, що він принц Священної Римської імперії, ще й представник одного з наймогутніших родів Речі Посполитої. Читач дізнається багато про політичну боротьбу могутніх литовських і польських родів, про конфлікт між католиками і протестантами. ⠀ А ще про монархічні шлюби і інтриги кардинала Мазаріні. Від королів і князів голова йде обертом, але що робити, якщо наш герой мандрує Європою і є почесним гостем при кожному дворі. ⠀ "Німецький принц Богуслав Радзивіл" - це перша частина трилогії, і у книзі розповідається про дитинство і молоді роки героя. Прекрасне виховання, гострий розум, краса і сміливість Радзивіла не залишать вас байдужими. Закінчується роман сповіщенням про початок повстання Богдана Хмельницького, яке повертає Богуслава додому. З нетерпінням чекаю продовження. ⠀ Якщо ви остерігаєтеся великих історичних романів, спробуйте прочитати цей. Майже сімсот сторінок, але написано легко і цікаво. Подорожі, романи, дуелі - сумно не буде. Зроблена книжка якісно: є зноски про історичні постаті і події, які згадуються у тексті.
Ви ще не чули про Богуслава Радзивіла? Тоді ми йдемо до вас! 700-сторінковий історичний роман про князя Речі Посполитої з величного роду Радзивілів, принца Священної Римської імперії, який розмовляв на рівних з особами королівських дворів, підкорював серця дам по всій Європі, мав неабиякий розум та виняткові бойові навички, не може не зацікавити пересічного читача, а надто шанувальника лицарсько-шляхетського романтизму. Базується на реальних подіях.
У наш час рідко побачиш товсті романи на українському книжковому ринку, ще й на тему Європи 17 століття, тому на Книжковому Арсеналі я одразу ж його вхопила, незважаючи на ціну. Після прочитання можу сказати, що гроші цілком справедливі хоча б з огляду на кількість сторінок і фантастичне оформлення.
Оповідь, яка починається з дитячих років і триває до юнацького віку, захоплює з перших сторінок. Богуслав — привабливе чортеня, яке знає собі ціну, і ти мимоволі симпатизуєш йому у всьому, що б він не робив, пробачаючи чорнявому принцу будь-які пустощі. У нього хороша рідня, яка тримається свого дому попри можливі суперечності. Дуже світлий вийшов образ дядька Кшиштофа. Майже як Тайвін Ланністер, тільки добріший :) Що ж до його сина, то Януш Радзивіл запальний, але не зовсім дурень, хоча часом можна посміятися з його пригод, які могли б закінчитися погано, якби, певно, не щаслива зірка. Розділ, де Радзивіл став проти Радзивіла, викликав усмішку. В іншій неприємній сварці Радзивілів мирив метикуватий Сакович — до списку найулюбленіших персонажів занесено. Адам настільки харизматичний, настільки демонічний і хитруватий, що його неможливо не любити. Я так і чую його "mon prence". А його стосунки з жінкою — це ж просто краса.
Велика частина подій, описаних в романі, відбувається зовсім не в Литві і не в Польщі. Як заведено, знатні юнаки відправляються на навчання у Європу. Хоча яке там навчання — судячи з походеньок Богуслава, це одне велике non-stop party. Прийоми в королівських дворах, дуелі й коханки, а часом і серйозні битви. Дуже сподобалося, як Богусь з полону вибрався, хитрий лис. Ще й в Бастилії побував. Носило його таки добряче як під час навчання, так і опісля. Взагалі, під час читання "Німецького принца" у мене ностальгія за Дюмою прокинулася. Тільки тут менш драматично, а більше з гумором подається історія. Є тут і релігійні баталії, розкривається проблема панівної віри проти віри інакшої. Особливо буде цікаво необізнаному українському читачу, якого уроки історії привчили думати про релігійні утиски в Речі Посполитій як суто про боротьбу католиків з православними.
Зупинився роман на найцікавішому — з дружиною Богусь обламався, а тут іще й Хмельницький намалювався. Цікаво, наступного Книжкового Арсеналу друга частина з’явиться? Ду-у-уже цікаво знати продовження не з Вікіпедії.
Мова і правопис. Винничук з Сюзанною Кларк мене розбестили, бо мова роману мені видалася без викрутасів. Можливо, воно й на краще, бо текст сприймається дуже легко. Настільки просто, що я навіть забула перевірити коми. А пропуски там іноді трапляються, утім невеличкі, в око не впадають, тому пробачити можна.
Оформлення. Як я вже казала, оформлена книга крутезно. Тут вам і міцна (!) суперобкладинка з шикарною ілюстрацією, і величезна буквиця в кожному розділі з заголовками, які "дихають". Книжку приємно тримати в руках. "Темпора" — молодці.
Добра памятаю, як у 2018 годзе вісеў у Мінску транспарант вялікі з рэкламай гэтай кнігі, а на кніжную выставу прыязжала нават сама аўтарка. Я не памятаю, якая яшчэ кніга на беларускай мове мела такую рэкламную падтрымку. Не інакш як хіт! Кнігу я купіў адразу, але дайшоў да яе толькі зараз. Затое раман быў прачытаны адразу маім сябрам, які пра "Багуслава Радзівіла" сказаў так: "Так і не зразумеў, пра што кніга. Багуслаў усе 680 старонак вандруе па Еўропе, есць, п'е, ходзіць на дуэлі і спіць з прыгожымі жанчынамі". Да гэтай кнігі я не ведаў пра існаванне гэтага князя. Шмат гэтых Радзівілаў было, пра кожнага не даведаешся... Нарадзіўся у Гданьску, жыў у Германіі спачатку, але потым быў вымушаны вярнуцца ў Рэч Паспалітую да дзядзькі. Кніга пачынаецца якраз з вяртанне. Малады хлопец знаходзіць для сябе новую сям'ю, пачы��ае самастойнае жыццё. Знаходзіць новых сяброў, вучыцца. ірына Данеўская падрабязна апавядае пра кожны крок - куды паехаў, каго сустрэў, з кім пакахаўся. Пра быт таго часу мы мала што дазнаемся. Увесь ч��с Багуслаў толькі траціць грошы, якія збіраюцца з звычайных людзей, якія жывуць на зямлі, якая належыць Радзівілу. Хочаш - едзь у Варшаву. Хочаш - у Гаагу ці Амстэрдам. Парыж? Чаму б не, яшчэ і з каралём сустрэнешся. Можна і на вайну за грошы схадзіць, где можна і славу зарабіць. А колькі прыгожых дзяўчат у Еўропе! Ды і сам Радзівіл вельмі прыгожы, што нават мужчыны гэта заўважаюць. І разумны, і добры, і прыгажун. Багуслаў Радзівіл у кнізе ну проста вельмі станоўчы герой. Як быццам супергерой. Усё ўмее, усё разумее. Навучыць кожнага справядлівасці. Ведае, як кахаць жанчын, як біцца на дуэлях, як лісьлівіцца да каралеўскіх асоб. Але ж шкада, што слугі ў яго абы якія. Улезуць у непрыемнасць, а Багуславу вырашай, што рабіць. Прыблізна 200-300 старонак чыталася добра, тэкст лёгкі, забаўляльны. Але потым пачынаеш разумець, што нічога цікавага ў кнізе не здараецца. Ну сапраўды - проста бадзянні па Еўропе. Піры, балы, фуршэты. Ой, ну пасадзілі у турму, ну нарэшце! - думаю я. А праз старонку Багуслаў ужо на волі, не прызналі князя, прабачце, вось вам грошы, ідзіце зноў ешце, піце і чапайце дзяўчат. І так да самага канца кнігі... Ну такое сабе. Добрае у кнізе - гэта просты тэкст. Чытаецца лёгка, як жаночы раман пра каханне. Аповед ідзе пра нашага князя, прыемна, можна шмат гістарычнага для сябе адкрыць. За гэта шчыры дзякуй аўтарцы! Дрэннае - даволі пусты раман. Мой сябра мей рацыю, калі казаў, што кніга пра бязглуздзіцу. Мне б хацелася пачытаць пра больш цікавыя падзеі, ад якіх сэрца б хвалявался. Цяжка верыцца, што Багуслаў быў такі прыгажун, а ажаніцца ніяк не мог, бо дзеўкі нейкія не такія зараз. Ну і вялікі памер рамана - такое сабе. Старонак 300 для першай кнігі запіла б. Можа б тады і другую кнігу хацелася б купіць, але ж не, дзякуй, хапіла першай. Адзнаку цяжка было паставіць, бо з аднаго боку прыемная тэма, пра мастацкай літаратуры пра Радзівілаў не чытаў, але ж не магу сказаць, што мне было цікава. Можна чытаць, а можна і не чытаць - нічога не згубіш. Таму 5 з 10.
Я нават не ведаю, як ацаніць гэтую кнігу. З аднаго боку – цікава і забаўляльна, з другога – нічога не запомніла. Адзінага сюжэта тут няма (што ў прынцыпе і лагічна ў біяграфічным рамане), але калі да гэтага дадаць 1356 персанажаў, якія нешта робяць – атрымаецца, што цяжка прасачыць за аповедам часам.
Історичний роман, який описує події 1620-1670 рр. Війни, дуелі, політика, дружба, кохання, зради, інтриги усе це і навіть більше ви знайдете на сторінках цієї книги.Не звертайте увагу на кількість сторінок, у авторки талант - писати легко про складні речі, так наче дивишся серіал. Тож, приємного вам перегляду.
Роман - епопея) Разом з Богусем ми зростаємо, сміємось, бешкетуємо, закохуємось) Але, найцікавіше, особисто для мене, дізнаємося держустрій Європи 17 століття і це дуже захопливо....продовжую знайомство далі, бо скупила всі частини років 5 тому.... Так, Богусь мене довго чекав і все ж діждався
Так уже співпало, що історичний період, про який йдеться в романі пані Ірини Даневської дуже мене цікавить. Я майже нічого не знав про Богуслава Радзивіла до моменту коли почав читати цю книгу, хоча й частково досліджував історію цього князівського роду, оскільки видається, що саме вони заснували село, де жили мої предки. Не дивно, що я не міг пропустити таку книгу, тим більше, що я люблю історичні романи, які дозволяють трохи фактурніше подивитися на історичні події. "Німецький принц Богуслав Радзивіл" це перша частина трилогії і розповідає вона про ранні роки шляхтича з дому Радзивілів, який жив у 17 столітті. Це класичний пригодницький роман де головні герої те й роблять що бенкетують, подорожують, втрапляють в неприємності і б'ються на дуелях. Ну і звісно ж нікуди не дітися від любовних пригод, яких в книзі дуже і дуже багато. Богуслав Радзивіл розважається майже з усіма жінками які є персонажами книги. Здавалося б стільки подій не могло б випасти на долю однієї людини, якби персонаж був вигаданим це ще можна було б пояснити авторською уявою. Але ж Богуслав Радзивіл реальна, історична постать! І в цьому й полягає особлива привабливість книги. Вона справді написана за автобіографією самого князя, а також за спогадами багатьох його сучасників. Реальністю описуваних подій гарно вплетені авторкою в мереживо її ж вигадок, так що і не відрізнити одне від іншого. Так і треба писати історичні романи, в цьому й полягає найвища майстерність автора. Проте залишається одна проблема. Коли я читав "Німецький принц Богуслав Радзивіл" то мало не від перших сторінок помітив певну фрагментарність описів. Так, наче авторка мала описати юність Радзивіла, тому детально описувала всі його переміщення по Європі бо вони дійсно відбувалися в реальності. Не зважала вона ні на що, не дуже задаючись питанням "а як цей розділ вплине на загальну оповідь?" Доходило до абсурду. Цілий розділ присвячений тому як Радзивіл їде на війну, аби долучитися до загону що штурмує місто в Голландії. Але коли він приїздить виявляється що битва уже закінчилася, він не встиг, тому просто повертається назад. Все, кінець розділу. Або Богуслав їде таємно у Францію аби взяти участь в дуелі з кривдником. Один раз натрапляє на грабіжників від яких відкуповується, потім за дуель яка не трапилася його заарештовують і кидають до Бастилії, де він проводить ніч і вранці його звільняють. Кінець розділу. І таких фрагментарних історій дуже і дуже багато. Вони не складаються в загальну картину, вони не служать розкриттю головного героя. Про другорядних персонажів я уже взагалі мовчу, вони виринають нізвідки і зникають в мороці, а я навіть не встиг їх запам'ятати. Післясмаком цієї книги залишається запитання "що автор хотіла нам цим сказати?", або більш вульгарне "і шо!?" Я думаю книга тільки б виграла, якби пані Ірина викинула з неї половину другорядних подій і персонажів і краще б попрацювала над розкриттям основних. Тоді б ми краще зрозуміли суть історії, а Богуслав Радзивіл не виглядав би паперовим корабликом якого дитина вкинула в бурхливий потічок і дивиться як кораблик кидає зі сторони в сторону. А може відповіді на ці питання нас чекають в наступній книзі про Богуслава Радзивіла? Що ж, побачимо…
"Німецький принц Богуслав Радзивіл" - гарно написаний життєпис відомої особи. Ми слдікуємо за принцем з самого дитинства і разом з ним беремо участь у різних куртуазних пригодах. Під час свого навчання, а потім подорожі Європою принц зустрічається з відомими історичними особами, бере участь у війні (щоправда недовго) і допомагає розв'язувати складні дипломатичні і палацові інтриги, відстоює свою честь на дуелі, не раз потрапляє у в'язницю і щасливо вибирається звідти, завдякти своїй щасливій вдачі, походженню і розуму. Він красень і палкий коханець, розумник і знавець людської психології Мені дуже сподобалося дитинство і юність, перші господарські вправи, коли юнак вступив у право володіння своїми маєтками, його демократизм і водночас почуття власної гідності лицаря крови. Вразило володіння авторкою матеріалом і вільне невимушене відтворення подій з повним ефектом занурення у добу. Це ж скільки потрібно було перегорнути історичного і фактографічного матеріалу, щоб зробити оповідь живою і захопливою, і поместити читача в ту місцевіть і ті обставини. Мені навіть здалося, що авторка сама проїхала маршрутом мандрів свого героя, бо дуже детально описує ті місця, де він побував. Однак десь ближче до кінця книги я трохи занудьгувала, бо події чи то пригоди почали повторюватися і виглядали дещо одноманітно. Цікаві були інтриги з Саковичем, захопливі і живі. А мандри Європою і зустрічі з королями і королевами трохи занудливими. Загалом книга грандіозна і цікава. Справжнє епічно-біографічне полотно. Для тих, хто цікавиться істориєю, буде особливо доречним. Чекаємо продовженняі ще більш карколомних ін��иг і пригод.
Солідний в будь-якому значенні слова роман (і цеглинка теж!) про Богуслава Радзивіла, принца, генерала і просто магната. Ну й красунчика начебто. Ми його могли бачити у "Вогнем і мечем" Сенкевича, де він Оліньку зваблював, як годиться неоднозначному персонажу, а от окремої книги Радзивіл, здається, не удостоївся. Можливо, польською чи литовською є, однак чого не знаю, того не знаю. Грунтовні історичні романи я дуже люблю, тому купила книгу з великими очікуваннями, але все-таки ні. Тобто я не можу сказати нічого поганого про роман, але й нічого хорошого теж, в цьому проблема. Богуслав народжується, вчиться, подорожує, закохується, інтригує, і все це - абсолютно на одній пласкій ноті, без жодного розвитку характеру, просто по заданій траєкторії. І воно дуже дивно, бо пригод у житті йому вистачало, але все виходить якось одномірно. З іншими персонажами те саме, Глібович симпатичний, але зявляється дуже рідко, а Сакович наче й намагається бути яскравим персонажем, але щось я вже переросла любити героїв тільки за те, що вони вміють гламурно вбивати. Так, я в курсі, що часи такі, однак. Тому якщо коротко, це той випадок, коли все на своїх місцях, але (можливо, тому) нудно.
Чудова книга. Дуже якісний історичний роман про період, який мало описаний в нашій літературі. Ще один шматочок мозаїки став на своє місце. Я все думала, до якого жанру віднести цю книгу, і згадала, що ця оповідь мені нагадує - англійські романи, де беруть якусь історичну постать і намагаються розповісти про неї якмога цікавіше, щоб люди не вивчали сухі історичні події, а читаючи цікаву книжку потроху вивчили свою історію. Книга розбита на розділи, які розділені на менші шматочки, тому читати легко - один невеликий шматочок прочитаєш, потім ще один, і так до кінця книги. А ще сподобалося, що авторка любить своїх героїв, не тільки головного, а, здається, усіх. Тому читати цю книгу, все одно, що перебувати майже 700 сторінок в гарному і шляхетному товаристві.
Історичний роман-епопея , в основу якого покладено «Автобіографію» литовського князя Богуслава Радзивіла (1620–1669), зокрема інформацію про роки його дитинства і бурхливої юності (1620-1648). Книга просочена історичними постаттями та подіями, переповнена принцами, герцогами та шляхтичами. Місцями дуже навіть таки інтригуюча та цікава. Захоплює праця авторки, адже написати таку грандіозну працю на історичних подіях та фактах це робота не з легких. Дуже важко оцінити по 5-ти бальній системі, бо як для художнього роману то 4/5, а як для роману історичного то таки 5/5. Заокруглюю до вищого і дуже радію що в українській сучасній літературі з'являються такі чудові твори!