Сотворення світу

by Іван Франко, Ivan Franko

Твір великого історіософа Івана Франка „Сотворення Світу" – епохальний. Він збагачує самобутню духовну скарбницю Українського Народу. Нині, як бачимо, прийшов час, щоб ,,Сотворення Світу" появилося в кожній українській хаті

96 pages, Unknown Binding

Published January 1, 2014

About the author

Іван Якович Франко — видатний український прозаїк, поет, драматург, публіцист, перекладач, науковець, фольклорист, громадський і політичний діяч, видавець. Народився 27 серпня 1856 у селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської обл.) в родині сільського коваля. Рано осиротівши (батько помер коли Івану було 9 років, а в 1872 році померла мати) Франко спромігся здобути грунтовну освіту. У 1862–64 роках він навчався у початковій школі сусіднього села Ясениця-Сільна, в 1864–1867 рр. – у школі отців-василіан в Дрогобичі, а в 1867–1875 рр. – у гімназії в тому ж Дрогобичі. В гімназійні роки почав перекладати твори античних авторів (Софокла, Еврипіда), збирати фольклор, писати вірші і прозу.

По закінченні гімназії у 1875 році Франко вступає на філософський факультет Львівського університету і поринає у суспільно-політичне життя краю. Разом із М.Павликом видавав журнал «Громадський друг», альманахи «Дзвін» і «Молот» (усі 1878), з І.Белеєм журнал «Світ» (1881—1882); співпрацював у виданні кількох журналів та альманахів, зокрема: «Товариш» (1888), «Зоря» (у 1883—1886), «Правда» (1888), газети «Діло» (1883—1886) та інших. Був одним із засновників 1890 року першої української політичної партії — Русько-української радикальної партії (РУРП). 1893 року у Віденському університеті під керівництвом відомого славіста В. Яґича захистив дисертацію і здобув учений ступінь доктора філософії.

Він пережив принаймні три глибокі кохання: до Ольги Рошкевич (у заміжжі Озаркевич), Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської (в заміжжі Зиґмунтовської), кожне з яких знайшло вияв у художній творчості. Одначе дружиною письменника стала киянка Ольга Хоружинська, шлюб із якою він узяв у травні 1886. В їх родині з’явилось четверо дітей. Разом із дружиною видавав літературно-науковий журнал європейського зразка «Житє і слово» (1894-1897). Упродовж 1887-1897 працював у редакції польської газети «Kurjer Lwowski». З 1899 року, відійшовши від громадсько-політичних справ, повністю присвятив себе літературній і науковій праці — став членом Наукового товариства ім.Шевченка (НТШ), очолював філологічну секцію (1898—1901; 1903—1912) та етнографічну комісію (1898—1900; 1908—1913) НТШ; був співредактором журналу «Літературно-науковий вістник» (1898—1907; спільно з М. Грушевським та В. Гнатюком). За життя чотири рази був ув'язнений австрійською владою (у 1877, 1880, 1889 і 1892). Починаючи з 1908 року стан здоров'я погіршується. Невважаючи на хворобу Франко продовжував літературну й наукову працю до самої смерті. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.

Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург), перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний учений — літературо-, мово- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, філософ. Його творчий доробок за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів.

Reviews

[Halina Hetman · Rating 5 out of 5]

Бо і який кому хосен бути богом, а не мати вірних, і сьвятинь, в яких приносилось би жертви?

Я людина віруюча, і це був перший текст атеїстичного характеру, що я читала. Мої почуття ніхто не образив, навпаки, радше підняло мені настрій це читання. Хоча, по-справедливості кажучи, Франко не визнає себе й ті думки, що виражає, атеїстичними, радше аґностичними.

Я згодна із поглядами Франка у багатьох пунктах, проте навіть не сутність цього тексту мене захоплює, а як інтелегентно, освічено, влучно - і при цьому просто! - він пише. Це нон-фікш, що розрахований на широку авдиторію, читати його захопливо. Гумор тонкий і гострий, але при цьому дуже поштивий до читачів і предмету розмови.

Видання містить в собі багацько репродукцій і підписи до ілюстрацій хвилюють дотиком чар віку, що пішов:

Бронзовий оригінал переховуєть ся в париським музею Лювр.

Ця робота була написана рівно 120 (!) років тому, а зараз є у відкритому доступі. Палко рекомендую.

[Alex Liannoy · Rating 5 out of 5]

Отличная книга для начинающих атеистов